Постанова № 64059966, 12.01.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа № 922/2598/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Плахов О.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.

при секретарі Євтушенко Є.В.,

за участю:

прокурора - Алекаєв Ю.В. (посвідчення від 29.03.2016 р. №042342),

представників:

Харківської міської ради - ОСОБА_1 (довіреність №08-11/92/2-17 від 10.01.2017 р.,),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.12.2016 р.),

перша третя особа не зявилася,

друга третя особа - не зявилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПАТ "Харківський комбікормовий завод" (вх. №2937 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі № 922/2598/16,

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Управління Держземагенства у м. Харкові,

2) Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, м. Харків,

до ПАТ "Харківський комбікормовий завод", м. Харків,

про внесення змін до договору оренди,

ВСТАНОВИЛА:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків (далі за текстом - позивач) з позовною заявою, в якій просив суд внести зміни до договору оренди землі № 72102/05 від 14.09.2005 (далі за текстом - договір), укладеного з Публічним акціонерним товариством "Харківський комбікормовий завод", м. Харків (далі за текстом - відповідач), шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі зареєстрованого 14 вересня 2005 року за №72102/05

у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"

26 березня 2014 року

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови, ОСОБА_3, з одного боку та Публічне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" (найменування якого було змінено з відкритого акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства") (Орендар) в особі керівника з другого боку, домовились про нижченаведене:

1. Відповідно Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/1" Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в місті Харкові" (зі змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 "Про порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" , доповнити пункти:

"2. Кадастровий номер земельної ділянки 6310137200:03:001:0004"

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №546 від 30.10.2013 становить 20183181 грн. (двадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят одна гривня). При змінах в нормативній грошовій оцінці землі за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки".

"9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби у місті Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 333/14 від 30.10.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 605495,43 грн. (шістсот пять тисяч чотириста девяносто пять гривень 43 копійки), або в місяць - 50457,95 гри. (пятдесят тисяч чотириста пятдесят сім гривень 95 копійок)."

II. Ця додаткова угода є невідємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 14 вересня 2005 року за №72102/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2016 № 922/2598/16 (суддя Байбак О.І.) позов задоволено частково. Внесені зміни до договору оренди землі, зареєстрованого 14 вересня 2005 року за №72102/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі зареєстрованого 14 вересня 2005 року за №72102/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"

__ _ року

Харківська міська рада Харківської області (Орендодавець) в особі міського голови, ОСОБА_3, з одного боку та Публічне акціонерне товариство "Харківський комбікормовий завод" (найменування якого було змінено з відкритого акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства") (Орендар) в особі керівника з другого боку, домовились про нижченаведене:

1.Відповідно Податкового кодексу України, Закону України "Про оренду землі", рішення 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 25.09.2013 № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 41/08 "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати при укладенні договорів оренди землі в місті Харкові" (зі змінами та доповненнями), рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 № 960/12 "Про порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" , доповнити пункти:

"2. Кадастровий номер земельної ділянки 6310137200:03:001:0004"

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації №546 від 30.10.2013 становить 20183181 грн. (двадцять мільйонів сто вісімдесят три тисячі сто вісімдесят одна гривня). При змінах в нормативній грошовій оцінці землі за рішенням міської ради Орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки".

"9. Орендна плата за земельну ділянку вноситься Орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок управління Державної казначейської служби у місті Харкові Харківської області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 333/14 від 30.10.2013 на рік становить 3 % від її нормативної грошової оцінки і складає 605495,43 гри. (шістсот пять тисяч чотириста девяносто пять гривень 43 копійки), або в місяць - 50457,95 гри. (пятдесят тисяч чотириста пятдесят сім гривень 95 копійок)."

II. Ця додаткова угода є невідємною частиною договору оренди землі, зареєстрованого 14 вересня 2005 року за № 72102/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" і складена та підписана в трьох примірниках, один з яких залишається у органі, що провів їх державну реєстрацію, а два інших видаються сторонам по договору.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський комбікормовий завод" на користь Прокуратури Харківської області 1378,00 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

ПАТ "Харківський комбікормовий завод" не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою до Харківського апеляційного господарського суду, в якій вважає, що місцевим господарським судом порушені норми матеріального права. Апелянт просить Харківський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 року у справі № 922/2598/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що при формуванні витягу з нормативної грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки були безпідставно застосовані окремі локальні коефіцієнти з перевищенням їх максимального значення, встановленого Порядком визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджених наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України та Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. № 18/15/21/11.

