Ухвала суду № 64059976, 16.01.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"16" січня 2017 р. Справа № 922/558/15

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал», м. Харків

на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2016

у справі № 922/558/15

за позовом Акціонерної компанії «Харківобленерго», м. Харків

до Комунального підприємства «Харківводоканал», м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі №922/558/15 (суддя Прохоров С.А., суддя Суслова В.В., суддя Хотенець П.В.) стягнуто з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» вартості електричної енергії в розмірі 84050465 грн. 85коп. (тарифна складова - 70042054,88 грн. 49 коп. та ПДВ 20% - 14008410 грн. 10коп.) та перевищення договірних величин споживання електричної потужності в сумі 13856 грн. 84 коп. на п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954, пеню в розмірі 1462367 грн. 30 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 22990773 грн. 80 коп., 3% річних в розмірі 3579741 грн. 67 коп. та 73080,00 грн. судового збору на п/р НОМЕР_1 а ПАТ «Мегабанк», МФО 351629, код ЄДРПОУ 00131954; відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 3412190,38 грн. пені; припинено провадження у справі в частині стягнення 557549,82 грн. плати з компенсації перетікання реактивної енергії та 145839508,81 грн. вартості спожитої електроенергії.

Комунальне підприємство «Харківводоканал» з рішенням господарського суду Харківської області не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі №922/558/15 скасувати в частині, в якій прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з КП «Харківводоканал» на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» вартості електричної енергії в сумі 84050465,85грн., перевищення договірних величин споживання електричної потужності в сумі 13856,84грн., 3% річних в сумі 3579741,67 грн., інфляційних втрат в сумі 22990773,80 грн., пені в сумі 1462367,30 грн. та припинити провадження у справі №922/558/15 в частині стягнення вартості електричної енергії в сумі 145841781,12грн. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі №922/558/15 - залишити без змін.

Одночасно апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на те, що відповідач є підприємством комунальної форми власності, заснованим на майні територіальної громади м. Харкова, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення споживачам м. Харкова та 52-м населеним пунктам Харківської області за тарифами, встановленими НКРЕКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які для відповідача є збитковими і не компенсують фактичних витрат на виробництво послуг. У звязку з цим відповідач має визначати пріоритетність поточних виплат та витрат, ставлячи на перше місце забезпечення безперервного технологічного процесу подачі води. Крім того, відповідач зазначає, що фінансовим результатом діяльності підприємства є збитки на суму понад 190 млн. грн., дебіторська заборгованість підприємства становить понад 300 млн. грн., заборгованість державного бюджету з різниці в тарифах складає понад 500 млн. грн.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 4 Закону України Про судовий збір визначені розмірі ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги 04.01.2017) передбачено вичерпний перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати судового збору. Так, відповідно до Закону України Про судовий збір до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору не відносяться підприємства комунальної форми власності, що діють на основі власності територіальних громад.

Таким чином, усі суб'єкти господарювання, у тому числі, комунальні підприємства, органи державної влади та громадян поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг комунальним підприємствам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

В матеріалах, доданих до апеляційної скарги, відсутні докази сплати судового збору, натомість до скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на ст.8 Закону України «Про судовий збір» та п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/2093/15 від 12.11.2015 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір». При цьому зазначає, що відповідач є підприємством комунальної власності, заснованим на майні територіальної громади м. Харкова, яке надає послуги з водопостачання та водовідведення споживачам м. Харкова та 52-м населеним пунктам Харківської області за тарифами, встановленими НКРЕКП, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які для відповідача є збитковими та не компенсують фактичних витрат на виробництво послуг. У звязку з цим відповідач має визначати пріоритетність поточних виплат та витрат, ставлячи на перше місце забезпечення безперервного технологічного процесу подачі води.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Апелянт до клопотання про відстрочення сплати судового збору додає довідки: про фінансові показники КП «Харківводоканал» за наданими послугами водопостачання та водовідведення станом на 01.11.2016; про дебіторську заборгованість станом на 01.12.2016; щодо обсягу некомпенсованої різниці в тарифах станом на 01.12.2016; про питому вагу споживачів в обсязі реалізації послуг водопостачання та водовідведення за 11 місяців 2016 року, які підписані начальником управління економіки ОСОБА_1

Проте, вказані документи не скріплені печаткою підприємства та скаржником не надано жодних доказів на підтвердження перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з КП «Харківводоканал», доказів зайняття відповідної посади та наявності у нього повноважень на підписання відповідних документів від імені скаржника.

Крім того, скаржником подано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2016 року, однак майновий стан підприємства станом на 04.01.2017 (дата подання апеляційної скарги) міг змінитися, оскільки, зокрема, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, від 29.09.2016 № 1673 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, від 16 червня 2016 року № 1141» (доповнення) і № 1674 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16 червня 2016 року N 1141» збільшено тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, скаржником не подано будь-яких належних доказів в розумінні статті 34 ГПК України, які б підтверджували його скрутне матеріальне становище та, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Зокрема, скаржником не надано доказів, які б свідчили про відсутність коштів на рахунках підприємства, які б могли бути спрямовані для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Крім того, скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не зазначено конкретної дати сплати судового збору та не вказано, з настанням яких обставин у нього зявиться можливість сплатити судовий збір до закінчення апеляційного провадження.

Оскільки відстрочення або звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку апелянтом не доведено, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання КП «Харківводоканал» про відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ від 23.03.2016 у справі № 904/397/16.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись ст.86, п.3 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківводоканал» на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі № 922/558/15 повернути заявникові.

Додаток: заявникові - апеляційна скарга на 12 аркушах та додатки на 13 аркушах.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В.Лакіза