Рішення № 64059342, 10.01.2017, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2017 р.Справа № 924/1105/14

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: Муха М.Є. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Катіон" м. Хмельницький

до Шаровечківської сільської ради с. Шаровечка Хмельницького району

за участю прокуратури м. Хмельницького на стороні Шаровечківської сільської ради з метою захисту прав та інтересів держави

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Приватного підприємства "Царське озеро" м.Хмельницький

до Хмельницької районної ради м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Хмельницької районної державної адміністрації м. Хмельницький,

- Комунального підприємства "Спецбудресурс" с. Малашівці Хмельницький р-н, Хмельницька область

про скасування п.2 рішення сесії Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999р.; про визнання права користування земельною ділянкою

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 24.10.16р.

відповідача 1: ОСОБА_4Є за довіреністю від 05.09.16р. №351

відповідача 2: не з'явився

третіх осіб: ОСОБА_5 - директор ПП "Царське озеро"

ОСОБА_6 представник ПП "Царське озеро" за довіреністю від 17.10.16р.

за участю ОСОБА_7 прокурор відділу прокуратури Хмельницької області

В судовому засідання відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому просить скасувати п.2 рішення сесії Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999р. "Про передачу земельної ділянки ВАТ "Катіон" у зв'язку із викупом споруд технічного водопостачання ТОВ "Троговий дім "Бартерсервіс" та визнати за Публічним акціонерним товариством Катіон право користування земельною ділянкою розміром 100,6 га, наданою для розміщення водосховища технічного водопостачання, розташовану на території Шаровечківської сільської ради за межами населених пунктів, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І -ХМ № 000328 від 31 березня 1999 року, виданого Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.

Представник позивача в судове засідання з'явився та позовні вимоги підтримав.

У додаткових поясненнях від 08.11.16р. позивач зазначив, що наявність рішення суду про визнання протиправним та скасування п. 1 рішення Шаровечківської сільської ради від 06.10.1999 р. № 4 (Постанова Господарського суду Хмельницької області від 27.03.2007 року справа № 7/436-НА) підтверджує правомірність користування ПАТ Катіон земельною ділянкою площею 100,6 га на підставі державного акту на право постійного користування землею та протиправність дій Шаровечківської сільської ради щодо передачі в постійне користування цієї земельної ділянки без належних повноважень, без попереднього вилучення даної земельної ділянки, та без наявності відповідної згоди постійного землекористувача, в порушення ст.19 ЗКУ. Зауважує, що встановлені даним судовим рішенням обставини мають для Шаровечківської сільської ради преюдиційне значення. Зауважує, що з огляду на незаконність п. 2 рішення від 06.10.1999 року за № 4 прийнятого Шаровечківською сільською радою, державний акт на право постійного користування землею виданий Хмельницькому ВАТ заводу Катіон для розміщення водосховища технічного водопостачання, відповідно до рішення сесії Шаровечківської сільської ради від 31.03.1999 року № 8, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8, є чинним.

Звертає увагу суду на п.2.7 Постанови ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин від 17.05.2011 року № 6, в якому зазначено, що норма статті 92 Земельного кодексу України якою передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 (Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рн/2005 у справі № 1-17/2005).

Частиною другою постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. N 449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

В свою чергу, позивач зауважує, що ПАТ Катіон, який відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 59 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 57 Закону України Про акціонерні товариства є правонаступником усього майна Хмельницького ВАТ Завод Катіон у тому числі і права постійного користування земельною ділянкою яке виникло у Хмельницького ВАТ Завод Катіон згідно із раніше чинним законодавством (до 1 січня 2002 року), є правомірним землекористувачем земельної ділянки площею 100,6 га призначеної для розміщення водосховища технічного водопостачання, розташованої на території Шаровечківської сільської ради за межами населених пунктів право на яку посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 р., виданого Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.

