Рішення № 64060166, 11.01.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" січня 2017 р.Справа № 916/2876/16

Позивач: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця

Відповідач 1: Державне підприємство „Санаторій „Лермонтовський

Відповідач 2: Юридичний департамент одеської міської ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: Міністерство юстиції України

Про: визнання відсутності прав та скасування рішення про державну реєстрацію іншого речового права

Суддя Демешин О. А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

Відповідач 1: не з`явився

Відповідач 2: не з`явився

Від третьої особи: ОСОБА_2М довіреність

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця (далі позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський (далі відповідач 1) та Юридичного департаменту Одеської міської ради (далі відповідач 2) яким просить суд: визнати відсутність у Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 12663 м, що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2 та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:

19738130 від 03 березня 2015 року о 11:06:50 год., прийняте Державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_3.

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

Відповідачі з позовними вимогами не згодні, з підстав, викладених у, наданих до суду, відзивах Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2016р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 залучено Міністерство юстиції України

В С Т А Н О В И В :

Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця в 2012 році, яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця є єдиним засновником Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця (65014, Одеська обл., м. Одеса, провулок Лермонтовський, будинок 2, ідентифікаційний код: 32432486), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1 від 05.10.2016р.

ЗАТ „Укрпрофоздоровниця набуло право власності на майновий комплекс будівель санаторію „Лермонтовський відповідно до Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради за № 151 від 04.07.2002 року, про що було видано свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі № 021961 від 17.07.2002 року.

24.04.2003 року на виконання Рішення загальних зборів ЗАТ „Укрпрофоздоровниця від 22.01.2003 року „Про зміни організаційно-правової структури ЗАТ „Укрпрофоздоровниця Одеське дочірнє підприємство ЗАТ „Укрпрофоздоровниця передало, а Дочірнє підприємство „Клінічний санаторій „Лермонтовський ЗАТ „Укрпрофоздоровниця прийняло у володіння та користування майно, без права прийняття рішення про відчуження основних засобів, що належать на праві власності ЗАТ „Укрпрофоздоровниця, інших активів, зобов'язань, власного капіталу і складає цілісний майновий комплекс - Дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2.

Між тим, рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. по справі №9/17-4164-2011, яке набрало законної, було задоволено позовом Прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій Лермонтовський" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" та:

- Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №151 від 04.07.2002 р. „Про оформлення свідоцтв на право власності Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" на обєкти нерухомого майна санаторію „Лермонтовський розташовані за адресами: пров. Лермонтовський, 2, вул. Белінського, 7.

- Визнано недійсним Свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі №021961 від 17.07.2002 р. видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради на імя Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" (ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця": 01033, м. Київ, Печерський район, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ 02583780);

- Визнано за державою в особі Фонду Державного майна України право власності на нежитлові будівлі майнового комплексу санаторію „Лермонтовський: літера „В - лікувальний корпус; літера „Г - гуртожиток та пральня; літера „Д - корпус №2; літера „Е, Е1, Е2 - корпус №1; літера „Ж - корпус № 5; літера „З,М - грязелікарня; літера „Н - котельна; літера „О - майстерня; літера „Л - сушка; літера „И - клуб та поліклініка; літера „Й - кінобудка; літера „ЬІ - естрада; літера „X - бібліотека та перукарня; літера „П - водонапірна башта; літера „С - їдальня; літера „Р, Ю - адмін. корпус; літера „Я, Я1 - експериментально-монтажний цех; літера „Т дитячий садок та аптека; літера „Ф, Э, Щ - житлові; літера „Ш - радонова лабораторія; літера „Ч - приймальне відділення; літера „У - корпус №4; №1, 2, 26, 36 - кіоски; №10,31, „Ц - трансформаторні будки; №24 - газобалонна; №11, 12, 13, 14, 15, 16 - аеросолярій; №25, 23, 4, 5, 6, 7, 8, 27, 28 - сараї; №32 - гараж; №3, 17, 18, 21, 22 - навіси; №19 - душова літня; № 20, 9 - убиральні; №35 - танцювальний майданчик; №37 - спортивний майданчик; №38 - метео-майданчик; №ІІІ - VIII - оранжерея; №І - мостіння; №39 - 47 - ворота; №48 - 52 - забори; №29 - резервні запаси води; №11 - бетонний борт; №ІХ - фонтан; №Х-ХХІХ - грязеві басейни, загальною площею 12 663 кв. м., що знаходяться у м. Одесі по провулку Лермонтовському, 2.

