Ухвала суду № 64059494, 10.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.01.2017

№ 910/3577/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» (далі – Інститут), м. Київ,

на дії відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділення Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі – ВДВС), м. Київ,

у справі № 910/3577/16

за позовом Інституту

до публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик», м. Київ,

про стягнення 145 458 грн.,

без участі представників учасників судового процесу у зв’язку з їх неявкою,

ВСТАНОВИВ:

Інститут звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Більшовик» (далі – Товариство) 135 332,12 грн. втрат від інфляції; 10 126 грн. 3% річних, а всього 145 458 грн., нарахованих на суму 183 600 грн. простроченої заборгованості, яка підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2013, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 зі справи №910/14083/13.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2016 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь Інституту: 132 678,55 грн. втрат від інфляції; 9 483,29 грн. 3% річних та 2 132,43 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 апеляційну скаргу Товариства повернуто відповідачу.

26.05.2016 на виконання вказаного рішення господарського суду міста Києва видано наказ.

13.07.2016 до суду надійшла скарга Інституту на дії та постанову ВДВС, мотивована тим, що: в червні 2016 року стягувач звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження, вказавши у заяві, що бажає, аби виконання рішення суду здійснювалося з дотриманням вимог статті 20 Закону України “Про виконавче провадження” (далі – Закон) за місцем знаходження майна боржника: Дніпровський район міста Києва, Труханів острів; на підтвердження наявності майна боржника на даній місцевості разом з заявою подавався лист Фонду державного майна України (далі – Фонд) від 08.09.2014; однак постановою від 06.06.2016 головний державний виконавець ВДВС відмовив у відкритті виконавчого провадження з мотивів порушення територіальності виконання та недоведеності факту наявності майна боржника за вказаною адресою; така постанова є незаконною, враховуючи наявність зазначеного листа Фонду щодо наявності майна боржника за зазначеною у заяві адресою; в силу приписів статті 20 Закону стягувач не повинен доводити або документально підтверджувати факт наявності певного майна боржника за вказаною адресою, а згідно з частиною другою статті 19 Закону має право заявити про свої «підозри» щодо знаходження майна за визначеною адресою.

Таким чином, Інститут у скарзі просив суд визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС, що полягають у відмові відкрити виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.05.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2016 скаргу Інституту задоволено; визнано незаконними дії державного виконавця ВДВС у винесенні постанови від 06.06.2016 ВП №51349175 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

11.10.2016 матеріали справи скеровано до Київського апеляційного господарського суду у зв’язку із надходженням апеляційної скарги ВДВС.

13.10.2016 Інститут подав суду скаргу на дії ВДВС, мотивовану тим, що:

Інститут надіслав/доправив до ВДВС наказ господарського суду міста Києва від 26.05.2016; ВДВС супровідним листом від 04.10.2016 №1459/3 повернув виконавчий документ (який в листі названо виконавчим листом) з посиланням на порушення пункту 4 статті 26 Закону; вказаним супровідним листом, повертаючи виконавчий документ стягувачу з посиланням на порушення територіальності пред’явлення виконавчого документа до виконання, посадові особи ВДВС знехтували тією обставиною, що ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2016 судом встановлено, що під час попереднього пред’явлення виконавчого документа до виконання (в червні 2016 року) стягувачем було вірно обрано територіальність виконання; достовірно знаючи про існування вказаної ухвали суду та її обов’язковість, посадові особи ВДВС фактично дозволили собі вже оцінку не дій стягувача з надіслання виконавчого документа на виконання, а почали оцінювати судовий акт, відмовляючись виконувати його; вказана обставина обумовлює не тільки обов’язкове задоволення даної скарги, але і дає підстави для постановлення окремої ухвали із зазначенням про наявність у діях посадових осіб органу ВДВС ознак злочину (кримінального правопорушення), передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України, та її надіслання до правоохоронних органів.

Таким чином, Інститут просить суд:

- визнати незаконними дії ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження (повернення/надіслання виконавчого документа) з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.05.2016 зі справи №910/3577/16;

- постановити щодо дій посадових осіб органу ВДВС окрему ухвалу з приводу наявності в їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України, яку надіслати до Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України для процесуального і адміністративного реагування.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2016 відкладено розгляд питання про прийняття до розгляду скарги Інституту на дії ВДВС до повернення матеріалів справи №910/3577/16 з Київського апеляційного господарського суду.

16.11.2016 матеріали справи №910/3577/16 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2016 розгляд скарги призначено на 12.12.2016; зобов’язано ВДВС у строк до 05.12.2016 подати суду письмові пояснення по суті скарги Інституту.

02.12.2016 до господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга ВДВС на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016.

05.12.2016 матеріали відповідної апеляційної скарги відділом діловодства суду передано судді Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2016 провадження з розгляду скарги Інституту на дії ВДВС зупинено до закінчення апеляційного перегляду Київським апеляційним господарським судом ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2016 зі справи №910/3577/16.