Також у додаткових поясненнях від 05.12.16р. позивач вказує, що про порушення свого права щодо користування земельною ділянкою площею 100,6 га згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 р. за № 8 позивач дізнався 23 квітня 2014 року в процесі розгляду Господарським судом Хмельницької області справи № 924/224/14 (справа за позовом ПАТ Катіон про витребування з незаконного володіння ТОВ Хмельницький завод Катіон). Зокрема, повідомляє, що позивачу стало відомо про прийняття 19 листопада 2012 року Хмельницькою районною державною адміністрацією розпорядження про надання дозволу КП Спецбудресурс на розробку проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення площею 101,00 га., про прийняття 27.06.2013р. Хмельницькою районною державною адміністрацією розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення КП Спецбудресурс в користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду площею 42,8378 га про укладення 27.06.2013р. між Хмельницькою районною державною адміністрацією та КП Спецбудресурс Хмельницької районної ради договору оренди земельної ділянки. З огляду на означене, вважає, що перебіг позовної давності починається з дати коли позивачу стало відомо про порушення свого права щодо користування земельною ділянкою площею 100,6 га згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 р. за № 8, тобто з 23 квітня 2014 року.

Крім того, позивач надав пояснення відносно права постійного користування підприємства п/с В - 2974 земельною ділянкою площею 117,00 га для будівництва водосховища технічного водопостачання в яких зазначив, що ПАТ Катіон, який відповідно до ч.2 ст. 108 ЦК України, ч. 5 ст. 59 ГК України, ч. 1 ст. 57 Закону України Про акціонерні товариства є правонаступником усього майна Хмельницького ВАТ завод Катіон у тому числі і права постійного користування земельною ділянкою яке виникло у Хмельницького ВАТ завод Катіон згідно із раніше чинним законодавством (до 1 січня 2002 року), є правомірним землекористувачем земельної ділянки площею 100,6 га призначеної для розміщення водосховища технічного водопостачання, розташованої на території Шаровечківської сільської ради за межами населених пунктів право на яку посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 р. виданого Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.

У запереченнях щодо висновку експертів позивач вважає твердження експертів викладене у п.2 перекрученням п.п. 3.3 Инструкции о порядке составления, выдачи (замены) и хранения государственных актов на право пользования землей, затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР 7 вересня 1976 року, та таким, що не відповідає її змісту. Так, зазначає, що норма п. 3.3. зазначеної інструкції встановлювала: „Если после выдачи государственного акта в землепользовании произошли изменения, то эти изменения отмечаются на страницах 7 и 8 государственного акта в разделе: "Изменения в землепользовании". Указанные изменения наносятся также и на план землепользования в государственном акте (страницы 4-5) сплошными линиями черной тушью, а старые границы перечеркиваются короткими штрихами красной тушью. Такие же отметки делаются и на экземпляре государственного акта, хранящегося в рай(гор)исполкоме у главного (старшего) инженера-землеустроителя, а также на Плане границ землепользования. З системного аналізу даної норми, на думку позивача, випливає, що на сторінках 7 та 8 держакту зазначаються зміни в землекористуванні які стосуються однієї і тієї ж земельної ділянки, в зв'язку із зміною площі або меж такої земельної ділянки, що передбачало нанесення таких змін на план землекористування чорним чорнилом з перекресленням старих меж красним чорнилом.

З огляду на зазначене, позивач вважає висновок експертів наданий на друге питання необґрунтованим, таким, що не може бути взятий судом до увагу, з підстав його невідповідності та суперечності нормам п. 3.3 Инструкции о порядке составления, выдачи (замены) и хранения государственных актов на право пользования землей, затвердженої Міністерством сільського господарства СРСР 7 вересня 1976 року.

Відповідач 1 у відзиві на позов зазначає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності визначений ст.257 ЦК України, оскільки оспорюване рішення було предметом розгляду в господарському суді Хмельницької області від 27.03.2007р. у справі № 7/436-НА де стороною виступав безпосередньо ВАТ „Катіон. Вважає, що чинність оспорюваного рішення підтверджена постановою Господарського суду Хмельницької області від 07.08.2006р. (справа № 8/180-НА) та постановою господарського суду області від 27.03.2007р. (справа №7/436-НА) якою скасовано лише п. 1 вказаного рішення. На його думку з моменту укладення договору купівлі-продажу №48-Х від 16.05.1999р. у позивача припинилось право користування відповідною земельною ділянкою, що і було зафіксовано в оспорюваному рішенні. Аналогічна норма міститься в ст.120 та 141 чинного Земельного кодексу України. Зауважує, що спірна земельна ділянка водного фонду площею 19,4628га та площею 42,8378га у законний спосіб була передана КП "Спецбудресурс" за рішенням Хмельницької райдержадміністрації від 27.06.2013р. №302/2013-р. на підставі якого було укладено та зареєстровано два договори оренди земельної ділянки від 27.06.2013р. №651 та 652 які є чинними.

