Ухвала суду № 64084289, 11.01.2017, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/6/17 Провадження № 2-з/486/1/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Франчук О.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 тривалий час уникає повернення отриманих у неї в борг грошових коштів. З 2013 року та до теперішнього часу не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості, тому на думку ОСОБА_1, існує реальна загроза ухилення відповідача від повернення боргу шляхом відчуження майна, що призведе в подальшому до неможливості або утруднення виконання рішення суду по даній справі, яке може бути ухвалене на користь позивача. Тому просила накласти арешт на майно та грошові кошти належні ОСОБА_2 до набрання рішенням у справі, законної сили.

Суд дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.152 ЦПК України позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього або у інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як роз'яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В своїй заяві, ОСОБА_1 не зазначає на яке саме майно або грошові кошти слід накласти арешт, з чого суд не може дійти висновку щодо відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, окрім того неконкретизованість майна на яке позивач просить накласти арешт, в подальшому може унеможливити виконання ухвали суду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_3