Ухвала суду № 64077570, 16.01.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 235/225/17

Провадження № 1-кс/235/53/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. Слідчий суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Корнєєва І.В., за участю секретаря Кузьменко В.В.

прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Панащука А.Я.

слідчого СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області Супрун Н.П.

представника власника автомобіля ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Супрун Н.П. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050410000101 від 08.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст.198 КК України, про арешт майна

Клопотання надійшло до суду 13 січня 2017 р.

Слідчий суддя перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого, прокурора,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся з клопотанням слідчий СВ Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області капітан поліції Супрун Н.П. про арешт майна.

В ході кримінального провадження встановлено, що 12.01.2017 до чергової частини Покровського ВП надійшло повідомлення від представника центру 1444 про те, що 12.01.2017 під час проведення огляду транспортного засобу марки «Опель» д/н НОМЕР_1 для постановки на облік, представником вказаного центру було виявлено агрегат - двигун за № НОМЕР_4, який був встановлений на автомобілі і значиться активним в базі «Угон», інші ідентифікаційні номери кузова та документів не змінювались.

Даний факт 12.01.2017 був внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050410000101 з попередньою правовою кваліфікацією за ст. 198 КК України.

Проведеним оглядом місця події від 12.01.2017 було встановлено, що на прилеглому майданчику, який розташовано біля Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області ,розташованого за адресою: Донецька область, м. Покровськ вул. Мандрика, 7, виявлено автомобіль марки «OPEL» модель «ZAFIRA», д.н., НОМЕР_5, сірого кольору, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, відповідають свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_6та розташовані у встановленому заводом виробником місці. В моторному відсіку даного автомобіля мається двигун НОМЕР_4, в свідоцтві ТЗ: серія НОМЕР_6 відомості про двигун відсутні. Допитаний ОСОБА_3 пояснив, що вказаний автомобіль він придбав у ОСОБА_4 11.01.17 р. в м.Запоріжжя за довіреністю НВІ №237140 посвідченної приватним нотаріусом ОСОБА_5 12.01.17 ОСОБА_3 прибув до сервісного центру 1444 в м. Покровськ для постановки на облік вказаного транспортного засобу де і було виявлено, що двигун автомобіля перебуває у розшуку.

Згідно даних бази «Угон», двигун НОМЕР_4 перебуває у розшуку у зв'язку знезаконним заволодіння транспортним засобом«OPEL» модель «ZAFIRA», д.н., НОМЕР_7, сірого кольору, 2006 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, що мало місце 23.05.2014, про що внесені відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12014130340001286 від 24.05.2014 слідчим відділом СвердловськогоМВ ГУМВС України в Донецькій області,відповідно до поданої 23.05.2014 до заяви Семянок. За довідкою УІАЗ вказаний автомобіль є державною власністю.

Двигун НОМЕР_8 відавтомобіля «Опель» д/н НОМЕР_1 є частиною предмету правопорушення за кримінальним провадженням №12014130340001286 від 24.05.2014.

12.01.2017 в ході огляду місця події у зв'язку з відсутністю технічної можливості відділити від кузова автомобіля вищевказаний двигун тимчасово вилучено та поміщено на зберігання на територію Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області за адресою: м. Покровськ, вул. Мандрика, 7.

На даний час з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні і в кримінальному провадженні №12014130340001286 від 24.05.2014, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є необхідність у накладення арешту на двигун НОМЕР_8, що встановлений на автомобілі «OPEL» модель «ZAFIRA», д.н., НОМЕР_5.

Використання вказаного майна у ОСОБА_3 може призвести до його зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На підставі викладеного , слідчий просить накласти арешт на двигун НОМЕР_4, що встановлений на автомобілі «OPEL» модель «ZAFIRA», д.н. НОМЕР_5, який належить ОСОБА_3, що тимчасово вилучений 12.01.2017 під час огляду місця події у кримінальному провадженні № 12017050410000101, і тимчасово зберігається на території Покровського ВП ГУ НП в Донецькій області за адресою: м. Покровськ, вул. Мандрика, 7.

Дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 131 ч.1 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до статті 131 ч.2 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є:зокрема,арешт майна.

Відповідно до статті 132 ч.1 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 132 ч.3 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до статті 132 ч.4 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 132 ч.5 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до статті 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до статті 170 ч.2 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до статті 170 ч.3 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 170 ч.4 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 170 ч.5 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до статті 170 ч.6 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до статті 170 ч.7 КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до статті 170 ч.8 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Відповідно до статті 170 ч.9 КПК України у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.

Відповідно до статті 170 ч.10 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до статті 170 ч.6 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 171 ч.1 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до статті 171 ч.2 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до статті 171 ч.4 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до статті 172 ч.1 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до статті 172 ч.2 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до статті 172 ч.3 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Як слідує з клопотання слідчий просить накласти арешт на двигун НОМЕР_8, що встановлений на автомобілі «OPEL» модель «ZAFIRA», д.н., НОМЕР_5, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні і в кримінальному провадженні №12014130340001286 від 24.05.2014, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення

Але у порушення вимог статті 171 ч.2 КПК України у клопотанні слідчого, про арешт майна не зазначено:

1)документи, які підтверджують право власності на майно- двигун НОМЕР_8, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

2) розмір шкоди у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Також до клопотання не додані оригінали або копії документів, які підтверджують право власності на майно або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Крім того, слідчий обґрунтовує своє клопотання метою збереження речових доказів в кримінальному провадженні №12014130340001286 від 24.05.2014 р.

Але , до клопотання не додано витягу з реєстру досудових розслідувань про внесення до ЕРДР кримінального провадження №12014130340001286 від 24.05.2014 р., постанови про об'єднання кримінальних проваджень або обґрунтування яким чином майно,яке необхідно арештувати , відноситься до кримінального провадження №12014130340001286 від 24.05.2014 р.

На підставі викладеного ,слідчий суддя приходить до висновку , що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або відсутні правові підстави для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.167,168, 170,171,172 ч.2 ,173,175 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Красноармійського ВП ГУ НП в Донецькій області капітана поліції Супрун Н.П. про накладення арешту на двигун НОМЕР_4, що встановлений на автомобілі «OPEL» модель «ZAFIRA», д.н. НОМЕР_5, повернути Красноармійському місцевому прокурору для усунення недоліків та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає

Слідчий суддя І.В.Корнєєва