Вищевказане рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. по справі №9/17-4164-2011, серед іншого, ґрунтувалось на тому, що ОСОБА_4 Верховної ОСОБА_4 Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 р. № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Положення цієї постанови розповсюджувались на спірне майно, оскільки, як зазначено вище, передача майнових комплексів у відання профспілковим організаціям, яке було здійснено органом державної влади колишнього Союзу РСР, як уповноваженим органом на розпорядження державною власністю, ніяким чином не мала наслідком за собою зміну форми власності переданого майна.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 р. № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ОСОБА_4 профспілок стала ОСОБА_4 Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_4 міста Києва № 1971 від 23.12.1991р. було зареєстроване ЗАТ „Укрпрофоздоровниця, яке створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751 234 350 грн., що становить 92, 92 % розміру статутного фонду.

ОСОБА_4 Вищого господарського суду України від 19.03.2009р. по справі № 48/202-20/191 було зазначено, що майно, яке передавалось у статутного фонду ЗАТ „Укрпрофоздоровниця, є державною власністю і така передача не несе за собою зміни його форми власності.

Крім того, про те, що майно колишніх профспілкових організацій по теперішній час залишається державною власністю підтверджується і в ОСОБА_4 Верховного Суду України від 14.11.2014р. у справі № 3-166гс14, на яку посилається відповідач у своїх запереченнях на позов.

21.01.2015 року Кабінетом Міністрів України було видано Розпорядження № 52-р, згідно якого з метою реалізації соціальної функції держави в частині створення умов для реабілітаційного лікування і оздоровлення працівників системи органів юстиції, Державної пенітенціарної служби. Державної архівної служби, у тому числі тих працівників та членів іх сімей, які переміщуються з тимчасово окупованої території України (Автономної Республіки Крим та м. Севастополя) та районів проведення антитерористичної операції (Донецької і Луганської областей), а також учасників антитерористичної операції віднести будівлі та споруди санаторію „Лермонтовський по пров. Лермонтовському, 2, у м. Одесі за переліком згідно з додатком до сфери управління Міністерства юстиції для забезпечення ефективного використання цього майна за цільовим призначенням.

28.01.2015 року Міністерством юстиції України було видано наказ № 29/7 „Щодо деяких питань управління майном Міністерства юстиції, відповідно до п.п. 2, 3 якого вирішено утворити на базі нерухомого майна санаторію „Лермонтовський, прийнятого до сфери управління Мінюсту відповідно до пункту 1 цього Наказу, державне підприємство „Санаторій „Лермонтовський (місцезнаходження: пров. Лермонтовський, 2, м. Одеса, 65014), а також установлено, що статутний капітал державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський формується шляхом передачі у встановленому порядку до нього нерухомого майна санаторію „Лермонтовський; майно та майнові права закріплюються за державним підприємством „Санаторій „Лермонтовський на праві господарського відання.

14.02.2015 року за Державою в особі Міністерства юстиції України було зареєстровано право власності на нерухоме майно санаторію „Лермонтовський, розташоване за адресою: м.Одеса, пров. Лермонтовський, 2.

02.03.2015 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області ОСОБА_5 до державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис про інше речове право № 8932400, відповідно до якого за Відповідачем - Державним підприємством „Санаторій „Лермонтовський було зареєстровано право господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, тобто на те саме майно, яке було передане Позивачем своєму Дочірньому підприємству „Клінічний санаторій „Лермонтовський ЗАТ „Укрпрофоздоровниця у володіння і користування на правах господарського та оперативного відання і яке на момент вирішення спору знаходиться у фактичному володінні Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський ЗАТ „Укрпрофоздоровниця.

Згідно запису про інше речове право № 8932400 його було внесено на підставі Рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України ОСОБА_3 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19738130 від 03.12.2015 року о 11:06:50 год.

ОСОБА_4 Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 року у справі № 815/1468/15 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Клінічний санаторій „Лермонтовський ЗАТ „Укрпрофоздоровниця було задоволено частково, ОСОБА_4 Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 року у зазначеній справі - скасовано і прийнято нову постанову, якої позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 19351779 від 14.02.2015 р. 14:56:35 год., прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби України ОСОБА_6;

- визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного -управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 стосовно внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 8737146 від 14.02.2015 р. о 09:58:37 год. про реєстрацію за державою в особі міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622, права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, та скасовано цей запис;

- визнано протиправною видачу державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 Свідоцтва про право власності № 33658051 від 16.02.2015 р.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з огляду на вищевказані судові рішення є встановленим та таким, що не потребує доказуванню те, що: нежитлові будівлі майнового комплексу, що розміщені за адресою: м.Одеса, провулок Лермонтовський, 2 є державною власністю; у держави в особі Міністерства юстиції України відсутня державна реєстрація права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, що розміщені за адресою: м.Одеса, провулок Лермонтовський, 2

Третім реченням частини 2 статті 331 ЦК України встановлено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими субєктами.

