Рішення № 64076863, 10.01.2017, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 279/3258/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Коваленко В.П.

при секретарі Комаровій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даний позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить зобовязати його усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користування за адресою м. Коростень Житомирської області вул. Полякова,11-а щляхом зобов'язання звільнити земельну ділянку загального користування від металевого гаражу позначеного на технічному плані літерою "Г".

В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що вона та відповідач є співвласниками житлового будинку №11-а по вулиці Полякова в м. Коростень, в 2015-2016 роках відповідач самовільно встановив металевий гараж на земельній ділянці загального користування, яка призначена для виходу на вулицю Полякова.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, просять зобов'язати відповідача знести металевий гараж і звільнити земельну ділянку загального користування. Відповідач ОСОБА_2 позовних вимог не визнав, ствердив, що гараж не є капітальним будівництвом, розміщений протягом більше 30 років, позивачка отримала спадщину після смерті батька і перебуває у неприязних стосунках з ним, а тому просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Статтею 391 ЦК України визначено. що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

Згідно п.п.4,5,22,23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" від 30.03.2012 року №6, відповідно до вимог статті 376 ЦК України при розгляді справі зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети;або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і споруд. Право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст.391 ЦК України ).

Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності . При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі поверховості , розміщенню та іншим умовам , передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів про планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Таким чином,суд приходить до висновку, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391,396 Цивільного кодексу України, статтею 103 Земельного Кодексу України.

Судом встановлено , що позивачка ОСОБА_1 є співвласником житлового будинку №11-а по вулиці Полякова в м. Коростень Житомирської області в порядку спадкування . Іншим співвласником зазначеного домоволодіння є відповідач ОСОБА_2

Згідно схематичного плану до будинку відведена земельна ділянка загальною площею 871 кв.м.

Між попереднім власником батьком позивачки Пашинським та відповідачем існували довготривалі добросусідські стосунки і за взаємним погодженням було побудовано дощатого гаража у дворі загального користування, згодом відповідач обшив цей гараж металом. Дані обставини стверджені в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Позивачка має вільний вихід на вулицю Полякова, спірний гараж побудований протягом тридцяти років, а не так як вказала позивачка в 2015-2016 роках.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі доказів сторін (ч.1ст.11 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ч.1ст.69 ЦПК України).

Позивач не надала суду обєктивних належних та допустимих доказів того, що збудований відповідачем гараж створює перешкоди для виходу їй на вулицю Полякова, порушує її права як власника житлового будинку і користувача земельної ділянки. Сам по собі факт будівництва ОСОБА_2 гаража без належних документів не доводить наявності порушення прав ОСОБА_1

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що самочинним будівництвом відповідачем споруди (гаражу) порушено її право власності, а тому вимога про звільнення земельної ділянки є безпідставною.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11, 213-215 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст. 391 Цивільного Кодексу України, ст.103 Земельного Кодексу України , - суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою загального користування відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Коваленко В.П.