Постанова № 64059745, 10.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2017 р. Справа№ 910/5827/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Еренценов Є.В. - дов. б/н від 12.04.2016

від відповідача Доценко В.В. - дов. № 6/2-25/9 від 20.01.2016

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

«Народна фінансова-страхова компанія «Добробут»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.09.2016 (суддя Шкурдова Л.М.)

у справі № 910/5827/16

за позовом Приватного акціонерного товариства

«Народна фінансова-страхова компанія «Добробут»

(далі ПАТ «Народно-страхова компанія «Добробут»)

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

(далі МТСБ України)

про стягнення 5 093 896, 02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/5827/16 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» 129 107, 12 грн. суми боргу та 1 936, 61 грн. витрати по сплаті судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Повернуто Приватному акціонерному товариству «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції №1 від 30.03.2016 року суму судового збору в розмірі 41 642, 81 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив в частині відмови у стягненні 2 187 911, 93 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, а саме стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» 2 187 911, 93 грн. (з урахуванням додатково поданого клопотання про виправлення помилки в прохальній частині апеляційної скарги). В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 2 187 911, 93 грн. прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. За твердженнями апелянта, суд першої інстанції не надав жодної оцінки сумі 5 666 499,83 грн., яка згідно звіту про рух коштів ФЗП ПрАТ «НФСК «Добробут» за 1 квартал 2013 є сформованим за час членства позивача гарантійним фондом разом з інвестиційним доходом, а тому неправомірно відмовив в позові в цій частині.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 910/5827/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Дикунської С.Я., суддів: Жук Г.А., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 25.10.2016.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 25.10.2016 представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для витребування з Господарського суду міста Києва інформації - на якій стадії розгляду знаходиться справа № 910/6424/15-г за заявою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» про банкрутство.

В судовому засіданні 25.10.2016 на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 29.11.2016, надіслано запит Господарському суду міста Києва про надання інформації щодо стану розгляду справи № 910/6424/15-г.

08.11.2016 на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшла відповідь на вищезгаданий запит, згідно якої розгляд справи № 910/6424/15-г перебуває на стадії підготовчого засідання, тобто питання про порушення провадження у цій справі не вирішено через неодноразові скерування справи до апеляційної та касаційної інстанцій.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 29.11.2016 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі 910/5827/16 до вирішення питання про відкриття провадження у справі № 910/6424/15-г про банкрутство, яке мотивоване положеннями п. 51.9 ст. 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ з урахуванням отриманого від розміщення таких внесків інвестиційного доходу та сплачених МТСБУ коштів підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти заявленого клопотання заперечив, просив його відхилити як безпідставне та необґрунтоване.

За приписами ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами перших інстанцій» статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Таикм чином, метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовні та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі.

З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення питання про відкриття провадження у справі № 910/6424/15-г про банкрутство не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості.

В судових засіданнях 29.11.2016, 06.12.2016 та 20.12.2016 оголошувались перерви на підставі ст. 77 ГПК України, останній раз на 10.01.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 розгляд справи продовжено на 15 днів згідно ст. 69 ГПК України.

