Рішення № 64058988, 11.01.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2017р. Справа№ 914/2719/16

Суддя господарського суду Львівської області Долінська О.З. при секретарі Думин В.Я., розглянувши матеріали справи

За позовом: Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект», м. Львів

про: стягнення 1 404 007, 50 грн.

За участю представників:

позивача: не зявився,

відповідача: не зявився.

Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект» про стягнення 1 404 007, 50 грн. Ухвалою від 25.10.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.11.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 43994/16 від 07.11.2016 р. поступило клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, згідно якого представник позивача просить провести судове засідання 08.11.2016 р. за його клопотанням згідно ст. 74-1 ГПК України в режимі відеоконференції.

В судове засідання 08.11.2016 року представник позивача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.10.2016 р. не виконав.

В судове засідання 08.11.2016 року представник відповідача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.10.2016 р. не виконав, відзиву не подав.

Суд, розглянувши заявлене клопотання представника позивача за (вх. № 43994/16 від 07.11.2016 р.) вважає, що таке не підлягає до задоволення, зважаючи на наступне.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 74-1 ГПК України господарський суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, третьої особи, прокурора, іншого учасника судового процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обовязковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. ОСОБА_1 клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується господарським судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за пять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.

Зі змісту наведеної норми права слідує, що необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає господарську справу.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні стороною документів, пояснень залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду , а їх участь є обовязковою.

Призначення судового засідання у режимі відеоконференції повинно здійснюватись у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник процесу не може брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.

У клопотанні позивач просить провести судове засідання в режимі відеоконференції необгрунтовуючи в звязку з чим.

Обставини викладені у клопотанні, суд не вважає виключними, оскільки позивач не наводить жодних обґрунтованих причин (підтвердження їх поважності) для проведення відеоконференції, що унеможливлює для позивача виконання вимог ухвали суду від 25.10.2016 року в частині надання суду оригіналів документів, які витребовуються судом в даній ухвалі.

Отже, в даному випадку слід враховувати, що проведення судового засідання в режимі відеоконференції ускладнить розгляд позовної заяви та перешкоджатиме повному та всебічному дослідженню її обставин. Крім того, проведення судового засідання в режимі відеоконференції позбавляє можливості учасника процесу, який за допомогою відеоконференції бере участь у засіданні суду, подати докази під час судового засідання, у тому числі й надати суду оригінали документів, брати участь в огляді наданих іншою стороною документів. Проблемним є питання реалізації таким учасником судового процесу права, передбаченого ст.20 ГПК України. До того ж, під час судового засідання особа, що бере участь у засіданні, встановлюється судом, що розглядає справу, за оригіналом документа, який предявляється суду. У випадку участі особи у відеоконференції можливість суду перевірити особу стає проблематичною.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Сторони - учасники судового процесу не позбавлені права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ними трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника, як і інші обставини, підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для здійснення розгляду справи № 914/2719/16 в режимі відеоконференції 08.11.2016 р., а тому клопотання ПАТ «КИЇВЕНЕРО» від 07.11.2016 р. вх. № 43994/16 не підлягає до задоволення.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи клопотання представника позивача проведення судового засідання 08.11.2016 р. в режимі відеоконференції поступило до суду 07.11.2016 р. (вх. № 43994/16), тобто за день до судового засідання, а не в строк який визначено ч. 3 ст. 74-1 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 43994/16 від 07.11.2016 р.) відмовлено та розгляд справи відкладено на 22.11.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 46097/16 від 17.11.2016 р. поступило клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, згідно якого представник позивача просить провести судове засідання 22.11.2016 р. за його клопотанням згідно ст. 74-1 ГПК України в режимі відео конференції в одному із вищеназваних у клопотанні судів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.11.2016 р. у задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», м. Київ про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 46097/16 від 17.11.2016 р.) відмовлено.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 22.11.2016 року представник позивача зявився, вимоги ухвал суду виконав частково, підтримав позовні вимоги повністю із підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання 22.11.2016 року представник відповідача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 22.11.2016 р. розгляд справи відкладено на 06.12.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. №5803/16 від 06.12.2016 р. представник позивача подав заяву, в якій просить продовжити строк розгляду справи з 25.12.2016 року на 15 календарних днів для надання можливості надання додаткових доказів у справі 914/2719/16.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 48754/16 від 06.12.2016 р. представник позивача подав додаткові пояснення у справі, щодо підставності заявлених позовних вимог.

