Рішення № 64059790, 10.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017Справа №910/20605/16 Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Купній В.В.

розглянувши справу № 910/20605/16

за позовом державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕТ-ЦЕНТР»;

про відшкодування збитків на суму 55 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Павлюк С.О., довіреність № 3304 від 15.12.2016р.;

від відповідача: Оленцевич Е.В., довіреність б/н від 06.01.2017р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕТ-ЦЕНТР» про відшкодування збитків на суму 55 000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем під час виконання обумовлених Договором підряду № 04/13/09/01-П від 09.04.2013р. вантажно-розвантажувальних робіт було пошкоджено переданий в експлуатацію козловий електричний кран вантажопідіймальністю 5 тонн. В результаті здійснення позивачем відновлювального ремонту пошкодженого крану, останньому було завдано збитки в сумі 55 000,00 грн. у вигляді витрат, понесених на оплату ремонтних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2016р. порушено провадження у справі № 910/20605/16 та призначено її розгляд на 08.12.2016р.

25.11.2016р. через відділ діловодства суду від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2016р. надійшли письмове підтвердження по справі та клопотання про залучення документів.

В судовому засіданні 08.12.2016р. представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2016р. розгляд справи було відкладено на 10.01.2017р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.

10.01.2017р. через відділ діловодства суду від представника позивача отримано пояснення до відзиву на позовну заяву.

Присутній у судовому засіданні 10.01.2016р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем і відповідачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2013р. між позивачем (за договором - Замовник) та відповідачем (за договором - Підрядник) було укладено договір підряду № 04/13/09/01-1Т (надалі - Договір), відповідно до умов п.1.1 якого відповідач зобов'язується здійснити порізку виключених вагонів позивача у металобрухт, згідно Технічного завдання (Додаток №1) в кількості, визначеній у Специфікаціях (далі - роботи), а позивач зобов'язується прийняти й оплатити виконані роботи.

27.12.2013р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до договору, якою встановлено дію договору до 31.12.2014р.

Відповідно до п.2.3 Договору, відповідач зобов'язаний виконувати роботи якісно і у відповідності до діючих норм і правил (п.2.3.1 Договору). Відповідальність за виконання правил охорони праці, електробезпеки та пожежної безпеки при виконанні робіт за цим договором покладається на відповідача (п.2.3.3 договору).

Відповідно до п.3.1.3 договору, позивач зобов'язаний надати вільну площадку для розробки вагонів з під'їзними коліями та козловий кран (5 тонн), що покриває площадку та під'їзну колію.

Як зазначає позивач, на підставі договору останнім було придбано та змонтовано на своїй території (дільниця з переробки деталей та металобрухту ремонтно-комплектувального цеху (надалі - ДГІДМ РКЦ) кран козловий електричний вантажопідіймальністю 5 тонн, за заводським індексом Р 1453.00.00.00.0.00-06, реєстраційним номером 20341 (надалі - кран), що підтверджується Актом про проведення монтажу від 02.07.2013р. та Актом огляду металевих конструкцій від 12.06.2013р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, згідно з Актом-допуском від 31.05.2013р. та Актом-допуском № 3 від 04.09.2013р., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, позивачем було надано відповідачу ділянку ДПДМ РКЦ для виконання та розміщення на ній крану для проведення відповідачем порізки виключених вагонів у металобрухт відповідно до умов Договору.

Умовами п.3.2.7 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний нести ризик випадкової загибелі або випадкового ушкодження майна позивача, а також забезпечити схоронність і раціональне використання всіх наданих замовником засобів та енергоресурсів (п.3.2.9 договору).

Як зазначає позивач, 11.08.2014р. на крані сталося пошкодження декількох вузлів та механізмів, про що позивачем було складено акт технічного стану від 12.08.2014р., яке призвело до виведення з ладу та зупинки крана. Відповідно до Акту технічного стану від 09.09.2014р., було встановлено, що вищезазначені пошкодження на крані сталися внаслідок порушення відповідачем правил виконання вантажно-розвантажувальних робіт при розробленні напіввагонів у металобрухт.