В судове засідання апеляційної інстанції 10.01.2017 з'явились представники сторін, представник позивача доводи своєї апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні 2 187 911, 93 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, а саме стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» 2 187 911, 93 грн.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати її до уваги, а відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Так, ПрАТ «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до МТСБ України про стягнення 5 093 896, 02 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про неналежне виконанням зобов'язань за договором про співпрацю між МТСБ України та страховиком в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами №127 від 28.12.2012 про повернення гарантійного внеску та нарахованого на нього інвестиційного доходу в розмірі 5 093 896,02 грн., в зв'язку зі спливом трирічного строку з дня виключення його з членів МТСБУ, що передбачено ст. 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, згідно якого позивач просив стягнути з відповідача 2 317 709,05 грн., з яких 129 107,12 грн. сума інвестиційного доходу за І квартал 2016 та 2 187 911, 93 грн. гарантійного внеску, а також заяввив про повернення надмірно сплаченої суми судового збору. Згадана заява прийнята місцевим судом до розгляду.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивачем при набутті членства в МТСБУ сплачено 3 092 506,70 грн. гарантійного внеску. З моменту припинення членства позивача в МТСБУ по 31 березня 2016 року страховику шляхом врегулювання страхових випадків згідно ст. 5 Договору про співпрацю № 127 повернуто частину сплаченого гарантійного внеску, зокрема в розмірі 1 885 815, 97 грн., 15 квітня 2016 року МТСБУ перерахувано позивачу залишок сплаченого гарантійного внеску в розмірі 1 644 753, 34 грн. та нарахований інвестиційний дохід в сумі 1 209 249, 35 грн. згідно платіжного доручення №177 від 14 квітня 2016 року. За твердженнями відповідача ним в повному обсязі повернуто позивачеві гарантійний внесок.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача гарантійного внеску в розмірі 2 187 911,93 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спірна сума в розмірі 2 187 911,93 грн. є гарантійним внеском та підлягає поверненню на підставі п. 51.9 ст. 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», окільки ЦСРФ сформований як за рахунок гарантійного внеску позивача, що підлягає поверненню, так і за рахунок інших платежів, визначених ст. 43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», повернення яких законом та договором не передбачено.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Так, як встановлено матеріалами справи, 28.12.2012 між Моторно (транспортним) страховим бюро України та Приватним акціонерним товариством «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» (страховиком) укладено Договір про співпрацю у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами №127 від 28.12.2012 (далі - Договір).

За умовами п.1.1. Договору його предметом є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.

Згідно п.п.2.1.1, 2.1.2 Договору страховик зобов'язався сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ, своєчасно та в повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро.

Бюро зобов'язалось повернути на умовах, які встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих та Договором, гарантійні внески, сплачені страховиком до цього фонду (п. 2.2.8 Договору).

Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що у разі припинення членства страховика в Бюро та наявності не врегульованих страховиком подій, що мають ознаки страхових випадків за його внутрішніми договорами страхування, Дирекція Бюро має право прийняти рішення про повернення страховику залишку гарантійного внеску у фонді захисту потерпілих шляхом врегулювання таких подій.

Як встановлено матеріалами справи, 18.01.2013 позивача було виключено із складу членів МТСБУ.

Відповідно до п. 6.14 Статуту «Моторного (транспортного) страхового бюро України», затвердженого Загальними зборами страховиків-членів МТСБУ 24.01.2005 року (Протокол №18) при виключенні страховика з членів МТСБУ, а також у випадку втрати статусу асоційованого та/або повного члена, позбавлення страховика статусу повного члена, позбавлення членства страховика в МТСБУ вступні та членські внески, а також відрахування до фонду попереджувальних заходів йому не повертаються. Порядок повернення відрахувань та гарантійних внесків до централізованих страхових резервних фондів визначається чинним законодавством, положенням про фонд захисту потерпілих, положенням про порядок і умови формування страхових резервних фондів, положенням про порядок розміщення коштів ЦСРФ Бюро та договором про співпрацю.

За приписами п.51.9 ст.51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, за вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедури ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ з фонду страхових гарантій - п'ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов'язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов'язань іншому страховику - повному члену МТСБУ.

Відповідно до п. 43.2 ст.43 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 2.2. Положення про ЦСРФ захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Протоколом Координаційної ради МТСБУ № 31/2012 від 6 грудня 2012 року (надалі - Положення) джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, відрахування страховиків з премій обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ, повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування.

Пунктом 5.3 Положення встановлено, що Дирекція Бюро щоквартально надає Президії Бюро та страховикам до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про наявність та рух коштів фонду захисту потерпілих з визначенням таких показників: залишок коштів на початок кварталу (в тому числі гарантійного внеску); фактичні надходження протягом кварталу (постатейно); регламентні виплати; інші витрати (постатейно); залишок коштів на кінець кварталу (в тому числі гарантійного внеску); доходи від розміщення коштів фонду захисту потерпілих; дебіторська заборгованість до фонду захисту потерпілих.