Щодо розпоряджень та державних актів на земельну ділянку, які приймались з приводу підприємства п/я В-2974, то, на його думку, йшлося про земельну ділянку загальною площею 122,7га, відповідно до ст. 27 ЗК України від 18.12.1990р. Зауважує, що ДП завод "Катіон" було перетворено у ВАТ "Катіон" згідно наказу Мінмашпрому України №338 від 04.03.1994р. Відповідно до ст.37 ЦК Української РСР, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації. Згідно ст.34 Закону України "Про підприємства" від 27.03.1991р. реорганізація підприємств здійснюється шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. Таким чином вважає, що прийняття послідуючих рішень та актів відносно такої ділянки припиняє дію попередніх актів. У позові просить відмовити.

В доповненнях до відзиву від 08.11.16р. відповідач 1 вказує, що позивачем на надано доказів, що підприємство п/я В-2974 та завод „Катіон одне і те ж підприємство. Також зауважує, що висновком земельно-технічної експертизи від 02.09.2016р. №3077/15-26 встановлено, що згідно державного акту на право користування землею Б №041523 1977р. загальна площа земельної ділянки яка була надана підприємству п/с В-2974 у користування становить 3,0 га, а земельна ділянка площею 117 га не входить до загальної площі земельної ділянки у зазначеному державному акті, тому вважає, що до ДП завод «Катіон» як і до його правонаступників земельна ділянка площею 117 га не переходила. Вважає доводи позивача про перебування у його постійному користуванні спірної земельної ділянки на момент укладення договору оренди необґрунтованими. Зауважує, що відповідно до ст.30 Земельного кодексу УРСР при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Отже, вважає, що з моменту укладення договору купівлі-продажу №48-Х від 16.05.1999р. недобудованого комплексу технічного водопостачання, розташованого на земельній ділянці площею 100,6га у позивача припинилось право користування і відповідною земельною ділянкою. Водночас повідомляє, що спірна земельна ділянка водного фонду площею 19,4628га та площею 42, 8378 га у законний спосіб була передана КП "Спецбудресурс" за рішенням Хмельницької райдержадміністрації від 27.06.2013р. №302/2013-р. про що укладено та зареєстровано два договори оренди земельної ділянки від 27.06.2013р. №651 та №652 відповідно, які є чинними. У позові просить відмовити.

Відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Поряд із цим, у письмовій позиції з приводу заявленого позову проти позовних вимог заперечує та вважає, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності визначений ст.257 ЦК України. Так, як повідомляє, оспорюване рішення було предметом розгляду в господарському суді Хмельницької області у справі №7/436-НА де стороною виступав безпосередньо ВАТ "Катіон". Зауважує, що чинність оспорюваного рішення підтверджена постановою господарського суду Хмельницької області від 07.08.2006р. у справі №8/180-НА та постановою господарського суду Хмельницької області від 27.03.2007р. у справі №7/436-НА якою скасовано лише п.1 вказаного рішення. На його думку з моменту укладення між ДП „Катіон-Ексім ВАТ „Катіон та ТОВ „Торговий дім „Бартер сервіс договору купівлі-продажу № 48-Х від 16.05.1999р. недобудованого комплексу технічного водопостачання, розташованого на земельній ділянці площею 100,6 га, у позивача припинилось право користування відповідною земельною ділянкою. Вважає, що спірна земельна ділянка водного фонду площею 19,4628га та площею 42,8378га у законний спосіб була передана КП „Спецбудресурс за рішенням Хмельницької райдержадміністрації від 27.06.13р. № 302/2013-р про що укладено та зареєстровано два договори оренди земельної ділянки від 27.06.13р. № 651 та № 652 відповідно які є чинними. В позові просить відмовити.

Третя особа - ПП "Царське озеро" в письмовій позиції та представник в судовому засіданні проти позову заперечують та зазначають, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення із даним позовом до суду. Зауважують, висновком земельно-технічної експертизи від 02.09.2016р. №3077/15-26 встановлено, що згідно державного акту на право користування землею Б №041523 1977р. загальна площа земельної ділянки яка була надана підприємству п/с В-2974 у користування становить 3,0 га. А земельна ділянка площею 117га не входить до загальної площі земельної ділянки у зазначеному державному акті. Тому до ДП завод Катіон як і до його правонаступників земельна ділянка площею 117 га. не переходила.

