Вирок № 64082614, 13.01.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6411/16-к

пр.№ 1-кп/464/58/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.01.2017 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого Лєсного С.Є.

при секретарі Гарасимович Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, гр-н України, з професійно-технічною освітою, невійськовозобов'язаний, одружений, має малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, неодноразово судимий, востаннє 09.12.15. Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 міс., покарання невідбуте, -

за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, -

з участю: прокурора Васьківа Б.Я., потерпілих: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 в серпні 2015 року о 01.20 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 (який засуджений вироком Сихівським районним судом м.Львова від 13.07.16 р. за даний злочин), розподіливши між собою ролі та знаходячись неподалік магазину «Ремонт мобільних телефонів», що на вул.Куліша в м.Львові, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що за ними ніхто не спостерігає, таємно викрали з сидіння автомобіля «Мерседес 124» д.н.з. НОМЕР_1 майно потерпілого ОСОБА_8, а саме, - сумку вартістю 2000 грн., в якій знаходились гроші в сумі 3500 грн., мобільний телефон марки Нокіа 6230і вартістю 500 грн., документи на автомобіль та закордонний паспорт громадянина ОСОБА_8 вартістю 7000 грн., пластикові картки та дисконтну картку «Brocard» №2060027180114, а всього майна потерпілого на загальну суму 13000 грн.

Крім цього, він же 15 листопада 2015 року о 00.55 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 (якого засудженого вироком Сихівського районного суду м.Львова від 13.07.2016 р. за даний злочин), розподіливши між собою ролі, прибули до тильної сторони ТЦ «НАШ», що по вул.Сихівська, 12А у м.Львові, де ОСОБА_7 виліз на дашок та користуючись тим, що в той момент ніхто за ними не спостерігає, проник через не зачинене вікно до гардеробного приміщення закладу харчування «Ред Сіті Найт», звідки таємно викрав: куртку вартістю 3750 грн., сумку жіночу вартістю 860 грн., в якій знаходились гроші в сумі 1000 грн., духи жіночі вартістю 200 грн., помада жіноча вартістю 68 грн., рукавиці вартістю 200 грн., зарядний пристрій вартістю 150 грн., засоби гігієни вартістю 50 грн. та таблетки «Німесил» вартістю 50 грн., які належали потерпілій ОСОБА_9; куртку жіночу вартістю 1500 грн., яка належала потерпілій ОСОБА_10; окуляри вартістю 1070 грн., 3 ключа від квартири вартістю 140 грн., сумку жіночу вартістю 500 грн., гроші в сумі 30 грн., які належали потерпілій ОСОБА_11, в той же час, ОСОБА_6 чекав останнього надворі з метою перенесення викрадених із гардеробної речей. Отримавши вищевказані викрадені речі, направився у сторону ТЦ «Іскра» разом із ОСОБА_7 Вказаними діями ОСОБА_6 завдав матеріальної шкоди потерпілим: ОСОБА_9 на загальну суму 6328 грн., ОСОБА_10 на загальну суму 1500 грн. та ОСОБА_11 на загальну суму 1740 грн.

Крім цього, ОСОБА_6 09 грудня 2015 року о 21.00 год.,, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 (який засуджений Сихівським районним судом м. Львова 13.07.2016 р. за даний злочин), перебуваючи на зупинці маршрутних таксі, що по вул. Зелена 311 у м. Львові, шляхом вільного доступу, користуючись тим, що ОСОБА_3 перебуває у безпорадному стані та за ними ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу викрали сумочку останнього вартістю 200 грн., у якій знаходилися гроші в сумі 350 грн., мобільний телефон марки «Nokia C601» вартістю 2000 грн., кредитна банківська картка «Приват Банк» вартістю 100 грн. та ключі від квартири у кількості 5 шт. вартістю 400 грн., при цьому залишили ремінець, на плечі потерпілого.

В продовження своїх злочинних дій, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, здійснили крадіжку грошей в сумі 4200 грн. з вказаної банківської картки «Приват Банк», використавши їх для придбання мобільного телефону марки «Самсунг», який в подальшому здали у ломбард «Благо», а тому вказаними діями останні завдали матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 7250 грн.