Таким чином, Звіт про рух коштів є належним доказом наявних у страховика й розміщених у ФЗП активів із відображенням показників, в тому числі сум гарантійного внеску та інвестиційного доходу.

У відповідності до Звіту про рух коштів ФЗП ПрАТ «НФСК «Добробут» за 1 квартал 2013 станом на 31.03.2013 гарантійний внесок позивача разом з інвестиційним доходом становив 5 666 499,83 грн., а згідно виписок по р/рахункам з 01.01.2005 по 31.02.2016 фактично сплачено гарантійний внесок в розмірі 3 092 506,70 грн.

Як зазначалось вище, 18.01.2013 позивач вийшов зі складу членів МТСБУ, а отже, станом на момент виходу відповідач зобов'язаний був почати здійснення повернення коштів виходячи із сум, зазначених у Звіті про рух коштів за 1 квартал 2013 в колонках «Гарантійний внесок» в розмірі 5 666 499,83 грн. - гарантійних внесків (сплачених страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, на підставі п. 3.12.2. Положення), а також «Інвестиційний дохід» в розмірі 113 054,25 грн., що в загальному розмірі складало базу до повернення в розмірі 5 779 554,08 грн.

За даними Звіту про рух коштів ФЗП ПрАТ «Добробут» з 01.01.2016 по 20.01.2016 (а. с. 28 т. 1) залишок гарантійного внеску становив 3 884 646,68 грн., згідно довідки МТСБУ № 5-41/14895 від 30.05.2016 (а. с. 118 т.1) щомісячні відрахування до фонду захисту потерпілих складають 51 981,41 грн.

Таким чином, на підставі п. 51.9 ст. 51 Закону сумою гарантійного внеску, яка підлягає поверненню з відрахуваннями є різниця між залишком гарантійного внеску в сумі 3 884 646,68 грн. та відрахуванням до фонду захисту потерпілих в сумі 51 981,41 грн., відповідно становить 3 832 665, 27 грн. (3 884 646,68 грн. - 51 981,41 грн.).

Як вбачається з довідки МТСБУ № 5-41/22981 від 29.08.2016 (а. с. 150-151) відповідачем повернуто страховику частину гарантійного внеску в розмірі 1 644 753, 34 грн. згідно платіжного доручення № 177 від 14.04.2016, відповідно поверненню підлягає гарантійний внесок в розмірі 2 187 911, 93 грн. (3 832 665, 27 грн. - 1 644 753, 34 грн.).

Звіт про рух коштів ФЗП ПрАТ «НФСК «Добробут» за 1 квартал 2016, в колонці дебет якого відображено суми 2 175 709,82 грн. (Створ резерву знецін. фіні, інвест.) та 64 183,52 грн. (регламентні виплати), а також нарахований до виплати інвестиційний дохід в сумі 129 107,12 грн., апеляційний суд розцінює як фактичну сума гарантійного внеску в розмірі 2 239 893,33 грн., яка підлягала поверненню позивачу й була відображена відповідачем як така, що покладена на позивача, як його частка у створенні фонду фінансових інвестицій ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» в сумі 2 175 709,82 грн. та 64 183,52 грн. регламентних виплат за страховиків банкрутів.

Як встановлено матеріалами справи, 09.06.2016 позивач звернувся до відповідача із запитом про роз'яснення причин відображення (із наданням первинної документації) в колонці дебет суми 2 175 709,82 грн. (Створ резерву знецін. фіні, інвест.) та 64 183,52 грн. (регламентні виплати).