Частиною 3 статті 73 ГК України передбачено, що майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи оперативного управління.

Частинами 1, 2 статті 74 ГУ України встановлено, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.

Таким чином, для наявності у Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу, розміщеного за адресою: м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2 за органом управління державним майном, яким є Міністерство юстиції України, має бути зареєстровано, відповідно до ч.2.ст.331 ЦК України, право власності на це нерухоме майно.

Приймаючи до уваги відсутність де-юре такої реєстрації, як на момент звернення

позивача з позовом по цій справі, так і на момент вирішення спору суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання відсутності у Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський права господарського віданні на нежитлові будівлі майнового комплексу загальною площею 12663кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський, 2 підлягають задоволенню, оскільки право розпорядження державним майном у органу управління цим майном може існувати тільки за наявності державної реєстрації за державою в особі відповідного органу управління права державної власності на вищевказане нерухоме майно.

Власне про вторинність права господарського відання і про залежність цього права від права власності зазначає і сам відповідач 1 у своєму відзиві на позов.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача 1 щодо відсутності, заявленого позивачем способу захисту порушеного права, приймаючи до уваги, що абзацом першим частини 2 статті 20 ГК України передбачено право субєкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Також, суд не погоджується з твердженням відповідача 1 про відсутність у позивача порушеного права, з огляду на наступне:

Частиною першою статті 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2014 (справа № 1-10/2004) за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як зазначалось вище та встановлено Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2011р. по справі № 9/17-4164-2011, - згідно з ОСОБА_4 Міністрів Української РСР від 23.04.1960р. № 606 „Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР" Міністерство охорони здоров'я УРСР було зобов'язано передати до 1 травня 1960 року Українській республіканській ОСОБА_4 профспілок зокрема всі діючі госпрозрахункові санаторії /крім туберкульозних/ загальною кількістю 73 об'єкти на 23 586 ліжок, 92 будинки відпочинку на 20 997 ліжок, 8 санаторних пансіонатів на 1 510 ліжок, курортні поліклініки, які знаходяться у віданні Головного управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР, згідно з додатками №№ 1, 2, а також санаторії /крім туберкульозних/ і будинки відпочинку, що будуються для цього Управління.

Згідно п. 2 вказаної постанови майно передавалося профспілковим органам у відання. Посилання про безоплатну передачу зазначених майнових комплексів у власність профспілковим організаціям у даній постанові відсутні.

ОСОБА_4 Верховної ОСОБА_4 Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 р. № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Положення цієї постанови розповсюджувались на спірне майно, оскільки, як зазначено вище, передача майнових комплексів у відання профспілковим організаціям, яке було здійснено органом державної влади колишнього Союзу РСР, як уповноваженим органом на розпорядження державною власністю, ніяким чином не мала наслідком за собою зміну форми власності переданого майна.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 р. № 1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської ОСОБА_4 профспілок стала ОСОБА_4 Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_4 міста Києва № 1971 від 23.12.1991р. було зареєстроване ЗАТ „Укрпрофоздоровниця, яке створено на майні засновників Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. При цьому, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751234350 грн., що становить 92,92 % розміру статутного фонду.

Нерухоме майно, визнання відсутності права господарського відання на яке, є предметом спору по цій справі, також, було вкладом Федерації професійних спілок України до статутного фонду ЗАТ „Укрпрофоздоровниця.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази щодо скасування вищевказаного Рішення виконавчого комітету Ленінської районної ОСОБА_4 міста Києва № 1971 від 23.12.1991р. про реєстрацію ЗАТ „Укрпрофоздоровниця, щодо визнання недійсним Статуту вказаного товариства або Статуту ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця та щодо визнання недійсним правочину з передачі Федерацією професійних спілок України нерухомого майна Закритому акціонерному товариству „Укрпрофоздоровниця, - навіть незважаючи на те, що ОСОБА_4 Вищого господарського суду України від 19.03.2009р. по справі № 48/202-20/191 було встановлено, що майно, яке передавалось у статутного фонду ЗАТ „Укрпрофоздоровниця, відноситься до державної власності і така передача не мала наслідком зміни його форми власності.

