Рішення № 64084303, 13.01.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1096/2016 Справа № 490/372/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2017 р. Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Драгальчук А.А.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, у тому числі в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном, третя особа Орган опіки та піклування Адміністрації Центрального району м. Миколаєва, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідачів, в якому просила усунути перешкоди у користуванні квартирою №60 по вул. Севастопольській, 43/1 в м. Миколаєві, яка належить їй на праві власності згідно договору дарування квартири від 24 липня 2014 року, шляхом вселення її та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також шляхом передання ключів від квартири.

Позивач вказувала, що вона є власником квартири на підставі договору дарування від 24.07.2014 року, в якій зареєстрована. Разом з нею в даній квартирі зареєстрований її неповнолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після прийняття квартири в дар, почала здійснювати там ремонт, однак, у серпні 2014 року, ОСОБА_5 змінив замки у квартирі, чим позбавив можливості користуватися належним нерухомим майном.

Посилаючись на викладене та вимоги ст. 41 Конституції України, вимоги ст.ст. 334, 722, 386, 387, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155 ЖК України, позивач і просила про задоволення позову.

Відповідачі та їх представник ОСОБА_7 до судового засідання не з*явились.

Представник відповідачів ОСОБА_7 надав заперечення проти позову та вказав наступне.

Квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належала ОСОБА_6 В період її тимчасової відсутності за місцем проживання невстановленими особами з використанням підроблених документів вчинені дії щодо оформлення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_8, який у подальшому подарував вказану квартиру ОСОБА_1

По даним обставинам порушено кримінальне провадження. За даними експертного дослідження підпис у договорі купівлі-продажу виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою.

За такого, право власності на квартиру є порушеним, квартира належить ОСОБА_6, іншого житла вона не має, та просив у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.

Представник третьої особи вважала позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом постановлено про розгляд справи у відсутності відповідачів та їх представника.

Обставини справи , встановлені судом.

ОСОБА_6 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2, яка складається із однієї житлової кімнати, площею 16,1 кв.м., та загальною площею 31, 7 кв.м., що зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 394996348101, номер запису про право власності 6158115 від 26.06.2014 року.

За договором купівлі-продажу квартири від 21.07.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 ( р\№ 898), ОСОБА_6 продала вказану вище квартиру ОСОБА_8

24.07.2014 року ОСОБА_8 подарував квартиру дочці ОСОБА_1, що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_9 ( реєстровий номер 920).

15.08.2014 року ОСОБА_1 зареєстрована в даній квартирі.

08.08.2014 року ОСОБА_5 звернувся до органу досудового розслідування із заявою про те, що невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа квартирою №60 по вул. Севастопольській, 43/1, що знаходиться у м. Миколаєві, та 09.08.2014 року внесено дані до ЄРДР та порушено кримінальне провадження № 12014150020004473 за ст. 190 ч.3 КК України.

ОСОБА_1 звернулась до органу досудового розслідування з заявою про те, що 09.08.2014 року у подарованій їй квартирі, в якій вона проводить ремонт замінені замки.

02.09.2014 року внесено до ЄРДР дані про те, що 28.08.2014 року невстановлені особи встановили металеву решітку на вікно квартири ОСОБА_1, порушено кримінальне провадження 12014150020004895 за ознаками ст. 356 КК України.

19.08.2014 року слідчим суддею Центрального районного суду м. Миколаєва накладено арешт на квартиру АДРЕСА_3 шляхом заборони розпоряджатись нею.

За висновком експерта № 2073 від 26.01.2015 року, підпис та рукописний запис «Безусяк Валентина Петрівна» в договорі купівлі-продажу квартири, укладеному 21.07.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, зареєстрованому в реєстрі за № 898 в графі «продавець» виконана не ОСОБА_6, а іншою особою.

22.04.2016 року ОСОБА_7, діючи в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_10, звернувся до слідчого судді Центрального суду м. Миколаєва із цивільним позовом у кримінальному провадженні, в якому просив надати дозвіл на право безперешкодного користування квартирою 60 по вул. Севастопольській, 43/1 у м. Миколаєві.

Ухвалою від 22.04.2016 року у відкритті провадження відмовлено.

Відповідно до частини 1,2 ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання : чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення ,якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності, тощо ), які мають значення для вирішення справи, та докази на їхнє підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням права володіння.

Способи захисту порушеного права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК України.

Об*єктом права власності може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира ( статті 379, 382 ЦК України ).

Права власника квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім*ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Обмеження чи втручання у право власності можливе лише з підстав, передбачених законом.

За положеннями ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд не може вийти за межі позовних вимог.

Перелік способів захисту цивільних прав та інтересів міститься у ст. 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтереси іншим способом, що встановлений законом або договором.

Проте, порушене право позивача не може бути захищене в обраний нею спосіб.

Так, із пояснень позивача, матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до квартири №60 по вулиці Севастопольській в м. Миколаєві 43/1 не вселялась, оскільки почала ремонтувати її.

Окрім того, зареєстрована у квартирі 15.08.2014 року, тобто після звернення до органів досудового розслідування 11.08.2014 року з заявою щодо початку ремонту в квартирі, та зміни невідомим особами замків.

Способами захисту порушеного права є відновлення становища, яке існувало до його порушення ( ч.2 п.4 ст. 16 ЦК України ).

За такого, оскільки ОСОБА_1 не вселялась до квартири, то і не має права вимагати поновлення права шляхом вселення, оскільки таке право охоплюється її правами, наданими статтею 383 ЦК України.

Окрім того, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій , які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню( ст. 386 ЦК України ).

За такого, в цій частині, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Право власності може бути порушено і без безпосереднього вилучення майна у власника. За нормами ст. 391 ЦК України, у цьому випадку власник майна має право вимагати захисту свого порушеного права від особи, яка перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном ( негаторний позов).

Однією з особливостей цього позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. У противному разі власник має право звернутися до суду з двома вимогами: про визнання його права власності на майно та усунення перешкод у здійсненні його права щодо користування і розпорядження цим майном.

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться майно і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження. Відповідачем виступає лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження.

У даному випадку має значення встановлення судом факту порушення цією особою суб*єктивного права власності.

Підставою даного позову є факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.

Між тим викладене вище свідчить про те, що позивачем не встановлено ким змінені замки, між сторонами існує спір щодо належності права власності на квартиру, відповідачі теж звертались до суду з заявою щодо надання дозволу безперешкодного користування квартирою, не надано доказів, щодо неможливості розпорядження квартирою власником- Головенко С.Є. у проведенні ремонту, заміни замків, наявність ключів у відповідачів.

Окрім того, власник має право на володіння, користування та розпорядження майном, яким він розпоряджається на власний розсуд, та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону ( ст.ст. 317, 319 ЦК України ).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у спосіб, вказаний позивачем, задоволенню не підлягають.

Вказане вище не позбавляє права позивача на здійснення дій щодо володіння та користування квартирою, а в разі наявності перешкод з боку відповідачів, звернутися до суду з позовом до конкретних осіб, які перешкоджають їй у володінні та користуванні квартирою, з вказанням цих конкретних дій з посиланням на відповідні обставини та докази.

Керуючись ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, у тому числі в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4, до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном, третя особа Орган опіки та піклування Адміністрації Центрального району м. Миколаєва відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбаченіст. 294 -296 ЦПК України.

Суддя Н.П. Черенкова