Крім цього, ОСОБА_6 21 січня 2016 року о 20.10 год., будучи засудженим 09.12.15 р. Сихівським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 міс., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 (який засуджений Сихівським районним судом м.Львова 13.07.2016 р. за даний злочин), вийшовши із трамваю №3, почали слідувати за ОСОБА_4, який прямував у сторону вул.Ів.Франка, поблизу будинку №127 у м.Львові, та коли останній, помітивши їх сприйняв їх дії, як реальну загрозу своєму здоров'ю та з метою уникнути застосування з їх боку насильства, викинув на землю ланцюжок з кулоном вартістю 73 грн., яким в подальшому заволоділи ОСОБА_7 та ОСОБА_6, та намагався втекти, однак в подальшому, наздогнавши потерпілого ОСОБА_7 разом із ОСОБА_6, розподіливши ролі, зупинили потерпілого ОСОБА_4 за руку та в той момент, коли один із них утримував потерпілого під руки, відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Нокіа 710» вартістю 400 грн., а також рюкзаком вартістю 700 грн. та гаманцем вартістю 400 грн. Вказаними діями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завдали матеріальної шкоди ОСОБА_4 на загальну суму 1573 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 винуватим себе в інкримінованих йому злочинах не визнав та надав суду наступні пояснення. Ствердив, що знає ОСОБА_7 вже довший час. Відбував разом з ним покарання в місцях позбавлення волі. Пояснив, що в серпні 2015 року не вчиняв крадіжки майна потерпілого ОСОБА_8, так як перебував вдома. Де в той час знаходився ОСОБА_7 йому невідомо. 15 листопада 2015 року він знаходився в магазині «НАШ» з ОСОБА_12 В подальшому він один пішов в ТЦ «Іскра», а потім поїхав додому. Підтвердив, що на відео в магазині зображений він. Проте вже під час крадіжки в «Ред Сіті Найт» зображений не він та вважає, що одяг, в якому він був в магазині та в особи, яка вчиняла крадіжку відрізняється. Ствердив, що крадіжки майна потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в «Ред Сіті Найт» не вчиняв. 09 грудня 2015 року він був вдома. Потім він поїхав на Сихів на зустріч з ОСОБА_7 в той день теж не вчиняв крадіжки майна потерпілого ОСОБА_3, так як з ОСОБА_7 зустрівся, коли в нього вже був телефон ОСОБА_3 проте, що даний телефон був викрадений він не знав. 21 січня 2016 року він був разом з ОСОБА_7 на вул.І.Франка в м.Львові. Він бачив там потерпілого ОСОБА_4 Залишивши ОСОБА_7, він пішов на вул.Шота Руставелі в м.Львові в нічний магазин за пивом. Що в цей час робив ОСОБА_7 йому невідомо. Приблизно через 15 хв. він зустрівся з ОСОБА_7 біля польського посольства. Які речі при собі мав ОСОБА_7 не пригадує, однак бачив у ОСОБА_7 в руках мобільний телефон. Те що він викрадений йому не було відомо. Викрадену карточку «Брокард» потерпілого ОСОБА_8, яку в нього було вилучено, йому передав ОСОБА_7 Він мав намір придбати парфуми. Ствердив, що не грабував потерпілого ОСОБА_4 Цивільний позов не визнає.

Незважаючи на не визнання своєї вини обвинуваченим, винуватість його у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень повністю та об'єктивно стверджується зібраними в ході судового розгляду доказами:

допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 суду показав, що 09 грудня 2015 року після роботи святкував іменини «Катерини» та випивав спиртне. Ввечері йшов додому та на зупинці громадського транспорту, що на вул.Зеленій, 311 в м.Львові задрімав. На зупинці в нього викрали сумочку вартістю 200 грн., у якій знаходилися гроші в сумі 350 грн., мобільний телефон марки «Nokia C601» вартістю 2000 грн., кредитна банківська картка «Приват Банк» вартістю 100 грн. та ключі від квартири у кількості 5 шт. вартістю 400 грн. Після викрадення його картки «Приват банк» він її відновлював, та довідався, що на нього оформлено кредит на суму 4200 грн. Він був змушений сплачувати комісію та відсотки, що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.139-142, 144). На даний момент завдана шкода йому не відшкодована. Заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого в його користь матеріальну шкоду в сумі 6000 грн. та просить його задоволити;

допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 суду показав, що усіх подій 21 січня 2016 року не пригадує, так як був в стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що того дня ввечері йшов випивший додому по вул.Ів.Франка, де до нього підійшли двоє чоловіків, які сказали йому, щоб він не переживав, так як вони його не кинуть. Запитували у нього як його звати. Запідозривши, що вони можуть його пограбувати, викинув свій ланцюжок з кулоном на землю. Проте, один з них його підібрав. Хто саме не пригадує, бо був п'яний. Крім цього, вони викрали у нього мобільний телефон «Нокіа 710» вартістю 400 грн., рюкзак вартістю 700 грн., гаманець 400 грн. та ланцюжок з кулоном, який він купляв за 500 грн. В РВ йому було повернуто ланцюжок з кулоном і мобільний телефон. Через деякий час працівники поліції подзвонили з його викраденого телефону до його батька. На впізнанні він впізнав свої речі;

допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_7 суду показав, що з ОСОБА_6 знайомий дуже давно. Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 13.07.2016 року він засуджений по вказаних епізодах. Проте, зазначив, що не вчиняв дані злочини разом із ОСОБА_6 Під час дачі показань він помилково назвав ОСОБА_6, як співучасника даних злочинів. Взагалі не пригадує чи в той день він бачив ОСОБА_6 Майно потерпілого ОСОБА_3 було здано в ломбард, хто саме здавав не пригадує. Він особисто купляв в кредит мобільний телефон на карточку потерпілого ОСОБА_3 Щодо грабежу потерпілого ОСОБА_4, то таких подій не пригадує. Ствердив, що спільно з ОСОБА_6 ніяких злочинів не вчиняв. Скоював дані злочини самостійно. Ствердив, що надає показання суду добровільно і ніхто на нього не впливав. На відеозаписі по епізоду крадіжки в «Ред Сіті Найт» впізнає себе. З ним був не ОСОБА_6, а інша особа. ОСОБА_6 був з ним лише в супермаркеті. Викрадені куртки з «Ред сіті Найт» продав, а решту речей викинув;

свідок ОСОБА_12 суду показав, що знайомий з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 З ОСОБА_7 проживав в одному домі, а з ОСОБА_6 знайомий з 2015 року. В листопаді 2015 року він зустрів ОСОБА_7, який дав йому мобільний телефон «Самсунг» для здачі в ломбард. Він погодився і здав вказаний телефон в ломбард, а виручені гроші в сумі 2000 грн. віддав ОСОБА_7 Через деякий час, ОСОБА_7 попросив його придбати мобільний телефон та надав йому карточку «Приват банк». Він придбав мобільний та на прохання ОСОБА_7 здав його в ломбард, а виручені гроші віддав останньому. Всі ці операції він виконував самостійно на прохання ОСОБА_7;

свідок ОСОБА_14 оперуповноважений Сихівського ВП суду показав, що в січні 2016 року поступила інформація про те, що на Сихові буде скоєно злочин. Їдучи в автомобілі вони побачили ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яких було запрошено у ВП. Там ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виклали наступні речі: мобільні телефони «Самсунг» і «Нокія», багато карток, серед яких була картка «Брокард» та ланцюжок. Що відбувалось в подальшому йому не відомо.

Від потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 надійшли до суду заяви, в яких просять розглядати провадження у їх відсутність. Щодо призначення покарання обвинуваченому, то покладаються на розсуд суду.

даними протоколу огляду речей - диск DVD-R з відеозаписом події злочину по епізоду викрадення майна потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в «Ред Сіті Найт»

а.с.93

даними виписки з банківського рахунку «Приват банк», що належить потерпілому ОСОБА_3

а.с.94-96

даними копії чеку про придбання мобільного телефону з магазину «Вухо.ком» за допомогою банківської картки ОСОБА_3

а.с.97

даними листа магазину «Брокард» про належність дисконтної картки «Брокард».

а.с.182

даними відповіді з магазину «Брокард», з якої вбачається, що дисконтна картка «Брокард», яка була вилучена у ОСОБА_6, належить потерпілому ОСОБА_8

а.с.183

даними протоколу огляду місця події від 22.01.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 добровільно видав дисконтна картка «Брокард», яка була вилучена у ОСОБА_6, належить потерпілому ОСОБА_8

а.с.184-185

речовими доказами - диск DVD-R з відеозаписом події злочину по епізоду викрадення майна потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в «Ред Сіті Найт».

Сторона захисту просить визнати недопустимим доказом - протокол огляду місця події від 22.01.2016 року, покликаючись на те, що він не був відкритий стороні захисту відповідно до вимог ст.290 КПК України. Однак, зважаючи на те, даний протокол знаходився в матеріалах досудового розслідування відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та як суду відомо, що ОСОБА_6 тривалий час перебував у розшуку, тому матеріали відносно ОСОБА_6 було виділено в окреме провадження. Відтак, зважаючи на наведене суд визнає протокол огляду місця події допустимим доказом.

