Ухвала суду № 64084581, 12.01.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1815/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі Бажан О. А.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

прокурора Хижняка С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області Шевченка Андрія Валентиновича про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22017101110000002, -

В С Т А Н О В И В :

12.01.2017 слідчий слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старший лейтенант юстиції Шевченко А.В. за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області С. Хижняком звернувся до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в провадженні слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017101110000002, за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.01.2017 о 10 годинні 40 хвилин громадянка України ОСОБА_1, маючи намір на переміщення наркотичного засобу - кокаїн, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю до м. Тель-Авів (Ізраїль), який зберігала при собі, прибула до терміналу «D» ДПМА «Бориспіль», з метою подальшого слідування літаком авіакомпанії «Ель Аль» (рейс №2652) до пункту призначення.

В той же день, біля 11 годин 00 хвилин під час проходження ОСОБА_1 митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» остання усвідомлюючи протиправність своїх дій та продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на контрабанду наркотичного засобу - кокаїн, через митний кордон України на територію Ізраїлю, діючи з метою його приховування від митного контролю в особистих речах, навмисно обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим своїми діями заявила митному органу про відсутність у неї товарів (предметів), переміщення яких через митний кордон України обмежене, заборонено або які підлягають обов'язковому митному декларуванню.

Разом з тим, під час проведення контролю на авіаційну безпеку, співробітниками служби авіабезпеки авіакомпанії «Ель Аль» було надано усну інформацію митному органу щодо можливого порушення ОСОБА_1 чинного законодавства України щодо переміщення товарів.

В подальшому, під час проведення митного контролю у зоні ретельного огляду багажу та ручної поклажі залу «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» у громадянки України ОСОБА_1, в полімерному пакеті типа «блискавка», який у свою чергу був обгорнутий гумою з латексу та поміщений у резинку для волосся з текстильних матеріалів білого кольору прошитої нитками білого кольору, яка на момент проведення митного контролю обгортала волосся голови ОСОБА_1, було виявлено та вилучено порошкоподібну речовину білого кольору масою брутто 2,22 грама.

Згідно висновку експерта № 23/5 від 11 січня 2017 року, проведеного УНДІСТСЕ СБ України, надана на дослідження порошкоподібна речовина містить у своєму складі наркотичний засіб - кокаїн (метиловий ефір бензоїлекгоніну), загальною вагою 1,692 грам, який відповідно до Списку №1 Таблиці №2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770, відноситься до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.

11 січня 2016 року громадянці України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 305 КК України.

Прокурор у судовому засіданні та слідчий в клопотанні наголошують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так як ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років (санкцією ч. 2 ст. 305 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років), та усвідомлюючи даний строк покарання ОСОБА_1, знаходячись на волі, може ухилитися від органів слідства та суду, приховати докази вчинення нею зазначеного кримінального правопорушення, які мають значення у кримінальному провадженні, впливати на свідків, враховуючи те, що досудовим розслідуванням триває встановлення осіб, яким може бути відомо про факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також, враховуючи, що ОСОБА_1 зареєстрована у м. Горлівка Донецької області, тобто на тимчасово окупованій території України, не має постійного місця роботи на території України, може виїхати до зазначеного міста, чим перешкоджатиме встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 мала намір виїхати за кордон, а саме до Ізраїлю, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може виїхати за межі України, що також вказує на наявність ризиків перешкоджання ОСОБА_1 встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні, та враховуючи, що є обґрунтована підозра у вчинені ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, а також з урахуванням неможливості запобігання вищенаведеним ризикам, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.

У судовому засіданні прокурор Хижняк С.М. внесене клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив задовольнити у повному обсязі.

Підозрювана в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання та просили обрати відносно неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні та одночасно просив обрати відносно його підзахисної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

В провадженні слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області знаходяться матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017101110000002, за ознаками вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.

11 січня 2017 року громадянці України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 305 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваній 11.01.2017 р.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З матеріалів доданих до клопотання, зокрема, протоколом огляду місця події від 10.01.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 10.01.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 10.01.2016; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 10.01.2016; висновок експерта УНДІСТСЕ СБ України № 23/5 від 11 січня 2017 року; поясненнями ОСОБА_1 від 10.01.2017; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_1 від 10.01.2017; протоколом про порушення митних правил №0010/125000016/17 від 10.01.2017, вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України, якій оголошено підозру 11.01.2017 року у кримінальному провадженні № 22017101110000002.

Матеріалами доданими до клопотання доводиться також наявність достатніх підстав вважати, що існують наступні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ухилитися від органів слідства та суду, приховати докази вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, які мають значення у кримінальному провадженні, впливати на свідків, враховуючи те, що досудовим розслідуванням триває встановлення осіб, яким може бути відомо про факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також, враховуючи, що ОСОБА_1 зареєстрована у м. Горлівка Донецької області, тобто на тимчасово окупованій території України, не має постійного місця роботи на території України, може виїхати до зазначеного міста, чим перешкоджатиме встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 мала намір виїхати за кордон, а саме до Ізраїлю, має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, може виїхати за межі України, що також вказує на наявність ризиків перешкоджання ОСОБА_1 встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні.

Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)) та з огляду на те, що на даний час органом досудового розслідування не встановлено місце перебування всіх речових доказів, а саме 200 доларів США.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_1, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Доказів того, що стан здоров'я підозрюваної ОСОБА_1 не допускає тримання її під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ч.1 ст. 178, ст. 183 КПК України враховує, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 2 ст. 305 КК України у виді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років, а також особу підозрюваної ОСОБА_1, раніше не судима, вік та стан її здоров'я, який не виключає можливості тримання останнього під вартою, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; перешкоджати встановленню істини та своєчасному прийняттю процесуальних рішень у провадженні, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, на застосуванні яких наполягала сторона захисту, відтак клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

З огляду на викладене, достатнім розміром застави для запобігання доведеним ризикам з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, її майновий стан, відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України достатнім розміром застави для запобігання доведеним ризикам буде 40 розмірів мінімальної заробітної плати, що згідно п. 16 ч. 1 ст. 3 КПК України, ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» № 1801-19 від 21.12.2016 року становить 128 000,00 грн.., який зможе забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї обов'язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки м. Горлівка Донецької області - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 22017101110000002 від 10.01.2017, тобто до 11.03.2017 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 128000,00 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1, у разі внесення застави, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) здати на зберігання слідчому або прокурору у кримінальному прводаженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя І. В. Литвинова