Вважають доводи позивача щодо перебування спірної ділянки в постійному користуванні на момент укладення договору оренди необґрунтованими. Так, як стверджує сам позивач між ДП Катіон-Ексім ВАТ Катіон та ТОВ Торговий дім Бартер сервіс укладено договір купівлі-продажу №48-Х від 16.05.1999р. недобудованого комплексу технічного водопостачання, розташованого на земельній ділянці площею 100,6га. Відповідно ст. 30 ЗК УРСР, що діяв на час його прийняття, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Отже, третя особа вважає з моменту укладення договору купівлі-продажу №48-Х від 16.05.1999р. у позивача припинилось право користування і відповідною земельною ділянкою. Водночас зауважує, що спірна земельна ділянка водного фонду площею 19,4628га. та площею 42,8378га у законний спосіб була передана КП "Спецбудресурс" за рішенням Хмельницької райдержадміністрації від 27.06.2013р. №302/2013-р. про що укладено та зареєстровано два договори оренди земельної ділянки від 27.06.2013р. №651 та №652 відповідно, які є чинними. Звертає увагу суду, що в подальшому вказані земельні ділянки передані в суборенду ПП "Царське озеро" за договором №1 від 21.04.14р. та №2 від 21.04.14р., які є чинним. Із врахуванням викладеного у позові просить відмовити.

Представником ПП „Царське озеро в судовому засіданні 10.01.17р. також подано додаткові заперечення з приводу позовних вимог.

Представник КП „Спецбудресурс в судове засідання не зявився. Натомість від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. У додаткових поясненнях КП „Спецбудресурс проти позовних вимог заперечує та зазначає, що п.1 ч. 1 ст. 116 ЗК України (в редакції, чинній на момент вирішення спору) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. У відповідності до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Таким чином, зауважує, що земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу прав на земельні ділянки, а вимагається оформлення прав на них за певною процедурою, яку не можна підміняти судовим рішенням. Також звертає увагу суду, що ПАТ Катіон просить визнати право користування земельною ділянкою, при цьому правовий титул такого користування не визначається, тобто право користування на умовах оренди, право постійного користування, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужою земельною ділянкою (сервітут). Зауважує, що, спірна земельна ділянка розташована за межами населених пунктів Шаровечківської та Грузевицької сільських рад та на даний час відноситься до земель державної власності.

Третя особа відмічає, що позовні вимоги обґрунтовуються положенням ст. 387 ЦК України, де передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Однак, позивач не надав доказів належності йому на праві власності визначеного в позові майна, зокрема технічного водозабору з дамбою площею 100,6 га. Крім того, наголошує, що Шаровечківська сільська рада не мала жодних правових підстав для прийняття рішення від 31.03.1999р., яке передбачало закріплення в постійне користування земельної ділянки розміром 100,6 га та стало підставою для видачі державного акту І-ХМ №000328 від 31.03.1999р., оскільки розпорядження землями водного фонду згідно діючого на той час земельного кодексу відносилось до повноважень Хмельницької обласної ради ч.2 ст.59 Земельного кодексу України. Також, зауважує, що спірна земельна ділянка розташована на території двох сільських рад, а отже Шаровечківська сільська рада вийшла за межі своїх повноважень та розпорядилася землями, які не входять до складу земель Шаровечківської сільської ради. Звертає увагу суду, що позивачем не надано доказів щодо визначення місце розташування вказаних в позовній заяві об'єктів, та земельної ділянки, а державний акт І-ХМ №000328 від 31.03.1999р. на який посилається позивач не дає підстав для визначення меж земельної ділянки. Так, план зовнішніх меж в державному акті включає: від А до Б землі Шаровечківської сільської ради, а від Б до В землі Грузевицької сільської ради. Однак, літера "В" в плані взагалі відсутня. З огляду за зазначене, в позові просить відмовити.

Прокурор в судовому засіданні та у письмовій позиції проти задоволення позовних вимог заперечує та вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення із даним позовом до суду.