Аналізуючи показання обвинуваченого в заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованих злочинів, суд приходить до висновку, що такі не відповідають зібраним об'єктивним доказам у провадженні:

Його показання спростовуються послідовними та вичерпними показаннями:

- свідка ОСОБА_14, з яких вбачається, що 21 січня 2016 року обвинувачений ОСОБА_6 був затриманий разом ОСОБА_7 У ОСОБА_6 було виявлено та вилучено дисконтну картку «Брокард», яка була викрадена у ОСОБА_8;

- протоколом огляду місця події від 22.01.2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 добровільно видає викрадену карточку «Брокард», яка належить потерпілому ОСОБА_8;

- з протоколу огляду речей вбачається, що крадіжку майна потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в «Ред Сіті Найт» вчинив саме ОСОБА_6;

- на відеозаписі з диску DVD-R чітко видно, як ОСОБА_6 вчиняє крадіжку вказаних вище речей потерпілих;

- з виписки з банківського рахунку «Приват банк», що належить потерпілому ОСОБА_3 та копії чеку про придбання мобільного телефону з магазину «Вухо.ком» за допомогою банківської картки ОСОБА_3 вбачається, що на картку потерпілого оформлено кредит в сумі 4200 грн. за придбання мобільного телефону;

- з листа магазину «Брокард» вбачається, що дисконтна картка «Брокард» № 2060027180114 належить потерпілому ОСОБА_8 Вказана картка була вилучена у ОСОБА_6;

- з долучених до провадження характеризуючих даних, а саме, - вироку Сихівського районного суду м.Львова від 13.07.2016 р. вбачається, що ОСОБА_7 в своїх поясненнях підтвердив те, що ОСОБА_6 вчиняв інкриміновані останньому злочини разом з ним. Детально розповів роль кожного з них у вчиненні даних злочинів.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_14 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами, суд надає їм віри, так як такі відображають дійсні обставини кримінального провадження.

Заслухавши показання ОСОБА_7, суд вважає, що такі суперечать його ж показанням, які зазначені у вироку Сихівського районного суду м.Львова від 13.07.2016 р., де ОСОБА_7 чітко та детально пояснив яким чином вчиняв дані злочини з ОСОБА_6. Розповів про роль кожного з них. Тому суд приходить до переконання, що такі є неправдивими та сприяють обвинуваченому в ухиленні від відповідальності за вчинене. Відтак, суд в цій частині надає віри показанням ОСОБА_7 у вироку Сихівського районного суду від 13.07.2016 р., а показання ОСОБА_7 в даному судовому засіданні про непричетність ОСОБА_6 до вчинення даних злочинів не приймає до уваги.

Аналізуючи показання свідка ОСОБА_15, суд аналогічно приходить до перконання, що такі спрямовані на ухилення ОСОБА_6 від відповідальності, тому суд не приймає ці показання до уваги.

Враховуючи наведене, суд не надає віри показанням обвинуваченого як таким, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Його ж дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднаного з проникненням у приміщення.

Його ж дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, повторно.

З урахуванням вимог ст.ст.65, 66-68 КК України, призначаючи покарання ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, вчинення обвинуваченим злочину середньої тяжкості та тяжких злочинів, не відбувши покарання за попереднім вироком, особу обвинуваченого, який має малолітню дитину, та суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, так як його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.03 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків. Відтак суд, вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання відповідно до п.25 вказаної вище постанови ПВСУ.

Крім цього, обвинуваченому слід частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком.

Вирішуючи заявлений цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення з обвинуваченого в його користь матеріальної шкоди в сумі 6000 грн., то суд вважає, що такий відповідно до вимог ст.1166 ЦК України слід задоволити повністю, оскільки такий є підставний та обгрунтований.

Речові докази: DVD+R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, с у д , -

з а с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винуватим за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.185 КК України - один рік позбавлення волі;

-за ч.3 ст.185 КК України - три роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначити покарання три роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.15. більш суворим покаранням за даним вироком, обвинуваченому ОСОБА_6 за сукупністю вчинених злочинів призначити покарання три роки позбавлення волі.

-за ч.2 ст.186 КК України - чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Сихівського районного суду м.Львова від 09.12.15. та остаточно ОСОБА_6 призначити покарання п'ять років позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити. Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 6000 грн.

Речові докази: DVD+R диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_6 - заставу залишити до вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений згідно із ст.395 КПК України до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.