10.06.2016 листом № 5-41/16305 відповідач надав роз'яснення щодо правової природи відображення у Звіті про рух коштів ФЗП ПрАТ «НФСК «Добробут» за 1 квартал 2016 в колонці дебет суми 2 175 709,82 грн. (Створ резерву знецін. фіні, інвест.) та 64 183,52 грн. (регламентні виплати за страховиків банкрутів) з посиланням на те, що відповідно до протоколу Загальних зборів членів МТСБУ від 31.03.2016 №49/2016 доля ПрАТ «НФСК «Добробут» у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій в ПАТ «Брокбізнесбанк» складає 2 175 709,82 грн. Крім цього, МТСБУ зазначило, що згідно Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Президією МТСБУ (протокол від 16.10.2014 № 333/2014) 64 183,52 грн. це сума, яка була покладена на ПрАТ «НФСК «Добробут» в якості виплат за зобов'язаннями банкрутів страховиків, які не мали залишку коштів у фонді захисту прав потерпілих.

При цьому, відповідач посилається на документи, які затвердженні і вступили в дію вже після втрати ПрАТ «НФСК «Добробут» членства в МТСБУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції та ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, й не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, всі акти/норми/положення/рішення тощо, які були прийняті органами управління МТСБУ після виключення страховика із членів не можуть застосовуватись до даних правовідносин, відповідно до правовідносин повернення внесків застосовуються положення та закони, які діяли на момент виходу страховика із членів МТСБУ, в даному випадку станом на 18.01.2013.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 187 911, 93 грн. гарантійного внеску (розрахунок якого підтверджуються наявними в матеріалах справи Звітами про рух коштів, довідками та первинними документами), які доведено позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовано, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Відмовляючи у стягненні гарантійного внеску в розмірі 2 187 911, 93 грн., місцевий суд не врахував Звіту про рух коштів ФЗП ПрАТ «НФСК «Добробут» за 1 квартал 2013, відповідно до якого сформований за час членства позивача гарантій фонд разом з інвестиційним доходом становив 5 666 499,83 грн., а тому неправомірно відмовив в позові в цій частині.

Щодо вимог про стягнення інвестиційного доходу, на переконання апеляційного суду, відповідно до п. 4.1 Положення кошти фонду захисту потерпілих розміщуються з урахуванням безпечності, ліквідності та прибутковості й мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках; банківські вклади (депозити) у національній та вільно конвертованих іноземних валютах; цінні папери, що емітуються державою.

Як встановлено матеріалами справи, починаючи з квітня 2004 по серпень 2012 позивач сплатив гарантійний внесок на загальну суму 3 092 506, 70, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Відповідно до п. 4.4. Положення інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів гарантійних внесків фонду захисту потерпілих, щомісяця розподіляється між страховиками пропорційно залишкам гарантійних внесків на початок звітного місяця. За рішенням Президії Бюро цей інвестиційний дохід перераховується страховикам. У разі наявності у страховика заборгованості перед Бюро або порушень умов забезпечення платоспроможності, визначених законодавством та/або внутрішніми документами Бюро, інвестиційний дохід за рішенням Президії Бюро може бути спрямований на погашення заборгованості такого страховика або збільшення його гарантійного внеску.

Таким чином, протягом усього часу членства страховика в МТСБУ, останньому нараховувався інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів гарантійних внесків фонду захисту потерпілих.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Звіту про рух коштів фонду захисту потерпілих ПрАТ «НФСК «Добробут» за період 01.01.2016-20.01.2016 позивачу було нараховано інвестиційний доход в сумі 1 209 249, 35 грн., який за твердженнями відповідача, нараховано за весь період членства позивача в МТСБУ.

Однак 1 209 249,35 грн. інвестиційного доходу - це сума інвестиційного доходу, нарахованого позивачу з моменту виключення його із членів МТСБУ по 20.01.2016 року, що підтверджується Звітами про рух коштів за 4 квартал 2014 по 4 квартал 2015 та з 01.01.2016 по 20.01.2016.

Крім цього, інвестиційний дохід також нараховувався ПрАТ «НФСК «Добробут» з моменту набуття членства в МТСБУ і зараховувався до гарантійного внеску та відповідно збільшував його розмір.

