Ухвала суду № 64058910, 12.01.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2017 р. Справа№ 5015/696/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., розглянувши заяву: Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, м.Тернопіль

про заміну стягувача у виконавчому провадженні

у справі №5015/696/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроекспорт”, м.Миколаїв Львівської області

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

10.01.2017р. на адресу господарського суду Львівської області (вх.№85/17) надійшла заява №03.3-32/В-5/3209 від 30.12.2016р. Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про заміну сторони виконавчого провадження, в якій заявник просить суд замінити стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська боргова компанія” на Товариство з обмеженою відповідальністю “Кеннер-Україна” у виконавчому провадженні, відкритому на підставі наказу №5015/696/11 виданого 28.04.2011р. господарським судом Львівської області.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003р. №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ГПК.

За умовами п. 6-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" з огляду на приписи частини першої статті 25 цього Кодексу та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд відповідних заяв, поданих у справах зі спорів, що вирішувалися господарським судом, належить до повноважень названого суду. Відповідний розгляд здійснюється за загальними правилами позовного провадження у межах розглянутої судом справи з урахуванням особливостей щодо суб'єктного складу учасників процесу, передбачених згаданою нормою Закону України "Про виконавче провадження" (стягувач, боржник, державний виконавець, правонаступник стягувача або боржника).

Згідно із ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як вбачається із матеріалів заяви, до неї не додано описів вкладення щодо відправки копії поданої суду заяви з додатками відповідачу (боржнику), стягувачу (ТОВ “Українська боргова компанія”) та ТОВ “Кеннер-Україна”. Окрім цього, як вбачається із фіскального чека №4602101985002 від 05.01.2017р. поштову кореспонденцію скеровано «тзов українська бо», однак учасником процесу виступає ТОВ «Українська боргова компанія».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно із ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

До матеріалів заяви долучено незасвідчені копії доданих документів, які виготовлені не з оригіналів, а з копій даних документів. Відтак, дані документи не можуть вважатися відповідно до вимог ст.36 ГПК України належними доказами.

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011р. №18 зазначено, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Зважаючи на те, що заявником не подано належних доказів направлення на адреси стягувача (ТОВ “Українська боргова компанія”), боржника (відповідача) та ТОВ “Кеннер-Україна” копії заяви та доданих до неї документів, заява підлягає поверненню без розгляду.

Cуд також інформує заявника, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. ст. 25, 86, 121-4 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Заяву №03.3-32/В-5/3209 від 30.12.2016р. (вх.№85/17 від 10.01.2017р.) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області та додані до неї документи на 18 аркушах разом із поштовим конвертом повернути заявнику без розгляду.

Суддя Іванчук С.В.