Постанова № 64074839, 12.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа№ 910/17313/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

- позивача: Андрієвська О.В., за довіреністю № 650 від 30.12.2016

- відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 910/17313/16 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал", м. Київ,

до приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом", м. Київ,

про стягнення 486 542, 20 грн.

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводокал» (надалі- позивач/ПАТ «АК «Київводоканал»/апелянт) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (надалі відповідач/ПрАТ «ВНЗ «МАУП») про стягнення 486 542, 30 грн., заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Вказаний позов обґрунтований тим, що приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» порушило зобов'язання за договором від 13.02.2003 №01831/5-01 на послуги з водопостачання та водовідведення, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 03.09.2012 до вказаного договору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17313/16 та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 910/17313/16 (суддя Зеленіна Н.І.) зупинено провадження у справі № 910/17313/16 до вирішення господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи №910/19187/16 за позовом приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання додаткової угоди недійсною, та набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

Обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у даній справі, суд першої послався на те, що предметом спору у справі № 910/19187/16 є визнання недійсною додаткової угоди від 03.09.2012 до договору від 13.02.2003 №01831/5-01 на послуги з водопостачання та водовідведення, а тому, розгляд сказаної справи може вплинути на розгляд даної справи, оскільки даний позов заявлений на підставі договору від 13.02.2003 №01831/5-01 на послуги з водопостачання та водовідведення, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 03.09.2012 до вказаного договору.

Судове рішення обґрунтоване з посиланнями на норми ст.ст. 35, 79 ГПК України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та передати справу № 910/17313/16 до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводокал» мотивована порушенням судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, а саме ст. 4-2, 4-7, 43, 79, 86 ГПК України.

Так, апелянт наголошував на тому, що судом першої інстанції не досліджувалось та не встановлювалось, що рішення у справі № 910/17313/16 господарського суду міста Києва не вплине на результат розгляду даної справи, а місцевим господарським судом не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 910/19187/16 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину в іншій справі. Крім того, вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам принципів справедливості, розумності та добросовісності, якими мав керуватися місцевий господарський суд. Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд недостатньо обгрунтував неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 910/19187/16 та не звернув уваги на те, що в межах справи суд вправі самостійно встановити обставини, які встановлюються судом в іншій справі, та надати правову оцінку додатковому договору , яка є предметом спору у справі. Суд першої інстанції не вчинив жодних дій щодо перевірки дійсності правочину - додаткової угоди від 03.09.2012.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.12.2016 прийнято до провадження апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Киїїводоканал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 910/17313/16 та призначено до розгляду на 12.01.2017.

12.01.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу Київського апеляційного господарського суду від приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" надішло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою з 03.01.2017 по 20.01.2017 юриста Зозулі О.Б.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з викладених в ній підстав. Крім того, представник позивача не заперечував про розгляд справи без участі представника відповідача.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився.

Дослідивши подане клопотання відповідача, колегія суддів відхиляє його з наступних підстав. Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку нез'явлення в засідання представників позивача, відповідача або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суддя вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею.

Колегія суддів зазначає, що відсутність юриста на підприємстві не позбавляє відповідача права звернутись завчасно за правової допомогою до спеціаліста в області права і, таким чином, забезпечити явку свого представника у судове засідання. Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівник підприємства відповідача наділений повноваженнями брати участь у судовому засіданні, а відтак відповідач мав можливість забезпечити явку належного представника у судове засідання.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на заперечення позивача про відкладення розгляду справи, закінчення, встановлених ст. 102 ГПК України строків розгляду апеляційної скарги, а також, те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною п'ятою статті 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вказувалося вище, предметом позову у даній справі є вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення 486 542, 30 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення з відповідача за договором від 13.02.2003 №01831/5-01 на послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2013 по 31.07.2016 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 03.09.2012 до вказаного договору (а.с. 5-9).

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом від приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» до господарського суду міста Києва 23.11.2016 надійшло письмове клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду пов'язаної господарської справи № 910/19187/16. (а.с. 132-134).

Вищезазначене клопотання обґрунтовано тим, що справа № 910/17313/16 за позовом приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом» до публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання додаткової угоди недійсною, безпосередньо пов'язана з даною справою, оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості за договором від 13.02.2003 №01831/5-01 на послуги з водопостачання та водовідведення, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 03.09.2012 до вказаного договору, а тому вразі визнання додаткової угоди недійсною, сума позову у справі № 910/17313/16 буде суттєво зменшена.

Зупиняючи провадження у справі № 910/17313/16, суд першої інстанції, виходив з того, що результат вирішення справи № 910/19187/16 про визнання недійсною додаткової угоди від 03.09.2012 до договору від 13.02.2003 №01831/5-01 на послуги з водопостачання та водовідведення може вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі і у господарського суду відсутня можливість розгляду даної справи до пов'язаною з нею справи № 910/19187/16.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, який в порушення положень статті 43 та статті 79 ГПК України, не з'ясував обставин, які свідчили б саме про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у вищезазначених справах, з огляду на таке.

Як передбачено ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

З огляду на викладене та приписи ст. 86 ГПК України щодо змісту ухвали господарського суду, ухвала суду про зупинення провадження повинна містити обґрунтування наявності обставин, що відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зумовлюють зупинення провадження у справі.

В той же час, зазначивши лише про те, що вирішення справи № 910/19187/16 про визнання недійсною додаткової угоди від 03.09.2012 може вплинути на подання та оцінку доказів у даній справі, суд першої інстанції у мотивувальній частині ухвали не навів як обґрунтування висновків про пов'язаність справ, так і мотивів, з яких він дійшов висновку про неможливість розгляду даної справи до вирішення спору у справі № 910/19187/16.

Так, судом першої інстанції не визначено, з'ясування яких саме обставин у ході розгляду справи № 910/ 19187/16 унеможливлює розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені господарським судом самостійно при вирішенні даної справи та яким чином встановлені в іншій справі обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету, підстав позову та з урахуванням презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України)

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, пункт 1 вказаної норми передбачає право господарського суду визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний із предметом спору договір, який суперечить законодавству; тобто, мається на увазі ситуація, коли позовна вимога не полягає у визнанні договору недійсним, а лише ґрунтується на договорі, який суд може визнати недійсним в силу наведеної вимоги. Таким чином, розглядаючи позовні вимоги, що випливають з договору, суд, у будь-якому випадку, має перевірити правомірність цього договору, що ще раз підтверджує безпідставність зупинення судом першої інстанції провадження у даній справі до розгляду іншої справи, однією із позовних вимог в яких є вимога про визнання недійсним іпотечного договору

Таким чином, місцевий господарський суд, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача та безпідставно зупинив провадження у даній справі, порушивши приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у справі з посиланням на частину першу статті 79 Господарського процесуального кодексу України, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм процесуального права, а тому оскаржувана ухвала в силу вимог п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для її подальшого розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 99, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на ухвалу господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 910/1313/16- задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі №910/17313/16 про зупинення провадження у справі - скасувати.

3. Справу господарського суду міста Києва № 910/17313/16 направити до суду першої інстанції для її подальшого розгляду.

4. Матеріали справи № 910/13693/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Б.В. Отрюх