Від апелянта надійшло клопотання (вх. №12181 від 02.12.2016), в якому просить призначити у справі судову комплексну земельно технічну та оціночно земельну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 або іншу експертну установу на розсуд суду.

Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання зазначає наступне.

Згідно із частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У пункті 9 вищезазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, який кореспондується з пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 Про деякі питання практики призначення судових експертиз, встановлено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про обєкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК; сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи; про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

визначення відповідності розробленої технічної документації на земельні ділянки та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;

визначення фактичного землекористування земельними ділянками;

визначення відповідності фактичного землекористування, а також порушень меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів;

визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок правовстановлювальним документам та технічній документації із землеустрою та землекористування;

визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);

визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту;

оцінка земельних ділянок;

визначення відповідності виконаної оцінки земельних ділянок вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Таким чином, встановлення правомірності проведення розрахунку розміру орендної плати, чи правильності визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки не належить до завдань, що ставляться на земельно-технічну експертизу, на призначенні якої наполягає відповідач.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2013 у справі № 922/3534/14.

Крім того, вирішення питання правомірності проведення такого розрахунку розміру орендної плати не потребує спеціальних знань та може бути здійснено судом самостійно, оскільки порядок проведення такого розрахунку прямо передбачений Положенням про порядок визначення розміру орендної плати при укладанні договорів оренди землі у місті Харкові, затвердженим рішенням Харківської міської ради від 27.08.2008р. № 41/08.

Поставлені відповідачем у відповідному клопотанні питання, які останній просить суд поставити на вирішення експерту, безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.01.2016 р. у справі № 922/2439/14.

Зокрема, згідно з зазначеною постановою скасовуючи ухвалу Харківського апеляційного господарського суду про призначення експертизи, Вищий господарський суд України зазначив, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи"). Фактично, виходячи із змісту оскаржуваної ухвали, поставлені перед експертом питання безпосередньо стосуються встановлення фактичних обставин справи, які можуть бути встановлені судом за результатами оцінки доказів по справі та мають вирішуватися судом самостійно в ході розгляду справи, оскільки саме до повноважень господарського суду при розгляді справи належить з'ясування законності того чи іншого акту, в даному випадку витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та чи підлягає він до застосування у спірних правовідносинах.

Системний аналіз положень ст.ст. 32-34 ГПК України дає підстави зробити висновок про те, що для вирішення господарського спору та прийняття рішення у справі господарський суд на підставі доказів, що відповідають вимогам ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України (мають бути належними, допустимими та відповідати вимогам щодо певного засобу доказування) має враховувати лише ті встановлені та досліджені обставини справи, що мають значення для справи. Збір же господарським судом доказів (у тому числі у порядку ст.ст. 38, 41 ГПК України), що мають підтверджувати або підтверджують обставини, що не мають значення для справи, не відповідає вимогам ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України та може призвести до зайвих процесуальних дій у справі та, як наслідок, затягування розгляду справи. Тобто суд, збираючи докази у справі та вирішуючи питання щодо обставин, які підтверджуються цими доказами та мають значення для справи, має виходити із предмету доказування та, на підставі норм діючого законодавства, визначати межі доказування у конкретному спорі.

В пункті 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зокрема зазначено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 1 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документацій державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Відповідно до ч. З ст. 7 цього Закону виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону (далі - експерти державної експертизи).

Згідно з п. 22 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 445 Держземагентство бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 35 цього Закону результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновком державної експертизи землевпорядної документації від 07.06.2013 № 405-13, технічну документацію з нормативно грошової оцінки було повернуто на доопрацювання, і відповідно штампу Держземагенства України, недоліки що стали підставою для повернення були враховані та усунути, (т.1 а.с.163).

Таким чином, технічна документація з нормативно грошової оцінки земель м. Харкова (складовою яких є спірна земельна ділянка) пройшла державну експертизу, про що було зроблено відповідний висновок про відповідність документації з грошової оцінки земель м.Харкова вимогам чинного законодавства, а отже повторне проведення експертизи окремої земельної ділянки є недоцільним.