Інститут 07.12.2016 подав суду письмові пояснення, в яких наголосив на тому, що ВДВС зловживає своїми процесуальними правами, повторно подаючи неналежним чином оформлені апеляційні скарги; таким чином, Інститут просить суд винести окрему ухвалу стосовно дій ВДВС.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 у справі №910/3577/16 повернуто ВДВС без розгляду.

16.12.2016 матеріали справи №910/3577/16 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2016 провадження з розгляду скарги Інституту на дії ВДВС поновлено; розгляд скарги призначено на 10.01.2017.

Представники учасників судового процесу у судове засідання 10.01.2017 не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень за адресами учасників судового процесу.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, господарський суд міста Києва дійшов висновку про задоволення скарги з огляду на таке.

Частинами першою і другою статті 1212 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У розгляді скарги судом встановлено, що:

- 06.06.2016 Інститут звернувся до ВДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.05.2016 за місцезнаходженням майна боржника;

- до вказаної заяви додано лист управління корпоративних прав держави Фонду державного майна України (далі - Фонд) від 08.09.2014 №31-4-395, відповідно до якого за даними, наданими Товариством, на балансі боржника обліковуються такі плавальні засоби: катер на підводних крилах Г-2559 «Волга» (введений в експлуатацію 23.07.1969) за інвентарним номером 8492; катер на підводних крилах Г-2559 «Волга» (введений в експлуатацію 10.12.1973) за інвентарним номером 23705; катер – буксировщик Борей – 2 (введений в експлуатацію 01.04.1987) за інвентарним номером 26554; вказані плавальні засоби зберігаються на території водно-спортивної станції Товариства на Трухановому острові в м. Києві; вказані плавальні засоби дійсно не зареєстровані в Державній інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті України, оскільки більш ніж 20 років не використовуються за призначенням у зв’язку з несправним технічним станом;

- ВДВС постановою від 06.06.2016 ВП №51349175 було відмовлено Інституту у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 26 Закону; крім того, у постанові встановлено, що у наданій Фондом відповіді не вказано, що зазначені плавальні засоби перебувають у приватній власності Товариства;

- не погоджуючись із вказаною постановою ВДВС, Інститут 13.07.2016 звернувся до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії ВДВС;

- судом у розгляді зазначеної скарги було встановлено, що Інститут, керуючись правом, наданим йому частиною першою статті 20 Закону, обрав ВДВС Дніпровського району, і звернувся до останнього із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.05.2016 за місцезнаходженням майна боржника; крім того, обставини, встановлені у постанові ВДВС від 06.06.2016 ВП №51349175 про відмову у відкритті виконавчого провадження, мають встановлюватися у процесі відкритого виконавчого провадження;

- у зв’язку з викладеним, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2016 скаргу Інституту на дії ВДВС було задоволено; визнано незаконними дії державного виконавця ВДВС у винесенні постанови від 06.06.2016 ВП №51349175 про відмову у відкритті виконавчого провадження;

- Інститут надіслав/доправив до ВДВС наказ господарського суду міста Києва від 26.05.2016;

- ВДВС супровідним листом від 04.10.2016 №1459/3 повернув виконавчий документ (який в листі названо виконавчим листом), з посиланням на порушення пункту 4 статті 26 Закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

При первісному зверненні Інституту із заявою про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Дніпровського району, останнім постановою від 06.06.2016 ВП №51349175 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 26 Закону.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.08.2016 визнано незаконними дії державного виконавця ВДВС у винесенні постанови від 06.06.2016 ВП №51349175 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Частиною першою статті 51 Закону встановлено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 22.08.2016 було надіслано ВДВС рекомендованою кореспонденцію за штрихкодовим ідентифікатором – 0103039583597.

Згідно з інформацією з офіційного сайту українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» поштове відправлення за штрихкодовим ідентифікатором – 0103039583597 отримав ВДВС 31.08.2016.

Таким чином, до 05.09.2016 (враховуючи, що 03.09.2016 і 04.09.2016 вихідні дні) ВДВС у відповідності до частини першої статті 51 Закону повинен був винести постанову про відновлення виконавчого провадження №51349175.

Проте, ВДВС після отримання ухвали господарського суду міста Києва від 22.08.2016 не вчинив жодних днів для відновлення виконавчого провадження.

Натомість, після звернення Інституту ВДВС повернуло наказ господарського суду міста Києва від 26.05.2016 супровідним листом від 04.10.2016 №1459/3 на підставі пункту 4 частини першої статті 26 Закону.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Частиною другою названої статті Закону встановлено, що про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Таким чином, ВДВС в порушення вказаних частин статті 26 Закону було неправомірно відмовлено Інституту у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.05.2016 зі справи №910/3577/16 листом від 04.10.2016 №1459/3, без винесення відповідної постанови.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись статтями 86, 1212 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний інститут фінансових та промислових експертиз» на дії відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділення державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві у справі №910/3577/16 задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного відділення державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (повернення/надіслання виконавчого документа) з виконання наказу господарського суду міста Києва від 26.05.2016 зі справи №910/3577/16.

Ухвалу може бути оскаржено в установленому законодавством України порядку.

Суддя О.Марченко