В судове засідання 06.12.2016 року представник позивача зявився, вимоги ухвал суду виконав частково, підтримав позовні вимоги повністю із підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання 06.12.2016 року представник відповідача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи, суд вважає його обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.2016 р. продовжено строк розгляду справи з 25.12.2016 р. на 15 календарних днів та розгляд справи відкладено на 11.01.2017 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 602/17 від 10.01.2017 р. від представника позивача поступило клопотання, в якому він просить, у звязку з неможливістю прибути в судове засідання 11.01.2017 року розглянути справи без участі представника позивача і задоволити позовні вимоги.

В судове засідання 11.01.2017 року представник позивача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду виконав частково.

В судове засідання 11.01.2017 року представник відповідача не зявився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала господарського суду Львівської області про призначення справи до розгляду від 25.10.2016 року, так і ухвали про відкладення розгляду справи від 08.11.2016 року, від 22.11.2016 року та від 06.12.2016 року надсилалися місцевим господарським судом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект», яка зазначена у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме за адресою: вул. Шота Руставелі, 7, м. Львів, 79005.

Але на адресу суду повернулись конверти із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Судом надавалась можливість сторонам подати суду належні і допустимі письмові докази в обґрунтування позовних вимог і заперечень на позов. Однак відповідач своїм правом не скористався, відзиву не подав, проти позову не заперечив у визначеному законом порядку.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.01.2017 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступне.

26.12.2013р. між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (надалі-Позивач) та ТзОВ Теплоенергопроект» (надалі-Відповідач) укладено Договір №78-12/13 про закупівлю робіт (надалі-Договір).

За умовами Договору Відповідач зобовязався у 2013-2014 роках за завданням Позивача виконати на свій ризик та своїми силами роботи з проектування по обєкту «Реконструкція та технічне переоснащення енергоблока №1 ТЕЦ-5» (далі-Роботи) в обсягах, зазначених в п.1.2 Договору, а Позивач прийняти і оплатити виконані Роботи (п. 1.1 Договору).

Предмет закупівлі: Проектування по обєкту «Реконструкція та технічне переоснащення енергоблока №1 ТЕЦ-5» (п. 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2.1. Проектні роботи:

-стадія «Проект» («П») (в тому числі вишукувальні роботи, розробка розділу ОВНС проекту пусконалагоджувальних робіт з кошторисною документацією, технічних специфікацій проведення конкурсних торгів на закупівлю основного обладнання енергоблоку №1 ТЕЦ-5);

-стадія «Робоча документація» («Р»).

Сторони в п.3.1. Договору узгодили ціну Договору згідно із Зведенням витрат на проектні та вишукувальні роботи (Додаток 3), яка становить 5 294178,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 882 363,00 грн., та включає вартість усіх необхідних погоджень, зборів, мит та інших платежів, що підлягають оплаті при виконанні робіт, зазначених у п.1.2 Договору, та складається з:

п.3.1.1- вартості Проектних робіт (стадія «П»), відповідно до Зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи (стадія «П») (Додаток 4), яка становить 1 294 160,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 215 693,40 грн.;

п.3.1.2 - вартості Проектних робіт (стадія «Р») відповідно до Зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи (стадія «Р») (Додаток 5) та становить 4 000 017,60 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 666 669,60 грн.

«Стадія «Проект»

Відповідно до п.п. 4.1.1.1. п. 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 27.12.2013) оплата за роботи «Стадія «Проект» на загальну суму 1035328,32 грн. з урахуванням ПДВ здійснюється шляхом безвідкличного документарного акредитиву.

Так, на виконання умов Договору, 16.01.2014 Позивач перерахував 388248,12 грн., що підтверджується реєстром документів за акредитивом № LC/311213/355.

Позивач перерахував 647 080,20 грн., що підтверджується реєстром документів за акредитивом № LC/280814/387.

Відповідно до п. 5.1 Договору, з урахуванням змін внесених на підставі звернення Відповідача від 20.06.2014 року №2014-06-20/01-16/248, додатковою угодою № 2 від 20.06.2014, строк виконання Проектних робіт згідно з графіком виконання робіт (додаток 2 до Договору):

Стадія «Проект» (п. 5.1.1. Договору)

-отримання містобудівних умов та обмежень, надання проектної документації стадії «Проект», скоригованої з урахуванням зауважень Позивача, для подальшого проходження комплексної державної експертизи - не пізніше 15.07.2014;

-отримання позитивного висновку комплексної державної експертизи, надання проектної документації стадії «Проект», скоригованої з урахуванням зауважень державної експертизи - не пізніше 15.10.2014.

Вказані роботи були виконані, що підтверджується Актами приймання-передавання робіт:

-від 06.10.2014 № 104/78-12/13 (по п.1 Графіку виконання робіт Стадії «Проект»);

-від 01.04.2015 № 118/78-12/13 (по п. 2 Графіку виконання робіт стадії проект»),

Вказані роботи оплачені Позивачем у повному обсязі 09.06.2015, що підтверджується платіжним дорученнями № НОМЕР_1 від 09.06.2015 на суму 258 832,08 грн.

«Стадія «Робоча документація»

П.п. 5.1.2 п. 5.1 Договору визначений строк виконання Проектних робіт згідно з Графіком виконання робіт (Додаток 2) по «стадії Р» - надання проектної документації стадії «Робоча документація», скоригованої з урахуванням зауважень Позивача:

- по реконструкції турбіни енергоблока № 1 - не пізніше 10.06.2015р.;

- по реконструкції котельного обладнання та обладнання АСУ ТП енергоблока № 1, а також по реконструкції електрообладнання власних потреб енергоблока № 1 - не пізніше 10.09.2015р.

Однак, беручи до уваги звернення Відповідача (лист від 09.06.2015р. №2015-06-09/03-05/252), строк надання проектної документації стадії «Робоча документація» продовжувався Додатковою угодою 5 від 10.06.2015р.:

-по реконструкції котельного обладнання та обладнання АСУ ТП енергоблока № 1, а також по реконструкції конструкції електрообладнання власних потреб енергоблока № 1 - не пізніше 31.12.2015р.;

- по реконструкції турбіни енергоблока № 1 - не пізніше 01.06.2016р.

П.п.4.1.2 п.4.1 Договору встановлено (з урахування змін внесених до Договору Додатковою угодою № 1 від 27.12.2013р.), що розрахунки по стадії «Робоча документація» проводяться наступним чином:

4.1.2.1 Попередня оплата у розмірі 30% від вартості проектних робіт стадії «Р», зазначеної в 3.1.2 Договору, що складає 1 200 005,28 грн., в т.ч. ПДВ 1 - 200 000, 88 грн., у такому порядку:

4.1.2.1.1 У строк до 5 банківських днів після отримання Позивачем позитивного експертного звіту ДП «Укрдержбудекспертиза», щодо розгляду проектної документації стадії «П», сплачується сума 355 333,60 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 59 22,27 грн., на підставі отриманого від Відповідача оригіналу рахунку-фактури;

4.1.2.1.2 Сума 844 671,68 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 140 778,61 грн., сплачується шляхом безвідкличного документарного акредитиву.

Оплата за акредитивом здійснюється за предявленням проти наступних документів:

- реєстр документів за акредитивом, в якому зазначається сума до сплати за акредитивом 1 оригінал;

- рахунку-фактури, в якому зазначена назва робіт, вартість проектних робіт стадії «Р», сума до сплати за акредитивом - 1 оригінал.

- акт приймання-передавання виконаних ПВР стадії «П».

Наступні оплати здійснюються відповідно до умов, визначених у пунктах 4.1.2.2., 4.1.2.3 Договору на підставі актів приймання-передавання виконаних проектних робіт.

Протягом 30 днів після отримання попередньої оплати Відповідач надає звіт про використання авансових коштів (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п.5.7 Договору Відповідач зобовязується у визначений цим Договором строк виконання Проектних робіт передати Позивачу результати виконаних робіт, що оформлюється підписанням обома Сторонами відповідного ОСОБА_1 приймання-передавання виконаних робіт стадії «П» та стадії «Р».

Так, на виконання п.4.1.2 Договору Позивачем перераховано на поточний рахунок Відповідача попередню оплату в розмірі 1 200 005,28 грн. з ПДВ 20%, що підтверджується реєстром документів за акредитивом LC/280814/386 від 11.11.2014р. на суму 844 671,68 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 140 778,61 грн. та платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 31.03.2015р. на суму 355 333,60 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 59 22,27 грн.

Станом на 11.07.2016р. ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» прийнято робочу документацію по стадії «Робоча документація», Етап 1: Насосна протипожежного водопостачання згідно графіка по розробці робочої документації реконструкції енергоблоку ст. № 1 Київської ТЕЦ-5 на суму 300 000,00 грн. за ОСОБА_1 приймання-передавання робіт від 05.11.2015р. №127/78-12/13.

Відповідачем не підтверджено Звітом про використання за призначенням сплачених авансових коштів в розмірі 900 005,28 гри., у відповідності до чого виникла дебіторська заборгованість, про що свідчать ОСОБА_1 звіряння розрахунків станом на 01.12.2015р. між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та ТОВ «Теплоенергопроект» за Договором. Роботи на вказану суму не виконані.

Згідно пункту 10.1. Сторони погоджуються, що цей Договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2015 року, а в частині розрахунків-до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

У разі невиконання зобовязань Відповідачем підпунктом 6.2.1 п.6.2 Договору врегульовано Позивача достроково в односторонньому порядку розірвати Договір у разі невиконання зобовязань Відповідачем, повідомивши про це Відповідача письмовим повідомленням про розірвання що має бути відправлено Відповідачу не пізніше 15-ти к.д. до дати розірвання, зазначеної позивачем в повідомленні про розірвання Договору. Договір вважається розірваним на вимогу Позивача з дати розірвання, зазначеної Позивачем в повідомленні про розірвання Договору.

Так, у звязку з невиконанням Відповідачем зобовязань за Договором, Позивач скористався своїм правом передбаченим підпунктом 6.2.1 п.6.2 Договору та вимогою від 11.07.2016 № 42АУ/92ПЗ/7484 повідомив про розірвання договору з 27.07.2016.

Отже, договір розірваний з 27.07.2016. Роботи залишилися не виконаними.

Згідно п.4.5 Договору, у разі дострокового розірвання Договору, Відповідач без додаткового повідомлення (вимоги) Позивача зобовязаний повернути на поточний рахунок Позивача кошти, отримані в якості попередньої оплати, згідно з п.4.1 Договору, протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання від Позивача повідомлення про розірвання Договору. Відповідач мав повернути кошти за вирахуванням вартості робіт, прийнятих за актами, підписаними Позивачем на момент розірвання Договору.

Одночасно у вище вказаній вимозі Позивач, вимагає в десятиденний строк з дня отримання вимоги повернути сплачені ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» авансові кошти в розмірі 900 005,28 грн. та перерахувати на користь ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Як вказує позивач, вказані вимоги не були виконані Відповідачем.

На виконання умов Договору (п. 9.3. Договору) 05.08.2016 Відповідачу направлялась претензія №42 АУ 92 ПЗ/8504 про стягнення авансових коштів та штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобовязань у строк вказаний Договором.

Відповіді на претензію ТОВ «Теплоенергопроект» не надав, авансові кошти не повернув, штрафні санкції не сплатив.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктами 6.3.1 п.6.3 Договору встановлено, що Підрядник зобовязаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.

Отже, в порушення положень ст.ст. 530, 846 ЦК України та п.п.5.1, 6.3 Договору, ТОВ «Теплоенергопроект» не виконало зобовязання по виконанню проектних робіт в частині надання проектної документації стадії «Робоча документація», а в частині надання проектної документації стадії «Проект» виконано з порушенням строків.

Відповіднодо п. 5.5. Договору роботи вважаються виконаними з моменту підписання Замовником остаточного акту приймання-передавання виконаних проектних робіт. ОСОБА_1 Сторонами Договору не підписаний.

Відповідно до умов Договору, роботи в повному обсязі мали бути виконані не пізніше 01.06.2016. У вказаний строк роботи не були виконані та залишилися невиконаними і на дату розірвання Договору 27.07.2016.

Зважаючи на те, що Відповідач не виконав взятих на себе зобовязань у строк вказаний Договором, він вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, що є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення термінів виконання Проектних робіт за Договором Відповідач зобовязаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт, за кожний день прострочення (п.п. 3.1.1-3.1.2), а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% відповідної вартості робіт (3.1.1-3.1.2).