Також, Актом комісійного огляду від 28.11.2014р. під час огляду електричної талі CD 5-12 зав. № 156964 крану було встановлено, що причиною перегріву двигуна механізму підіймання та подальшого пошкодження статора і ротора слугувала неправильна експлуатація електричної талі CD 5-12, внаслідок допущеного стороннього удару.

Внаслідок вказаних порушень відповідача було пошкоджено кран, з огляду на що листом за № 2898 від 16.12.2014р. позивач звертався до відповідача з попередженням про те, що йому буде виставлений рахунок на відшкодування витрат, понесених позивачем на усунення несправностей крана.

Також, в листі за № 321 від 30.01.2015р. позивач повідомляв відповідача про необхідність усунення несправності крану або відшкодування витрат, понесених позивачем на усунення такої несправності.

Крім того, листом за № 1632 від 23.06.2015р. позивач повідомляв відповідача про проведення ремонту пошкодженого крану, вартість якого складає 55 000,00 грн. з ПДВ та просив відшкодувати такі витрати.

Відповідач у гарантійному листі за № 76 від 25.06.2015р. гарантував відшкодувати витрати, пов'язані з ремонтом крану в сумі 55 000,00 грн.

На підставі договору № 15-29/УКР/06/15/22/01-П від 22.06.2015р., укладеного між позивачем та ТОВ «Завод підйомно-транспортного устаткування «Віра-Сервіс Інтермаш», було проведено відновлювальний ремонт крана на загальну суму 55 000,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом виконаних робіт №29 від 22.07.2015р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Оплата за роботи по ремонту крана на суму 55 000,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку з рахунку позивача за 31.07.2015р. та за 20.07.2015р.

Отже, за твердженням позивача, у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань по Договору, які призвели до пошкодження крана, позивачу завдані збитки у розмірі 55 000,00 грн., які були понесені внаслідок відновлювального ремонту крана.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивачем не надано доказів до матеріалів справи щодо перебування крану в експлуатації відповідача, а також зазначив, що при складанні актів про встановлення пошкоджень представники відповідача були відсутні.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Поняття збитків надається ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. В разі порушення зобов'язання боржником, він зобов'язаний відшкодувати збитки в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що внаслідок експлуатації відповідачем крану, який було передано позивачем відповідачу для виконання робіт згідно з умовами договору, сталося його пошкодження, про що позивачем складались відповідні акти та листами повідомлявся відповідач.

Матеріали справи не містять доказів того, що кран не було передано позивачем відповідачу для виконання робіт за договором або зазначений кран експлуатувався сторонніми особами. При цьому, умовами договору відповідальність при виконанні робіт та ризики пошкодження майна (крана) покладено на відповідача.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що сума збитків у розмірі 55 000,00 грн., яку просить стягнути позивач, становить вартість виконаних робіт по відновлювальному ремонту крана, вартість яких підтверджується відповідним актом №29 від 22.07.2015р.

Так, позивач сплатив за виконані роботи загалом 55 000,00 грн., що підтверджується виписками банку з рахунку позивача за 31.07.2015р. та за 20.07.2015р.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач є відповідальною особою за завдані позивачу збитки в сумі 55 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Водночас, заперечення відповідача судом не приймають до уваги як такі, що не підтверджуються належними доказами і не спростовують понесення позивачем збитків внаслідок експлуатації крану за умовами договору підряду, ризик та відповідальність за пошкодження якого покладено на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними і допустимими доказами, а відтак підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Мет-Центр» (03118, м. Київ, вул. Козацька, 118, корп. А; код ЄДРПОУ 37602837) на користь державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74; код ЄДРПОУ 14294471) 55 000 грн. - збитків та 1378 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.01.2016р.

Суддя А.І. Привалов