Ухвала суду № 64084103, 13.01.2017, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/159/15-ц

Номер провадження 4-с/489/6/17

Ухвала

Іменем України

13 січня 2017 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" (далі-заявник) на дії та постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 (далі - державний виконавець) про відмову у відкритті виконавчого провадження та відкриття провадження,

встановив

У жовтні 2016 року до суду надійшла скарга заявника, в якій він вказував на те, що він звернувся з заявою про відкриття виконавчого провадження 21.06.2016, на що отримав відмову у відкритті провадження у зв'язку з неналежним стягувачем. Після цього, ставши правонаступником стягувача відповідно до ухвали суду, заявник звернувся з заявою про відкриття провадження повторно, на що знову отримав відмову у відкритті провадження, оскільки пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Не погоджуюсь з постановою державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, заявник звернувся до начальника Заводського ВДВС з вимогою здійснити перевірку виконавчого провадження. Проте отримав відмову у задоволенні скарги. Дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження вважає неправомірними.

Заявник просив суд визнати дії державного виконавця щодо відмови у відкритті провадження неправомірними та відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2 по справі №489/159/15-ц від 10.06.2015.

25.11.2016 до суду від Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області надійшло заперечення.

02.12.2016 до суду від заявника надійшла уточнена заява. Просив суд поновити строк для подання скарги на дії державного виконавця; прийняти скаргу до розгляду; визнати дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження неправомірними та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.08.2016; відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2 по справі №489/159/15-ц від 10.06.2015.

Представник заявник подав заяву про розгляд скарги за його відсутності, в попередньому судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби не з'явився, в попередньому судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував.

Представник ТОВ "Телец-ВАК" не з'явився, в попередньому засіданні також заперечував проти задоволення скарги.

Дослідивши докази долучені до справи, судом встановлено такі обставини.

12.02.2016 Ленінським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №2 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3, та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телець-ВАК", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" заборгованість за кредитним договором №014/2292/2/1862 у розмірі 720 693 (сімсот двадцять тисяч шістсот дев'яносто три) грн. 22 коп., з яких, борг за несплаченою частиною кредиту - 678 784,51 грн., прострочені нараховані відсотки за користуванням кредиту - 41 908,71 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телець-ВАК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕНДОР" судовий збір у розмірі 1827 грн.

Рішення набрало законної сили 23.06.2015; строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - 23.06.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник 21.06.2016 на адресу Заводського відділу ДВС ММУЮ надіслав заяву про відкриття виконавчого провадження.

05.07.2016 державним виконавцем Буділовською О. О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що виконавчий документ пред'явлено неналежним стягувачем.

Відповідно до ухвали суду від 15.07.2016 у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2/489/818/15 замінено стягувача на ТОВ "Фінанс ОСОБА_1".

17.08.2016 заявник повторно на адресу Заводського ВДВС направив заяву про відкриття виконавчого провадження.

29.08.2016 державним виконавцем Карастан А. О. винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі того, що пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання.

12.09.2016 стягувач подав Начальнику Заводського ВДВС скаргу на дії державного виконавця Карастан А. О.

Судом встановлено, що 16.09.2016 начальником Заводського ВДВС винесено постанову про перевірку виконавчого провадження за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця, якою відмовлено в задоволенні скарги.

Ухвалою суду від 21.10.2016 в задоволенні скарги на дії начальника Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відмовлено.

Судовими рішеннями Ленінського районного суду від 21.10.2016 та апеляційного суду Миколаївської області від 15.11.2016 встановлено, що у державного виконавця не було підстав, передбачених ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження" для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки строк для пред'явлення виконавчого листа було перервано. Заміна кредитора може відбуватись поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-122цс13 від 20.11.2013.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В силу ч. 2 ст. 387 ЦПК України в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" наведено перелік прав державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження.

Як встановлено судом, при винесенні постанови про відмову у відкритті провадження від 05.07.2016, державний виконавець керувався тим, що заяву про відкриття виконавчого провадження подано неналежним стягувачем відповідно до п. 1 ст. 8 та п. 1 ч. 1 ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження".

При винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.08.2016, державний виконавець керувався тим, що стягувачем пропущено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку строк пред'явлення виконавчого листа до виконання переривався, оскільки та обставина, на яку посилається заявник (звернення вперше до органів ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження від 21.06.2016 саме ТОВ "Фінанс ОСОБА_1" ) виражає волю до виконання виконавчого листа шляхом його пред'явлення.

За таких обставин, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.08.2016 є такою, що винесена з порушенням норм закону.

Крім того, як вбачається зі змісту заяви, заявник, з поміж іншого, просив суд відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа №2 від 10.06.2015.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" №6 від 07.02.2014 виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. Суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).

Суд не може перебирати на себе повноваження інших органів, у зв'язку з чим, вимоги заявника в частині відкриття виконавчого провадження задоволенню не підлягають.

Дослідивши докази, долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про те, що скарга обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи те, що заявником раніше помилково подано скаргу на дії начальника ВДВС, замість оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, суд виходить з того, що заявником пропущено строк для звернення із поважних причин, оскільки заявником було здійснено звернення зі скаргою, однак не у встановлений законом спосіб.

На підставі викладеного та керуючись ст. 383, 386, 387 ЦПК України, суд

ухвалив

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" строк для подання скарги.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс ОСОБА_1" на дії та постанову головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження та відкриття провадження - задовольнити частково.

Визнати дії головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2 щодо відмови у відкритті виконавчого провадження неправомірними.

Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.08.2016, винесену головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_2

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня при проголошенні ухвали - з дня її отримання.

Суддя В. В. Кокорєв