У додаткових поясненнях зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів правонаступництва щодо підприємства п/я В-2974, якому на підставі державного акту 1977 року надано спірну земельну ділянку. Окрім цього прокурор відмічає, що відповідно до державного акту на право постійного користування В №41523 підприємству п/я В-2974 надається земельна ділянка площею 3 га, в той час як позивач просить суд визнати за ПАТ Катіон право на постійне користування земельною ділянкою площею 100,6 га. Наголошує, що при прийнятті оскаржуваного рішення Шаровечківська сільська рада вийшла за межі наданих законодавством повноважень. З огляду на зазначене, в позові просить відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Наказом Міністра Електронної промисловості СРСР від 10.02.1969р. введено в експлуатацію з 01.03.1969р. на частково прийнятих площах Хмельницький завод конденсаторів. Присвоєно Хмельницькому заводу конденсаторів відкриту назву „Катіон.

У 1977 році підприємству п/я В-2974 видано державний акт Б №041523 яким закріплено за даним підприємством у безстрокове та безоплатне користування 3 га землі для будівництва корпусу.

ОСОБА_8 Міністрів Української РСР від 23.12.1987р. №674-р виділено в постійне користування підприємству поштова скринька В-2974, під будівництво водоймища, земельну ділянку площею 122,7 га з них 6,5га ріллі (із земель колгоспу ім. Димитрова 88,2га та радгоспу імені Щорса 34,5га).

Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №338 від 04.03.1994р. створено на базі Заводу „Катіон відкрите акціонерне товариство „Катіон.

25.11.1994р. видано свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності ВАТ „Катіон.

Рішенням третьої сесії Шаровечківської сільської ради народних депутатів Хмельницького району 23 скликання №8 від 31.03.1999р. затверджено матеріали інвентаризації земель ВАТ „Катіон під збудованим водосховищем технічного водопостачання. Закріплено в постійне користування земельну ділянку розміром 100,6 га ВАТ „Катіон на яких побудоване водосховище технічного водопостачання.

31.03.1999р. видано державний акт серія ХМ №000328 на право постійного користування ВАТ „Катіон земельною ділянкою площею 100,6 га.

Рішенням Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999р. передано в постійне користування ВАТ „Торговий дім „Бартер сервіс земельну ділянку площею 100,6га. Також вирішено вважати недійсним державний акт на право постійного користування землею виданий Шаровечківською сільською радою від 31.03.1999р. реєстраційний №8 ВАТ „Катіон.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.03.2007р. у справі №7/436-НА за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький до Шаровечківської сільської ради, с. Шаровечка Хмельницького району, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ТОВ „Торговий дім „БАРТЕРСЕРВІС, м. Хмельницький, ВАТ „Катіон м. Хмельницький, про визнання протиправним та скасування п.1 рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасувано п.1 рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999року.

ОСОБА_8 Хмельницької районної державної адміністрації від 19.11.2012р. №2295/2012-р надано дозвіл КП „Спецбудресурс на розробку проекту землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення площею 101 га із земель державної власності за межами населеного пункту на території Шаровечківської сільської ради.

ОСОБА_8 Хмельницької районної державної адміністрації від 27.06.2013р. №302\2013-р затверджено проект землеустрою щодо відведення в користування на умовах оренди КП „Спецбудресурс Хмельницької районної ради земельних ділянок водного фонду із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб на території Шаровечківської та Грузевицької сільських рад. Передано в користування на умовах оренди КП „Спецбудресурс Хмельницької районної ради терміном на 49 років земельну ділянку водного фонду (6825089600:03:001:0001) площею 428378 га (під водою 39,2182га, прибережна смуга 3,6196 га), із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб за межами населеного пункту на території Шаровечківськї сільської ради; земельну ділянку водного фонду (6825082200:04:013:0001) площею 19,4628 га (під водою 39,2182га, прибережна смуга 3,6196 га) із земель державної власності (землі водного фонду) для рибогосподарських потреб за межами населеного пункту на території Грузевицької сільської ради.

27.06.2013р. між Хмельницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та КП „Спецбудресурс (орендар) укладено договір № 652 оренди земельної ділянки площею 42, 8378 га, з них: 39,2182га під водою, 3,6196га прибережна смуга.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.10.2013р. у справі №924/1195/13 за позовом Публічного акціонерного товариства „Катіон, м.Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницький завод „Катіон, с. Бахматівці, Хмельницький район, Хмельницька область; Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Бартерсервіс, с. Бахматівці, Хмельницький район, Хмельницька область про визнання недійсним договору № 48-Х купівлі-продажу від 16.05.1999р., укладеного між дочірнім підприємством „Катіон-Ексім Відкритого акціонерного товариства „Катіон (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю „Хмельницький завод „Катіон) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Бартерсервіс позов задоволено. Визнано недійсним договір № 48-Х купівлі-продажу від 16.05.1999 р., укладений між дочірнім підприємством „Катіон-Ексім Відкритого акціонерного товариства „Катіон (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю „Хмельницький завод „Катіон) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Бартерсервіс. Як встановлено матеріалами справи №924/1195/13 предметом спірного договору була частина недобудованого комплексу технічного водопостачання розміщеного біля „Західно Обїздної дороги м. Хмельницького в складі: технічний водозабір, насосна станція, господарські приміщення розміщені на площі 100,6га.

21.04.14р. між КП „Спецбудресурс (орендар) та ПП „Царське озеро (суборендар) укладено договір №2 суборенди земельної ділянки відповідно до п.2.1 якого в суборенду була передана земельна ділянка площею 42, 8378, з них: 39,2182га під водою; 3,6196га прибережна смуга.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.07.2014р. у справі №686/10755/14-а за адміністративним позовом ПАТ „Катіон до Хмельницької районної ради про визнання протиправним та скасування рішень сесії визнано протиправним та скасовано п.1, 2 рішення 17 сесії Хмельницької районної ради 6 скликання від 18.09.2013р. №18-17/2013р. „Про передачу безхазяйних гідротехнічних споруд в частині прийняття у спільну власність територіальних громад Хмельницького району шлюзних мостів, що розташовані на території Шаровечківської сільської ради.

Ухвалою суду від 15.12.14р. у справі призначено судову комплексну експертизу, проведення якої доручено Київському науково дослідному інституту судових експертиз.

16.03.15р. провадження у справі було поновлено у звязку із надходженням клопотання експерта про надання додаткових документів для проведення експертизи та про необхідність погодження строку виконання експертизи.

23.03.15р. матеріали справи №924/1105/14 повернуто до суду області із повідомленням про неможливість надання висновку №599/15/41 від 19.03.15р.

Ухвалою від 01.04.15р. у справі №924/1105/14 було призначено судову земельну експертизу, проведення якої доручено Київському науково дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

06.05.15р. матеріали справи повернуто до суду із повідомленням про неможливість проведення судової земельної експертизи.

09.06.15р. провадження у справі поновлено.

10.08.15р. у справі призначено судову земельну експертизу, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково дослідного інституту судових експертиз.

26.08.15р. Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №924/1105/14 повернуто до господарського суду області для організації проведення експертизи за зоною обслуговування у зв'язку із великою завантаженістю експертів по проведенню земельно - технічних експертиз Тернопільського відділення.

14.09.15р. у справі призначено судову земельну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково дослідного інституту судових експертиз.

05.09.16р. матеріали справи повернуто до суду області із висновком експертів за результатами проведення земельно технічної експертизи №3077/15-26 від 02.09.16р.

Висновком експертизи встановлено, що на підставі розпорядження ОСОБА_8 Міністрів УРСР від 23.12.1987р. №674-р після вилучення земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 122,7га в колгоспу ім.Димитрова та радгоспу ім.Щорса у звязку з наданням у постійне користування підприємству п/с В-2974 змінено її цільове призначення. Дану земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості.

Також встановлено, що згідно державного акту на право користування землею Б №041523 1977 року загальна площа земельної ділянки, яка була надана підприємству п/с В-2974 у користування становить 3,0 га. Земельна ділянка площею 117 га, вказана у додатку до держакту Б №041523 не входить до загальної площі Державного акту на право користування землею Б №041523 1977 року.

До матеріалів справи додано лист Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі (від 06.12.16р. №29-28-99.2-10805/0/15-16 в якому повідомляється про відсутність в місцевому фонді документації із землеустрою Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі документації із землеустрою, на підставі якої виготовлено державний акт на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 року для розміщення водосховища технічного водопостачання.

Також зазначається про неможливість надати інформацію щодо категорії земель та цільового призначення земельної ділянки, інформацію щодо зміни цільового призначення, надати відомості хто являвся землекористувачем даної земельної ділянки в період з 1978 року по 31.03.1999року в зв'язку з відсутністю в місцевому фонді документації Управління будь-якої документації стосовно земельної ділянки площею 100,6 га, яка розташована на території Шаровечківської сільської ради та яка була надана в постійне користування Хмельницькому ВАТ заводу „Катіон.

Позивач вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушено його права як землекористувача земельної ділянки звернувся із позовом до суду про скасування п.2 рішення сесії Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999р. "Про передачу земельної ділянки ВАТ "Катіон" в зв'язку із викупом споруд технічного водопостачання ТОВ "Троговий дім "Бартерсервіс" та про визнання за Публічним акціонерним товариством Катіон права користування земельною ділянкою розміром 100,6 га, наданою для розміщення водосховища технічного водопостачання, розташовану на території Шаровечківської сільської ради за межами населених пунктів, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І -ХМ № 000328 від 31 березня 1999 року, виданого Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне:

За приписами статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із заявлених позовних вимог позивач просить скасувати п.2 рішення сесії Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999р. "Про передачу земельної ділянки ВАТ "Катіон" в зв'язку із викупом споруд технічного водопостачання ТОВ "Троговий дім "Бартерсервіс" та визнати за Публічним акціонерним товариством Катіон право користування земельною ділянкою розміром 100,6 га, наданою для розміщення водосховища технічного водопостачання, розташовану на території Шаровечківської сільської ради за межами населених пунктів, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І -ХМ № 000328 від 31 березня 1999 року, виданого Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом зазначених норм, права або інтереси особи підлягають судовому захистові у разі їх порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

За приписами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, ОСОБА_8 Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Судом береться до уваги, що ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, зокрема питання які розглядаються на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Даний перелік не містить повноважень щодо визнання недійсним держаних актів на право постійного користування земельних ділянок.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Зважаючи на викладене рішення сесії Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999р. "Про передачу земельної ділянки ВАТ "Катіон" в зв'язку із викупом споруд технічного водопостачання ТОВ "Троговий дім "Бартерсервіс", зокрема п.2 прийняте сільською радою із перевищенням повноважень, а тому суперечить чинному законодавству.

Поряд із цим судом враховується, що відповідачем 1 Шаровкечківською сільською радою до прийняття рішення по справі (08.11.2016р.) подано заяву про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами по даному спору виникли ще в 1999 році, в період дії Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, статтею 71 якого встановлено загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) в три роки.

Позивач вказує, що він дізнався про порушення свого права щодо користування земельною ділянкою площею 100,6 га згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 р. за № 8 23 квітня 2014 року в процесі розгляду Господарським судом Хмельницької області справи № 924/224/14 (справа за позовом ПАТ Катіон про витребування з незаконного володіння ТОВ Хмельницький завод Катіон). Зокрема, повідомляє, що позивачу стало відомо про прийняття 19 листопада 2012 року Хмельницькою районною державною адміністрацією розпорядження про надання дозволу КП Спецбудресурс на розробку проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки водного фонду для риборозведення площею 101,00 га., про прийняття 27.06.2013р. Хмельницькою районною державною адміністрацією розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення КП Спецбудресурс в користування на умовах оренди земельної ділянки водного фонду площею 42.8378 га. про заключення 27.06.2013р. між Хмельницькою районною державною адміністрацією та КП Спецбудресурс Хмельницької районної ради договору оренди земельної ділянки.

З огляду на означене, вважає, що перебіг позовної давності починається з дати коли позивачу стало відомо про порушення свого права щодо користування земельною ділянкою площею 100,6 га згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ № 000328 від 31.03.1999 р. за № 8, тобто з 23 квітня 2014 року.

Однак, судом береться до уваги рішення господарського суду Хмельницької області від 27.03.2007р. у справі №7/436-НА за позовом прокурора Хмельницького району в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради, м. Хмельницький до Шаровечківської сільської ради, с. Шаровечка Хмельницького району, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ТОВ „Торговий дім „БАРТЕРСЕРВІС, м. Хмельницький, ВАТ „Катіон м. Хмельницький, про визнання протиправним та скасування п.1 рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999р., яким визнано протиправним та скасовано п.1 рішення Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999року.

