Ухвала суду № 64080124, 13.01.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 13.01.2017 Справа № 554/211/17

Справа № 554/8484/16-к

Провадження № 1-кс/554/7527/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 року м. Полтава

Октябрський районний суд міста Полтави у складі:

слідчого судді - Шевської О.І.,

при секретарі - Козаренко М.А.

прокурора - Вільховика Ю.В.

слідчого- Лагути О.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника -. ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенант поліції Лагути О. О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сухумі Абхазька АР Російської Федерації, українця, громадянин України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, офіційно не працючого, раніше не судимого.

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170030000039 від 12.01.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції Лагута О.О., звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.

У клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.

В ході досудового розслідування встановлено, що за невстановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, здійснив придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а саме: гранату Ф-1, з запалом УЗРГМ (288-74 583), гранату РГД-5 (161-83т) з запалом УЗРГМ (288-74 583), гранату РГН з запалом УДЗ (334-97-87), які в подальшому перевозив в автомобілі "Хонда Акорд", сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5.

У подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_4, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання здійснив незаконне носіння вибухових пристроїв шляхом їх транспортування у транспортному засобі, в ході чого 12.01.2017 року близько 12 год. 30 хв. під час оформлення ДТП, що сталося за адресою: м. Полтава, вул. Панянка, 65-б, в автомобілі "Хонда Акорд", сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, під керуванням ОСОБА_1, працівниками патрульної поліції в салоні було помічено рушницю марки "ТОЗ" без чохла, а також підозрілі предмети ззовні схожі на боєприпаси. Під час обшуку вищевказаного автомобіля "Хонда Акорд" було виявлено та вилучено гранату Ф-1, з запалом УЗРГМ (288-74 583), гранату РГД-5 (161-83т) з запалом УЗРГМ (288-74 583), гранату РГН з запалом УДЗ (334-97-87), які згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 12.01.2017, складений старшим інспектором-вибухотехніком, належать до вибухової категорії та транспортувалися без передбаченого законом дозволу.

Умисні дії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, які виразилися у незаконному носінні та придбанні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України.

13.01.2017 ст. слідчим СВ відділення поліції № 2 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області Лагутою О.О. за погодженням з прокурором Полтавської місцевої прокуратури Вільховик Ю.О. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_1.

Причетність ОСОБА_7 до вчинення даного злочину повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

-протоколом обшуку від 12.01.2017 року;

-довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 12.01.2017 року;

-рапортом патрульного УПП роти № 1 Ващенка В.В.;

-та іншими матеріалами в їх сукупності.

-На даний час наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років. Окрім цього, даний злочин становить велику суспільну небезпеку для суспільства та оточуючих, оскільки загрожувало життю та здоров`ю невизначеної кількості осіб. Також слід зазначити, що вилучені в ході обшуку вибухові пристрої, бойові припаси, ножі, специфічний одяг та балаклава могли готуватися для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (грабежів, розбоїв, умисних вбивств), яких на території міста Полтави та Полтавської області останнім часом значно збільшилося, а тому є ризик того, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення інших тяжких злочинів та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризиком того, що ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення є те, що підозрюваний не повідомляє, де він придбав вибухові пристрої, для чого він їх транспортував. Підозрюваний може зберігати в інших місцях заборонені предмети.

ОСОБА_4 раніше не судимий, але підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Так, в разі застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як домашній арешт, застава, особиста порука чи особисте зобов'язання, орган розслідування не матиме можливості запобігти уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій.

Окрім цього, під час вирішення питання про визначення розміру застави, вважаю, необхідно визначити його у максимальному розмірі, визначеному у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України - 80 розмірів мінімальної заробітної плати.

Слідчий в судовому засіданні надав пояснення аналогічні змісту клопотання, просив задовольнити його, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України

Підозрюваний вину вину визнає повністю, просить на застосовувати до нього запобіжнийзахід повязаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 20 год. 00 хв. до 06 год 00 хв.

Прокурор клопотання слідчого підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, наголосив на наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зазначив, що на теперішній час з'ясовується причетність підозрюваної особи до інших злочинів.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, у відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує дані про особу підозрюваного - ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років. Окрім цього, даний злочин становить велику суспільну небезпеку для суспільства та оточуючих, оскільки загрожувало життю та здоров`ю невизначеної кількості осіб. Також слід зазначити, що вилучені в ході обшуку вибухові пристрої, бойові припаси, ножі, специфічний одяг та балаклава могли готуватися для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів (грабежів, розбоїв, умисних вбивств), яких на території міста Полтави та Полтавської області останнім часом значно збільшилося, а тому є ризик того, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення інших тяжких злочинів та переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У відповідності до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Одночасно, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує не доведеність на даний момент стороною обвинувачення наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, а відтак вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.

Враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 183, 193,196-197, 199, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого відділення поліції №2 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенант поліції Лагути О. О. - задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.уродженця м. Сухумі Абхазька АР Російської Федерації, українця, громадянин України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, офіційно не працючого, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з подальшим утриманням його в Полтавському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, який обчислювати у відповідності до приписів ст. 209 КПК України з 12.01.2017 року.

Кінцевим днем тримання під вартою визначити 18 год.05 хв. 13.03.2017 року.

Розмір застави визначити у межах 80 (вісімдести) мінімальних заробітних плат , що становить 128 000 (сто двадцять вісім) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСАУ в Полтавській області, р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові платника застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п'яти днів з часу проголошення.

Слідчий суддя О.І. Шевська