Так, 24.12.2015 рішенням Президії МТСБУ було вилучено частину інвестиційного доходу (1 069 430,83 грн.) (сума інвестиційного доходу нарахована позивачу вже після виключення його із членів МТСБУ) із суми гарантійного внеску та виділена в окрему колонку, а відповідно інвестиційний дохід нараховано з моменту набуття членства в МТСБУ та до 1 кварталу 2013 року й залишено в складі гарантійного внеску, відображено в Звіті про рух коштів фонду захисту потерпілих ПрАТ «НФСК «Добробут» за 1 квартал 2013 року.

Відповідно до п. 6.3 Положення станом на 05.11.2012 наявний залишок вільних від зобов'язань коштів, які сплачено страховиком до фонду захисту потерпілих, зараховується до базового гарантійного внеску такого страховика у фонді захисту потерпілих

Таким чином, різниця між сплаченим гарантійним внеском в сумі 3 092 506,70 грн. та сумою гарантійного внеску в розмірі 5 666 499,83 грн., відображеною в Звіті про рух коштів фонду захисту потерпілих ПрАТ «НФСК «Добробут» за 1 квартал 2013 являється сумою (2 573 993,13 грн.) інвестиційного доходу, який нараховано позивачу з 2005 року по 1 квартал 2013 та сумою коштів, зазначених п. 6.3 Положення.

При цьому, згідно Довідки МТСБУ №5-41/22981 від 29.08.2016 станом на 31.07.2016 залишок нарахованого інвестиційного доходу складає 198 716, 92 грн.

Оскільки за змістом п. 51.9 ст. 51 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума інвестиційного доходу підлягає поверненню страховику, апеляційний суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення з відповідача 129 107, 12 грн. інвестиційного доходу, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення 2 187 911, 93 грн. гарантійного внеску та 129 107, 12 грн. інвестиційного доходу підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто в сумі 2 317 019, 05 грн.

В тексті та прохальній частині заяви про зменшення розміру позовних вимог, зазначаючи вірні суми та плюсуючи їх (2 187 911, 93 грн. гарантійного внеску + 129 107, 12 грн. інвестиційного доходу), позивач допустився арифметичної помилки, коли просив стягнути 2 317 709, 05 грн. замість 2 317 019, 05 грн.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду про відмову в позові в частині стягнення 2 187 911, 93 грн. гарантійного внеску, оскаржене рішення вважає незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі. Відтак доводи апелянта по суті апеляційної скарги заслуговують на увагу, а його скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає 34 755, 29 грн. судового збору за подання позову (1,5% від 2 317 019, 05 грн.) та 38 230, 81 грн. за подання апеляційної скарги (110% від 34 755, 29 грн.).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).

В тексті клопотання про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено про повернення зайво сплаченого судового збору в зв'язку зі зменшенням суми позову.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сума судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Клопотанням про зменшення розміру позовних вимог, яке прийнято судом першої інстанції до розгляду, ціну позову визначено в сумі 2 317 019, 05 грн., відтак на підставі Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору складає 34 755, 29 грн. судового збору за подання позову (1,5% від 2 317 019, 05 грн.)

Як вбачається з квитанції № 1 від 30.03.2016, долученої до позовної заяви ПрАТ «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут», останнім за подання позовної заяви сплачено 76 408, 45 грн., тобто в розмірі, більшому ніж передбачено пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

За таких обставин, з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» поверненню підлягає на користь ПрАТ «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» 41 653, 16 грн. (76 408, 45 грн. - 34 755, 29 грн.) судового збору, сплаченого згідно квитанції № 1 від 30.03.2016.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 у справі № 910/5827/16 скасувати та прийняти нове:

Позов Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 2 187 911, 93 грн. гарантійного внеску та 129 107, 12 грн. інвестиційного доходу задовольнити

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, ЛІТ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) 2 187 911, 93 грн. гарантійного внеску, 129 107, 12 грн. інвестиційного доходу та 34 755, 29 грн. судового збору за подання позову.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, будинок 8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, ЛІТ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) 38 230, 81 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Повернути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансова-страхова компанія «Добробут» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, ЛІТ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) 41 653, 16 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви згідно квитанції № 1 від 30.03.2016, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 910/5827/16

Матеріали справи № 910/5827/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук