Рішення № 64059115, 10.01.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2017 р.Справа № 917/1825/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд.5, м.Полтава, 36022) в особі Велико - Кохнівської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (пр-т Полтавський, буд.277, м.Кременчук, 39628)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Лінк Телеком" (вул. Жовтнева, буд.1, кімната 135, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39605)

про стягнення 8141,92грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про стягнення 8141,94 грн., з них: 6062,02 грн. основного боргу, згідно договору №2284 про тимчасове використання місць на опорах ПЛ-0,22-0,38-6-10кв для розміщення на них ТКМ та /або ЕМ від 25.09.2015р., 1101,42 грн.- пені, 115,00 грн. - 3% річних, 606,20 грн. - 10% річних штрафу, 258,30 грн. - інфляційних.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що за період вересень - грудень 2015р. послуг було надано на суму 14524,04 грн, а сплачено відповідачем 15724,04 грн., борг позивача перед відповідачем становить 1200,00 грн.; отже, заборгованості у відповідача за даним договором не має.

В судовому засіданні 10.01.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Велико - Кохнівської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Лінк Телеком" (відповідачем) укладено договір №2284 від 25.09.2015р. про тимчасове використання місць на опорах ПЛ 0,22-0,38-6-10кВ для розміщення на них ТКМ та/або ЕМ (далі Договір); (а.с.10-11).

За умовами договору позивач надав право відповідачу використовувати на опорах ПЛ 0,22-0,38-6-10кВ, зазначені в Додатку №1 до Договору, для розміщення на них телекомунікаційних мереж та/або електричних мереж, що належить їм на праві власності чи користування.

Згідно п.2.1.,2.2. Договору вартість послуг встановлюється відповідно до Додатку №1 Договору і складає в місяць 3631,01грн., у тому числі ПДВ 605,17грн. Якщо послуги надавались не повний місяць, то вартість послуг за такий місяць розраховується пропорційно кількості днів, протягом яких послуги надавались

Відповідачу було надано в користування місця на опорах, що підтверджується двостороннє підписаним актом розміщення ТКМ та/або ЕМ та узгодженням договірної ціни (а.с.12).

Згідно умов договору відповідач за період січень-лютий 2016р. мав сплатити загалом 7262,02 грн. плати за користування опорами.

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки № 90621820 від 30.11.2015р. на суму 3631,01грн., та № 90627543 від 29.12.2016р. на суму 3631,01 грн. Факт направлення цих рахунків відповідачу підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.13-14).

Відповідач за надані послуги сплатив лише 1200 грн.

Заборгованість в сумі 6062,02грн. не сплатив.

На претензію позивача від 16.09.2016р. з вимогою сплатити заборгованість, відповідач відповіді не надав, заборгованість не сплатив. Факт направлення претензії відповідачу підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення у цінний лист від 16.09.2016р. (а.с.18).

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача судом відхиляються з наступних підстав.

Відповідач у відзиві повідомив, що ним оплачені послуги за вересень грудень 2015р. повністю та на даний час існує переплата в сумі 1200,00 грн.

Проте позивачем заявлено вимоги за період січень 2016р. лютий 2016р., а сума переплати в розмірі 1200,00грн. врахована позивачем на погашення боргу за цей період.

Доказів сплати боргу за період січень 2016р. лютий 2016р. відповідач суду не надав.

Згідно п.7.2. Договору він діє протягом 6 місяців від дня підписання (тобто до 25.03.2016р.). Доказів дострокового розірвання договору відповідач суду не надав.

Отже, у спірний період (січень-лютий 2016) договір діяв і зобов"язання з оплати орендної плати в цей період не припинялися.

Надані відповідачем повідомлення про початок досудового розслідування (відповідно до ч. 6 ст. 214 КПК України від 10.02.2016р. та довідка про прийняття і реєстрацію заяви від 05.09.2016р. по факту зникнення трьох оптичних муфт, які знаходились на трьох бетонних електроопорах № 23, № 33, № 35, в селі Потоки, вул. Колгоспна, які належать ТОВ ТК «Лінк телеком» не є підставою для ухилення від оплати за спірним договором, оскільки згідно додатку №1 до нього (акту розміщення) предметом договору є користування опорами розташованими в селі Ялинці. Опори розташовані в селі Потоки до спірного договору не включені, позовні вимоги щодо них не заявлялися.

Також суд враховує, що Договором сторони узгодили наступне:

- надання місць на опорах ПЛ-0,22-0,38-6-10кВ для розміщення на них ТКМ та/або ЕМ оформлюється представниками сторін актом розміщення ТКМ та/або ЕМ та узгодження договірної ціни (далі за текстом договору Акт), який є Додатком №1 до договору. Подальші зміни по Акту вносяться шляхом складання відповідних доповнень. У разі відмови (ухилення) власника ТКМ та/або ЕМ від участі в оформленні та/або підписання такого акту (або доповнень до нього), власник ПЛ має право розірвати Договір в односторонньому порядку); (п.1.3. Договору);

- у випадку зміни кількості місць на опорах ПЛ-0,22-0,38-6-10кВ, які фактично використовуються власником ТКМ та/або Ем, нова вартість послуг (загальна сума Договору) визначається власником ПЛ в односторонньому порядку на підставі доповнень до Акту, про що власник ТКМ та/або Ем повідомляється шляхом направлення йому відповідного листа (п.2.6 Договору);

-відповідальність за збереження ТКМ та/або Ем та їх відновлення (у тому числі при пошкодженні або викрадені мережі сторонніми особами, стихійними явищами, падінням дерев або гілок) покладається на власника ТКМ та/або ЕМ (п.3.1.9 Договору);

-власник ПЛ не несе відповідальності за пошкодження (втрату) ТКМ та/або ЕМ, які сталися не з вини власника ПЛ, або у зв"язку з їх демонтажем власником ПЛ, у передбачених Договором випадках (п.4.4 Договору);

-всі зміни та доповнення до Договору повинні бути викладені в письмові формі та підписані уповноваженими представнками сторін.

Кількість та розташування опор, які передано відповідачу у користування узгоджена сторонами в додатку № 1 до Договору (а.с.12).

В цьому ж додатку сторони встановили помісячну плату за користування в сумі 3631,01 грн.

Зміни до додатку № 1 сторонами не вносилися ні в частині кількості переданих у користування опор, ні в розмірі плати за їх користування.

Отже, відповідач повинен виконувати договірні зобов"язання та сплачувати встановлену договором вартість послуг за користування місцями на опорах.

Заборгованість в сумі 6062,00 грн. відповідач всупереч умов договору не сплатив.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 6062,02 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 4.2 Договору у випадку порушення строку оплати, власник ТКМ та/або ЕМ сплачує, власнику ПЛ пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від суми простроченого платежу.

На підставі викладеного, позивачем заявлено вимоги про стягнення 1100,42 грн. пені за період 26.12.2015р. - 25.06.2017р. за зобов"язаннями січня 2016р. та за період 26.01.2016р. - 25.07.2016р. за зобов"язаннями лютого 2016р., а також 606,20 грн. - 10% штрафу.

Суд, провівши перевірку правильності нарахування пені, встановив, що заявлена до стягнення сума не перевищує розрахункову (розрахунок суду залучено до справи).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 1100,42 грн. пені обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить законодавству України.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Зазначену правову позицію наведено також у постановах господарської палати Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011, від 30.05.2011 у справі№ 42/252, від 09.04.2012 у справі № 20/246-08., а також в п. 4 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань».

Згідно ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В даному випадку підстави для відступу від правової позиції Верховного суду України у господарського суду відсутні.

Отже, вимоги в частині стягнення 606,20 грн. - 10% штрафу обгрунтовані та підлягають задоволенню.

За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період 26.12.2015р. - 31.08.2016р. позивачем нараховано 115,00 грн. - 3% річних, 258,30 грн. інфляційних (а.с.16).

При перевірці правильності нарахування 3% річних судом встановлено, що заявлена до стягнення сума не перевищує розрахункову, а тому позовні вимоги про стягнення 115,00 грн.- 3% річних підлягають задоволенню.

Проте при обчисленні інфляційних позивачем невірно визначено період нарахування.

Після перевірки судом встановлено, що сума інфляційних за періоди 01.01.2016р. - 31.08.2016р., 01.02.2016р. - 31.08.2016р. становить 240,12 грн. (розрахунок суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині є правомірними. Вимоги в іншій частині слід відхилити за їх безпідставністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Лінк Телеком" (вул. Жовтнева, буд.1, кімната 135, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ідентифікаційний код 37282501) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд. 5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 00131819) в особі Велико-Кохнівської філії Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (пр-т Полтавський, буд. 277, м.Кременчук, 39628, код ЄДРПОУ 25693441) 6062грн. 02 коп. основного боргу, 1100грн. 42коп. пені, 115грн.00коп. річних, 606грн. 20 коп. штрафу, 240грн. 12 коп. інфляційних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телекомунікаційна компанія "Лінк Телеком" (вул. Жовтнева, буд.1, кімната 135, Автозаводський район, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ідентифікаційний код 37282501) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, буд.5, м. Полтава, 36022, ідентифікаційний код 00131819) 1374грн. 97 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 16.01.2017р.

Суддя Безрук Т.М.