Враховуючи, що роботи у визначений Договором строк не виконані в повному обсязі, строк прострочення складає більше 30 днів позивачем Відповідачу до стягнення нарахована пеня у розмірі 224 000,99 грн. та штраф у розмірі 280 001,23 грн.

Відповідач проти позову не заперечив у визначеному законом порядку, в судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, відзиву не подав, не довів суду протилежного , належними і допустимими письмовими доказами.

Вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення частково. При цьому при прийняті рішення у даній справі, суд виходить з наступного:

Приписами статті 175 ГК України встановлено, що майново-господарськими зобов'язаннями визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Як обумовлено приписами статті 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобовязується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено - якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Як встановлено судом, 26.12.2013р. між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (надалі-Позивач) та ТОВ Теплоенергопроект» (надалі-Відповідач) укладено Договір №78-12/13 про закупівлю робіт (надалі-Договір).

За умовами Договору Відповідач зобовязався у 2013-2014 роках за завданням Позивача виконати на свій ризик та своїми силами роботи з проектування по обєкту «Реконструкція та технічне переоснащення енергоблока №1 ТЕЦ-5» (далі-Роботи) в обсягах, зазначених в п.1.2 Договору, а Позивач прийняти і оплатити виконані Роботи.

Предмет закупівлі: Проектування по обєкту «Реконструкція та технічне переоснащення енергоблока №1 ТЕЦ-5» (п. 1.1 Договору).

Відповідно до пункту 1.2.1. Проектні роботи:

-стадія «Проект» («П») (в тому числі вишукувальні роботи, розробка розділу ОВНС проекту пусконалагоджувальних робіт з кошторисною документацією, технічних специфікацій проведення конкурсних торгів на закупівлю основного обладнання енергоблоку №1 ТЕЦ-5);

-стадія «Робоча документація» («Р»).

Сторони в п.3.1. Договору узгодили ціну Договору згідно із Зведенням витрат на проектні та вишукувальні роботи (Додаток 3), яка становить 5 294 178,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 882 363,00 грн., та включає вартість усіх необхідних погоджень, зборів, мит та інших платежів, що підлягають оплаті при виконанні робіт, зазначених у п.1.2 Договору, та складається з:

п.3.1.1- вартості Проектних робіт (стадія «П»), відповідно до Зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи (стадія «П») (Додаток 4), яка становить 1 294 160,40 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 215 693,40 грн.;

п.3.1.2 - вартості Проектних робіт (стадія «Р») відповідно до Зведеного кошторису на проектні та вишукувальні роботи (стадія «Р») (Додаток 5) та становить 4 000 017,60 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 666 669,60 грн.

Роботи по стадії «Проект» по Договору виконанні відповідачем і оплачені позивачем. Претензій не має у сторін.

На виконання п.4.1.2 Договору «Стадія» Робочий проект» Позивачем перераховано на поточний рахунок Відповідача попередню оплату в розмірі 1 200 005,28 грн. з ПДВ 20%, що підтверджується реєстром документів за акредитивом LC/280814/386 від 11.11.2014р. на суму 844 671,68 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 140 778,61 грн. та платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 31.03.2015р. на суму 355 333,60 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 59 22,27 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 11.07.2016р. відповідачем передано, а позивачем прийнято робочу документацію по стадії «Робоча документація», Етап 1: Насосна протипожежного водопостачання згідно графіка по розробці робочої документації реконструкції енергоблоку ст. № 1 Київської ТЕЦ-5 на суму 300 000,00 грн. за ОСОБА_1 приймання-передавання робіт від 05.11.2015р. №127/78-12/13.

Таким чином, станом на час прийняття судом рішення у даній справі, не підтверджено звітом про використання за призначення сплачених авансових коштів в розмірі 900 005,28 грн. Відповідачем.

Дана сума заборгованості підтверджується матеріалами справи, про що свідчать акти звіряння розрахунків станом на 01.12.2015 року між сторонами за Договором на вказану суму. Протилежного суду не доведено.

А тому позовні вимоги в частині стягнення 900 005,28 грн. основної заборгованості є підставними і підлягають до задоволення.

Внаслідок невиконання відповідачем зобовязань за Договором, а саме порушення строків виконання робіт, передбачених Договором з додатками до нього, позивачем відповідачу до стягнення нараховано 296 473,97 грн. пені та 370 592, 46 грн. штрафу згідно п. 7.3. Договору.

У відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня. коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.2.9. та 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки. Установлене статтею 3 названого Закону обмеження розміру пені не стосується неустойки, встановленої іншими законодавчими актами. До вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Пунктами 6.3.1 п.6.3 Договору встановлено, що Підрядник зобовязаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені цим Договором.

Отже, в порушення положень ст.ст. 530, 846 ЦК України та п.п.5.1, 6.3 Договору, ТОВ «Теплоенергопроект» не виконало зобовязання по виконанню проектних робіт в частині надання проектної документації стадії «Робоча документація».

Відповіднодо п. 5.5. Договору роботи вважаються виконаними з моменту підписання Замовником остаточного акту приймання-передавання виконаних проектних робіт. ОСОБА_1 Сторонами Договору не підписаний.

Відповідно до умов Договору, роботи в повному обсязі мали бути виконані не пізніше 01.06.2016. У вказаний строк роботи не були виконані (не підтвержені) та залишилися невиконаними (непідтвердженими) на загальну суму 900 005,28 грн. і на дату розірвання Договору 27.07.2016.

Зважаючи на те, що Відповідач не виконав взятих на себе зобовязань у строк вказаний Договором, він вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, що є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених договором.

Відповідно до п. 7.3. Договору у разі порушення термінів виконання Проектних робіт за Договором Відповідач зобовязаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі 0,1 % від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт, за кожний день прострочення (п.п. 3.1.1-3.1.2), а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% відповідної вартості робіт (3.1.1-3.1.2).

Відповідач порушив терміни оплати, а тому позивач вправі був нараховувати відповідачу пеню, що не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми заборгованості в межах шестимісячного строку з часу порушення зобовязання.

Позовні вимоги про стягнення 504 002,22грн. суми штрафних санкцій, з яких 193 492,72 грн. пені та 259 001,23 грн. штрафу є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково в частині стягнення 193 492,72грн. пені.

Згідно приведеного позивачем розрахунку пені вбачається, що таку він розраховує від усієї основної суми стадія «Робоча документація» яка визначена договором, тобто від 4000017, 60грн. у розмірі 0,1 %від вартості невиконаних або несвоєчасно виконаних робіт за кожен день прострочення згідно п.п.3.1.1-3.1.2 Договору за період з 01.06.2016 р. 27.07.2016 р. за формулою : 4 000017, 60 х 0, 1% х 56, що становить 224 000, 99 грн. пені.

Однак, позивач не довів суду належні і допустимі письмовими доказами, що виконані відповідачем роботи які прийняті позивачем згідно акту приймання - передавання робіт від 05.11.2015 р. №127/78-12/13 на суму 3 00 000, 00 грн. в тому числі ПДВ неможливо ним використати (застосувати) на стадії «Робоча документація» з проектування по обєкту «Реконструкція та технічне переоснащення енергоблока № 1 ТЕЦ -5» іншою організацією, яка буде виконувати такі роботи.

А отже, пеню слід нараховувати від загальної суми невиконаних робіт 3 700017, 60 грн. по стадії «Робоча документація» (4 0000 17 грн. 3 00 000, 00 грн.) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення з 02.06.2016 р. по 27.07.2016 р., так як роботи покінцево повинні були бути виконаними відповідачем не пізніше 01.06.2016 р.

Таким чином, суд, провівши перерахунок пені вважає, що до задоволення підлягають позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 193 492, 72 грн. решта сума пені нарахована позивачем безпідставно, а тому суд відмовляє в її стягненні.

Щодо стягнення штрафу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Враховуючи вищенаведене, правові підстави для стягнення штрафу, відсутні, а відтак позовні вимоги в частині стягнення 259001,23 грн. штрафу не підлягають до задоволення.

Таким чином, суд, здійснивши відповідні розрахунки, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме в частині стягнення основної заборгованості в сумі 900 005,28 грн. та 193492,72 грн. пені.

В решта позовних вимог суд відмовляє.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82- 85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергопроект» (79005, м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7, код ЄДРПОУ 37740832) на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 900 005,28 грн. основної заборгованості, 193492,72 грн. пені та 16 402,47 грн. понесених витрат на сплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.01.2017 р.

Суддя Долінська О.З.