Рішення № 64058404, 26.12.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2016Справа №910/21825/16За позовом ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття"

Про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: ОСОБА_9

від відповідача: ОСОБА_10

від третіх осіб 2,3,4,5,6,7 не з'явився

від третьої особи-1: ОСОБА_2

В судовому засіданні 26.12.2016 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

09.11.2016 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №77/11 від 22.11.2016 ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" (надалі - відповідач) про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів, разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2016 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/21825/16, розгляд справи призначено на 14.12.2016.

14.12.2016 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 26.12.2016.

19.12.2016 ухвалою суду було задоволено заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В судове засідання, призначене на 26.12.2016, представники позивача, відповідача та третьої особи-1 з'явились та надали пояснення по суті справи..

В судове засідання, призначене на 26.122016, представники третіх осіб 2,3,4,5,6,7 не з'явились причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2014 до Відповідача звернулась ОСОБА_11 із заявою про намір вступити до складу учасників Товариства, як спадкоємець корпоративних прав померлого учасника - ОСОБА_12, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14.08.2014 року (дата смерті померлого учасника - ІНФОРМАЦІЯ_1 року).

У зв'язку із чим 13.09.2016 відбулися позачергові загальні збори учасників Відповідача, про що складено протокол від 13.09.2016 , до порядку денного яких було включено наступні питання:

Про обрання голови і секретаря загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Про розгляд заяви ОСОБА_2 про прийняття до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» спадкоємця померлого учасника,

Вирішення питання про виплату частки в майні, що належить спадкоємцю померлого учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Вирішення питання про збільшення чи зменшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Про затвердження нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Про обрання керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Про обрання ревізійної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Про затвердження внутрішніх актів Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Про визначення уповноваженої особи для підписання статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»,

Про визначення уповноваженої особи для здійснення державної реєстрації Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття».

Позивач вважає таке рішення незаконним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси учасників господарського товариства.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Законодавством не встановлено, правових наслідків при виході учасника з товариства у вигляді зменшення статутного капіталу товариства, законодавчі норми не забороняють товариству в особі його уповноваженого органу прийняття рішення щодо формування статутного капіталу іншим чином, в тому числі шляхом розподілу частки учасника товариства, що вийшов (помер), між інтими учасниками товариства, шляхом пропозиції учасникам викупити частку учасника, що вийшов (помер) чи шляхом прийняття до складу учасників товариства нових осіб та наділення їх часткою учасника, що вийшов (помер), з покладанням на цих осіб обов'язку щодо формування статутного капіталу, або шляхом поєднання цих джерел.

Така правова позиція узгоджується з встановленим ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-ХІІ переважним правом правонаступників та спадкоємців на вступ до господарського товариства.

Відповідно до ч. 4 ст. 147 Цивільного кодексу України, у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 Цивільного кодексу України.

Якщо спадкоємцю чи правонаступнику не було надано згоди на вступ до товариства, а частка учасника, що вибув (помер), була придбана самим товариством і протягом визначеного ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» строку реалізована третім особам без пропозиції спадкоємцю чи правонаступнику придбати її, спадкоємець (правонаступник) вправі вимагати переведення на нього прав покупця (набувача) частки у статутному капіталі товариства.

Аналогічну позицію висловлює Вищий господарський суд України у постанові від 01 квітня 2010 р. по справі №К7/113-09 зазначаючи, що норма ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 №1576-ХІІ щодо зменшення статутного (складеного) капіталу товариства не є імперативною, її положення вказують про підстави зменшення статутного фонду у разі видачі (виплаті) частки у майні товариства правонаступнику (спадкоємцю) або виключеній особі.

Учасники товариства зацікавлені в створенні умов для його нормальної, ефективної діяльності і мали намір викурити вивільнену частку або внести додаткові вклади з метою не зменшення статутного капіталу, оскільки розмір чистих активів перевищує розмір статутного капіталу.

Таким чином, з метою не зменшення статутного капіталу, у випадку відмови спадкоємцю у прийнятті до учасників Товариства, учасники повинні визначити шлях формування статутного капіталу. І тільки, якщо кожен із учасників і третіх осіб не виявив наміру внести додатковий вклад, викупити вивільнену частку чи вступити до Товариства, то тоді Товариство зобов'язано зменшити статутний фонд на розмір вивільненої частки померлого учасника.

Оскільки питання у порядку денному було сформовано як зобов'язання зменшити розмір статутного капіталу Відповідача, то позивач був фактично позбавлений права придбання вивільненої частки у статутному капіталі.