При цьому, як вбачається із даного рішення у судовому засіданні був присутній представник ВАТ „Катіон який заперечував проти позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Обчислення позовної давності здійснюється за загальними правилами.

Згідно статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка порушила.

Із зазначеного вбачається, що позивач знав про існування оспорюваного ним рішення ще в 2007 році, однак у встановлений законом трьохрічний строк не звернувся за захистом свого порушеного права як землекористувача.

Враховуючи викладене, в позові про скасування п.2 рішення сесії Шаровечківської сільської ради № 4 від 06.10.1999р. "Про передачу земельної ділянки ВАТ "Катіон" в зв'язку із викупом споруд технічного водопостачання ТОВ "Троговий дім "Бартерсервіс" слід відмовити у звязку із спливом строку позовної давності.

З приводу вимоги позивача про визнання за Публічним акціонерним товариством Катіон право користування земельною ділянкою розміром 100,6 га, наданою для розміщення водосховища технічного водопостачання, розташовану на території Шаровечківської сільської ради за межами населених пунктів, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії І -ХМ № 000328 від 31 березня 1999 року, виданого Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8 судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як вбачається із глави 15 ЗК України, зокрема ст.92 остання визначає поняття права постійного користування земельною ділянкою як права володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Даною главою також і регулюється відносини з приводу права оренди земельної ділянки яке передбачає засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається із позовних вимог позивач просить визнати за Публічним акціонерним товариством Катіон право користування земельною ділянкою, не визначаючи правову природу даного користування (постійне користування чи засноване на договорі оренди землі).

При цьому судом береться до уваги, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач просиляється на державний акт Б №041523 яким закріплено за підприємство п/я В-2974 у безстрокове та безоплатне користування земельну ділянку та Державний акт серії І -ХМ № 000328 від 31 березня 1999 року, виданий Шаровечківською сільською радою Хмельницького району та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8, якими засвідчено саме право безстрокового та постійного користування земельною ділянкою.

Поряд із цим, ПАТ Катіон просить визнати право користування земельною ділянкою розміром 100,6 га, наданою для розміщення водосховища технічного водопостачання. Вказуючи зазначений розмір земельної ділянки позивач вважає, що підприємство є правонаступником усього майна Хмельницького ВАТ завод "Катіон" (яке в свою чергу є правонаступником підприємства п/я В-2974) у т.ч. і права постійного користування земельною ділянкою у розмірі 100,6га призначеної для розміщення водосховища технічного водопостачання, яке виникло у Хмельницького ВАТ завод "Катіон" за раніше чинним законодавством (до 01.01.2002р.).

Натомість судом зважається на висновок експертів за результатами проведення земельно - технічної експертизи від 02.09.16р. №3077/15-26, яким встановлено, що згідно державного акту на право постійного користування землею Б №041523 1977 року загальна площа земельної ділянки. яка була надана підприємству п/я В-2974 у користування становить 3,0 га. Земельна ділянка площею 117 га, вказана у додатку до держакту Б №041523 не входить до загальної площі Державного акту на право користування землею Б №041523 1977 року.

Проаналізувавши викладені вище обставини, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявленої позивачем вимоги.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача спростовуються встановленими обставинами справи, наданими сторонами доказами, а тому у позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на позивача у звязку із відмовою у позові.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 44, 49, ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Публічного акціонерного товариства "Катіон" м. Хмельницький до Шаровечківської сільської ради с. Шаровечка Хмельницького району за участю прокуратури м. Хмельницького на стороні Шаровечківської сільської ради з метою захисту прав та інтересів держави за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - Приватного підприємства "Царське озеро" м. Хмельницький до Хмельницької районної ради м. Хмельницький за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - Хмельницької районної державної адміністрації м. Хмельницький, - Комунального підприємства "Спецбудресурс" с. Малашівці Хмельницький р-н, Хмельницька область про скасування п.2 рішення сесії Шаровечківської сільської ради №4 від 06.10.1999р.; про визнання права користування земельною ділянкою відмовити.

Повний текст рішення складено 16.01.2017р.

Головуючий суддяМ.Є. Муха

Суддя В.В. Виноградова

Суддя Л.О. Субботіна

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - відповідачу 2 ( м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122/2), 3 - третій особі Комунальному підприємству "Спецбудресурс" (с. Малашівці Хмельницький р-н, Хмельницька область).