Рішення № 64075471, 12.01.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/27/2017

130/1671/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого - судді Верніка В.М.

при секретарі - Росовській О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.07.2016 року звернулася до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом, вказавши, що з відповідачем по справі ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 29.04.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області за актовим записом №700. Повідомила, що від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із позивачем та знаходиться на її утриманні. Пояснила, що наразі з відповідачем вони разом не проживають та не підтримують сімейних стосунків, він матеріально не допомагає їй утримувати дитину. Вказала, що вона ніде не працює так як доглядає сина ОСОБА_3 до досягнення ним трирічного віку, але їй одній матеріально важко утримувати дитину, тому що синові потрібно купувати продукти харчування, гігієни та одяг, а вона перебуває у скрутному матеріальному становищі. Повідомила, що за станом здоров'я дитина та відповідач здорові. Зазначила, що відповідач сам матеріально забезпечений, наразі він проходить військову службу за контрактом у м.Вінниці, де щомісяця отримує заробітну плату. Посилаючись на те, що відповідач ніяким чином не приймає участі у вихованні дитини, не надає їй матеріальної допомоги, має дохід, просила стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від усіх його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

При цьому, позивач ОСОБА_1 попередньо подала до суду письмову заяву щодо розгляду справи у її відсутність, у якій підтримала заявлені вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України за останнім відомим місцем реєстрації та проживання згідно адресної довідки (а.с.12,14), вдруге не з'явився в судове засідання, причин своєї повторної неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи заперечень проти позову до суду не представив.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи, так як згідно вимог ч.3 ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Вивчивши позовну заяву, дослідивши докази, суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ст.180, 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до її повноліття; частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у останнього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

У відповідності до положень ч.1,2 ст.3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

За змістом ч.1 ст.27 Конвенції визнано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Так, з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.6) вбачається, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів з відповідача.

Згідно довідки №703 від 25.07.2016 року Біликовецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.7) позивач наразі проживає в с.Біликівці Жмеринського району разом із неповнолітнім сином ОСОБА_3, 2014 року народження, який знаходяться на її утриманні.

З довідки в/ч А0549 від 14.12.2016 року 536 (а.с.55) вбачається, що ОСОБА_2 середній розмір його грошового забезпечення багатократно перевищує прожитковий мінімум працездатних осіб.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони представлені у відповідності до вимог закону, не суперечать один одному та ніким не оспорюються.

На підставі наведених доказів в судовому засіданні встановлено наявність визначених матеріальним законом зобов'язань відповідача ОСОБА_2 щодо надання утримання своєму неповнолітньому синові ОСОБА_3, вказане позивачем невиконання яких у добровільному порядку відповідачем ні в який спосіб не спростовано.

Факт наявності у відповідача ОСОБА_2 постійного місця роботи та регулярного отримання ним грошового забезпечення передбачає можливість визначення розміру аліментів в частці від заробітку.

За таких підстав вимоги позивача стосовно необхідності стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина є достатньо аргументованими та відповідають матеріальному закону, передусім, положенням положенням Конвенції про права дитини, що є складовою національного законодавства, передбачаючи пріоритет судового захисту відповідних прав неповнолітніх осіб, тобто визначення необхідності першочергового забезпечення відповідачем належного та достатнього утримання свого неповнолітнього сина, надто з огляду на відсутність будь-яких заперечень відповідача, незаявлення та недоведення останнім обставин стосовно незадовільного стану власного здоров'я чи наявності на його утриманні інших осіб.

Надаючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 у заявленому розмірі 1/4 частини його заробітку, що на думку суду перебуваючи в межех застереженого законом максимального розміру відрахувань із заробітку боржника не обмежуватиме прав відповідача, я також забезпечуватиме надання останнім достатнтого утримання неповнолітньому сину, у тому числі з огляду на обмежену наразі можливість надання його позивачем внаслідок здійснення нею догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, що вочевидь обмежує здобуття позивачем власних доходів.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми платежу (аліментів) за один місяць підлягає негайному виконанню.

Згідно вимог ст.88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 5551,20 грн. судового збору з розрахунку його початкової ставки щодо вимог майнового характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст.5, 8, 10, 60, 88, 169, 174, 209, 210, 212-214, 224-226, 367 ЦПК України, ст.3, 27 Конвенції про права дитини, Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року "Про ратифікацію Конвенції про права дитини", ст.180, 181, 182, 184, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Петропавлівськ-Камчатський Російської Федераціії, мешканця АДРЕСА_1, військовослужбовця в/ч А0549, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27.07.2016 року, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8, а також на користь держави одноразово 551 гривню 20 копійок судового збору (р/р 31211206700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 37755173, пункт 1.1.2).

Рішення в частині стягнення аліментів в межах одного місяця, а саме: з 27.07.2016 року по 27.08.2016 року, - допустити до негайного виконання.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана відсутніми в судовому засіданні сторонами протягом десяти днів з дня отримання його копії, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Вернік В.М.