Тобто, фактично на даний момент нежитлові будівлі майнового комплексу, загальною площею 12663 м, що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2 - є державною власністю, яка не зареєстрована за відповідним органом управління державною власністю, знаходиться в користуванні у ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця і підстави щодо такого користування на цей час є чинними.

Більш того, ОСОБА_4 Верховної ОСОБА_4 України від 04.02.1994р. № 3943-ХП „Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Таким чином, у позивача, в користування якого фактично знаходиться вищевказане нерухоме майно, яке належить до загальнодержавної власності, як майно колишніх профспілок СРСР існує законний інтерес щодо майнового комплексу, загальною площею 12663 м, що розміщений за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, щонайменше до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України.

Такого законодавчого визначення до цього часу не здійснено, що власне і породжує велику кількість спорів за участю у ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця та інших осіб у різних судових інстанціях.

За таких обставин, суд вважає обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині визнання відсутності у Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу загальною площею 12663 кв.м.,що розташовані за адресою: м.Одеса,пров.Лермонтовський, 2.

Щодо позовних вимог про скасування Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19738130 від 03 березня 2015 року о 11:06:50 год., прийнятого Державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_3, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають, з огляду на наступне:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 року № 304-р „Про припинення надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців деякими органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції припинено надання утвореними Міністерством юстиції України органами державної реєстрації адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011 р. за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Однак, правонаступника відповідного органу державної влади як юридичної особи законодавством не визначено.

Функції із здійснення державної реєстрації речових прав та їх обтяжень згідно із новою редакцією Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (редакція від 01.01.2016 року, далі - Закон) на сьогоднішній день здійснюються одночасно різними суб'єктами державної реєстрації, до яких, віднесені як виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, так і акредитовані суб'єкти. Крім того, відповідні функції також здійснюють и окремі державні реєстратори прав на нерухоме майно, до яких віднесено нотаріусів, державних виконавців та громадян України, які мають вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідають кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебувають у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав (ст. 10 Закону).

Так, рішеннями Одеської міської ради від 16.12.2015 р. №16-VII та від 03.02.2016 р. №247-VII Юридичний департамент Одеської міської ради (Відповідач-2 по справі) визначено суб'єктом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З 25.04.2016 року управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради розпочато державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято 03.03.2015 року.

Частиною 2 статті 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено порядок скасування записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за яким, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Подання документів у сфері державної реєстрації прав здійснюється за заявами, що відповідає положенням статті 20 Закону.

Згідно вимог вказаного Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень здійснюється на підставі заяви та оригіналів документів, які подаються заявником у паперовій чи електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

У разі подання заяви у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати та часу реєстрації та скріплюється власним підписом заявника.

Пунктом 11 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 передбачено проведення реєстрації заяв в базі даних заяв в порядку черговості їх надходження.

Крім того, згідно з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор встановлює особу заявника, що здійснюється за документом, що посвідчує таку особу.

Проте, позивач не надано доказів звернення до відповідача-2 із відповідною заявою щодо скасування спірного рішення. Так і представник позивача у судовому засідання, також, підтвердив, що такої заяви Відповідачу-2 - не надавалось.

Таким чином, з огляду на положення ст..1 ГПК України - позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача 2.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Крім викладеного, суд звертає увагу, що у позові позивач просить скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:

19738130 від 03 березня 2015 року о 11:06:50 год., прийняте Державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України ОСОБА_3. Між тим, до матеріалів справи взагалі не надано відповідного Витягу з реєстру, який би підтверджував здійснення державним реєстратором такої реєстраційної дії.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, з покладенням на відповідача 1 судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково

2.Визнати відсутність у Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський (65014, м.Одеса, пров.Лермонтовський, 2, код 39608495) права господарського відання на нежитлові будівлі майнового комплексу загальною площею 12663 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, пров.Лермонтовський, 2

3.Стягнути з Державного підприємства „Санаторій „Лермонтовський (65014, м.Одеса, пров.Лермонтовський, 2, код 39608495на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України „Укрпрофоздоровниця (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39/41, код: 02583780): 1378 гривень судового збору.

4. В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16 січня 2017 р.

Суддя О.А. Демешин