Також колегія суддів зазначає, що при укладені договору оренди землі від 14.09.2015 відповідач не заперечував та погодився з застосованими до нього відповідних коефіцієнтів, та за весь час дії договору орендар не звертався з пропозиціями про зміну, пониження застосованих при розрахунку коефіцієнтів. Отже застосовані коефіцієнти з урахуванням особливостей орендованої земельної ділянки задовольняли відповідача і ні яких заперечень до моменту підвищення ціни за оренду земельної ділянки відповідач не надавав.

Колегія суддів також зазначає, що апелянтом не доведено, в т.ч. шляхом надання суду відповідного контррозрахунку суми орендної плати, що наявність відхилень від значень окремих локальних коефіцієнтів Км3, зазначених у витягу Держземагентства у м. Харківі №546 з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, від значень локальних коефіцієнтів на місцеположення земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони, встановлених Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, зареєстрованим в МЮУ 5 квітня 2006 р. за N 388/12262, впливає на розмір орендної плати. Крім того, вказані обставини також не потребують застосування спеціальних знань та проведення відповідної експертизи, оскільки можуть бути проведені відповідачем шляхом здійснення арифметичного розрахунку. Але, контррозрахунку суми орендної плати відповідачем суду не надавалось.

Крім того апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що особливості земельної ділянки, а саме наявність на ділянці певних підземних комунікацій, бомбосховища, та наявність складних інженерно-геологічних умов, не були враховані при здійсненні грошової оцінки, і як наслідок, при застосуванні певного коефіцієнту при здійсненні розрахунку орендної плати за земельну ділянку комунальної власності. Необхідність проведення експертизи у звязку із вказаними апелянтом обставинами, спростовується знову ж таки, проведеною у 2013 році Державним агентством земельних ресурсів України експертизою, про що свідчить висновок державної експертизи землевпорядної документації від 07.07.2013 року № 405-13 (т.с.1 а.с. 163).

За таких обставин, клопотання відповідача про призначення по даній справі земельно-технічної експертизи не підлягає задоволенню.

Прокурор надав відзив (вх. №168 від 10.01.2017), в якому просить апеляційну скаргу ПАТ «Харківський комбікормовий завод» залишити без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі № 922/2598/16 залишити без змін.

Представник Харківської міської ради надав відзив (вх. №293 від 12.01.2017), в якому просить відмовити у задоволені апеляційної скарги ПАТ «Харківський комбікормовий завод», рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 у справі № 922/2598/16 залишити без змін.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.2 а.с.16-18).

У судовому засіданні 12.01.2017 р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення господарського суду першої інстанції скасувати.

Прокурор та представник Харківської міської ради проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Прокурор при зверненні до суду з позовом по даній справі обґрунтовував необхідність такого звернення в інтересах держави в особі Харківської міської ради наступним:

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом. Відповідно до статті 123 Конституції України організацію і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх субєктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Економічна ситуація, що склалася на цей час у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету, в тому числі в сфері земельних відносин, реалізації заходів щодо економного та раціонального використання економічних ресурсів держави, зокрема, природного ресурсу землі. Вказане, на думку прокурора, є підставою представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Харківської міської ради в суді.

Розглянувши відповідні доводи прокурора, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив про те, що вони є правомірними та такими, що можуть бути підставами для звернення до суду в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

На підставі рішення Харківської міської ради від 28.04.2004 р. № 54/04 "Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам" (т. 1 а.с.25-28) між Харківською міською радою, як орендодавцем, та Публічним акціонерним товариством "Харківський комбікормовий завод", як орендарем, 14.09.2005 р. укладено договір оренди землі, зареєстрований за № 72102/05 у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" (договір; т.1 а.с.19-21).

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,3578 га, у тому числі: під забудовою 1,5339 га, інших угідь 5,8239 га.

За змістом п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 1486/04 від 13.07.2004 р. становить 13717042,00 (тринадцять мільйонів сімсот сімнадцять тисяч сорок дві гривні).

Згідно з п. 8 договору, цей договір укладено строком до 01.03.2029 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити.

Пунктами 9-11 договору встановлено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

Орендна плата за земельну ділянку сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 13 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках передбачених законом.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.

Відповідно до п. 1.1. вказаного рішення затверджено базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 2 рішення встановлено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р. застосовується з 01 січня 2014 року.

Попередня вартість 1 кв. м землі у місті Харкові визначена станом на 01.01.2007 р. на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року", рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 року № 41/08 "Про затвердження "Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року" та введена в дію з 01.03.2008 р.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.

Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 36 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

На виконання умов договору та зазначених рішень Харківської міської ради на адресу відповідача позивачем рекомендованим листом направлено лист-пропозицію № 5286/0/225-13 від 16.12.2013 р. щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі № 72102/05 від 14.09.2005 р. (а. с. 37-38).

У відповідь відповідач направив лист від 28.04.2014 р. № 115 з проханням надати документи, необхідні для розгляду питання про укладання додаткової угоди.

Позивач листом від 16.05.2014 р. направив на адресу відповідача витяг з технічної документації на орендовану земельну ділянку.

Проте, на даний час лист-пропозиція відповідача про укладання додаткової угоди до договору оренди залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення прокурора до суду з позовом по даній справі.

11.10.2016 господарським судом Харківської області прийнято рішення яким частково задоволено позов.

Розглянувши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишенню без змін рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 р. виходячи з наступного.

Згідно з ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, частини 8 статті 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Виходячи з частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Підставами проведення оцінки земель, виходячи з положень статті 15 Закону України "Про оцінку земель", є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Керуючись зазначеними положеннями діючого законодавства, Харківська міська рада рішеннями від 03.07.2013 р. №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" та від 25.09.2013 р. №1269/13 "Про затвердження порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова" затвердив нову базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова та ввів в дію з 01 січня 2014 року нову плату за землю.

Згідно з ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п .п. 34, 35 ч. 1 ст. 26 вказаного закону до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення Харківської міської ради №1209/13 від 03.07.2013 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року" та №1269/13 від 25.09.2013 року "Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013", яким затверджено нормативну грошову оцінку земель міста Харкова, є чинним й у встановленому законом порядку незаконним не визнавалося, тому воно є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі" та пункту 4.1 договору оренди землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зважаючи на наведені норми, підставою для внесення змін до договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін є або істотне порушення умов договору, або наявність відповідного застереження в договорі щодо відповідних підстав для його зміни чи прямої вказівки в законі про необхідність внесення змін.

Відповідно до пункту 13 договору оренди землі сторони при укладенні договору досягли згоди, що розмір орендної плати переглядається зокрема у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів зміні коефіцієнту індексації, визначених законодавством та в інших випадках, передбачених законом (т.1, а.с.16).

Згідно із Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні правила щодо зміни умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у правовідносинах, що розглядаються судом.

Також, абзацами 1 та 3 пункту 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах що виникають із земельних відносин" роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

З вищенаведеного вбачається, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

В свою чергу, орендна плата за земельну ділянку комунальної власності є регульованою ціною, тому встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Дана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 20.08.2013 року у справі за позовом Запорізького міжрайонного екологічного прокурора в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ПАТ Запорізький абразивний комбінат про стягнення заборгованості та постанові Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі за позовом Харківської міської ради до ПП "Терем" про внесення змін до договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція також викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року № 922/533/14 та Постановах Верховного суду України від 20.08.2013 року у справі №5017/781/2012 та від 03.12.2013 року у справі №5009/3430/12.

За таких обставин колегія суддів зазначає про обґрунтованість у задоволені позову у даній частині. Нормами чинного законодавства передбачена підвищення орендної плати інших доказів які б в свою чергу спростовували викладене відповідач не надав.

Колегія суддів зазначає про обґрунтованість у відмові господарським судом Харківської області в задоволенні позову прокурора в частині зазначення в додатковій угоді дати її укладання 26 березня 2014 року, оскільки вимоги щодо зазначення вказаної дати прокурором жодним чином не обґрунтовані. До того ж, відповідно до вимог ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється у судовому порядку, зобовязання змінюються з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на ненадання прокурором та позивачем доказів офіційного опублікування рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 р. №1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року". В матеріалах справи наявна копія рекомендованого листа направленого Харківською міською радою на адресу відповідача лист-пропозиція № 5286/0/225-13 від 16.12.2013 р., щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі № 72102/05 від 14.09.2005 р. (а. с. 37-38). Отже відповідач повідомлений належним чином.

За таких обставин колегія суддів зазначає, що відповідач при подачі апеляційної скарги не зазначив обставин які в свою чергу спростовують рішення суду першої інстанції, не зазначено фактів з посиланням на норми права які порушують законні права відповідача. Рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 є діючими, а тому підлягає застосуванню.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2016 р. у справі № 922/2598/16 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11 жовтня 2016 року у справі № 922/2598/16 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.01.2017 р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.