У випадку відмови вищого органу Відповідача від прийняття спадкоємця до складу учасників Відповідача не забороняє прийняти рішення щодо формування статутного капіталу іншим чином, в тому числі шляхом розподілу частки померлого учасника між іншими учасниками товариства, шляхом доформування статутного капіталу за рахунок додаткових внесків інших учасників товариства чи шляхом прийняття до складу учасників товариства нових осіб та наділення їх часткою учасника, що вийшов, з покладанням на цих осіб обов'язку щодо формування статутного капіталу.

Представник Позивача на загальних зборах Відповідача висловив намір сформувати статутний капітал шляхом придбання вивільненої частки померлого учасника, в порушення вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», учасникам Товариства не було запропоновано до голосування для включення до порядку денного питання про намір позивача сформувати статутний капітал шляхом придбання вивільненої частки у статутному капіталі.

Позивач була позбавлена права внести на розгляд зборів питання щодо формування статутного капіталу шляхом придбання вивільненої частки померлого учасника Товариства.

Відповідно до ст. 98 Цивільного Кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна на суму, що становить 50 і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 10.8 Статуту ТОВ «Республіканський будинок моделей взуття», який затверджений протоколом загальних зборів від 13.09.2016 року, до компетенції Загальних зборів належить рішення про відчуження майна Товариства на суму, що становить 50 і більше відсотків майна ТОВ та про припинення діяльності ТОВ.

У п.11.4. статуту ТОВ, який затверджено протоколом загальних зборів від 13.09.2016 року, зазначено: «Директор має право вчиняти правочини. передбачені п.10.8 Статуту без отримання згоди загальних зборів учасників протягом одного року з дня затвердження Статуту. Передбачена п. 10.8 Статуту згода надана шляхом затвердження Статуту».

Як вбачається з повідомлення про проведення загальних зборів Товариства, питання про зміну компетенції виконавчого органу не було включено до порядку денного засідання. Представник позивача, який був присутнім на засіданні загальних зборів Відповідача 13.09.2016 року, не надавав згоду на включення даного питання до порядку денного, не приймав участь у голосуванні по зазначеному питанню.

Таким чином, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» не приймали рішення про зміну компетенції виконавчого органу, дане питання не було включено до порядку денного і учасники не надавали згоди на включення цього питання до порядку денного, що с безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок, відповідно до п. 2.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» , ч.5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»

Отже, враховуючи те, що до порядку денного не було включено питання про зміну компетенції виконавчого органу, то прийняття рішення з цього питання не може вважатися правомірним.

Учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття», розмір статутного капіталу якого становить 37,94 % - директор Відповідача використав своє положення та вніс зміни до Статуту, які не були затверджені загальними зборами Товариства.

Проект нової редакції Статуту передбачає фактичне розширення повноважень директора, порівняно з попередньою редакцією Статуту, що порушує права та законні інтереси позивача як учасника товариства на участь в управлінні справами товариства.

Слід зазначити, що повний текст Статуту не зачитувався під час засідання загальних зборів учасників товариства та позивач не підписував його.

Таким чином, директор - секретар засідання фактично перевищив повноваження та розширив свої повноваження шляхом внесення змін до Статуту, які не були затверджені загальними зборами учасників.

Право участі у Товаристві з обмеженою відповідальністю є особистим немайновим правом і не входить до спадщини, оскільки нерозривно пов'язано із особою спадкодавця, тому не може передаватись за спадщиною (ст.ст.100, 1219 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.55 Закону України «Про господарські товариства», спадкоємець у разі виявлення згоди вищого органу ТОВ має переважне право до вступу до складу учасників Товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 58, ч.ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до п.4.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», у разі відмови спадкоємця від вступу до Товариства або відмови Товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала померлому учаснику, вартість якої визначається на день смерті учасника.

Порядок проведення розрахунків із спадкоємцями учасника, які не вступили до товариства проводяться таким же чином, як і при виході учасника з товариства, оскільки положення ст.147 Цивільного Кодексу України відсилає до ст.148 Цивільного Кодексу України.

Аналогічне право учасника товариства з обмеженою відповідальністю передбачено ч.2 ет.148 Цивільного Кодексу України, ч.І статті 54 Закону України «Про господарські товариства», якою також встановлено, що така виплата не проводиться в день виходу учасника з товариства, а проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

Зазначені положення законодавства України, які передбачають при виході учасника із товариства виплату йому вартості частки майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі, є імперативними, ці правила не можуть бути зміненими статутними документами товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю у своїх статутних документах може встановлювати лише порядок, спосіб визначення вартості частки майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, і строки її виплати.

Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» не передбачений порядок, спосіб визначення вартості частки майна і строки її виплати.

Як передбачено п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у випадку неврегульованості в установчих документах порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з Товариства, а також порядку і строків їх виплати, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення) виключно із дійсної (ринкової вартості) нерухомого майна - об'єкта оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об'єктів нерухомого майна. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється вся на дату виходу (виключення) з товариства. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Аналогічну правову позицію висловлює Судова у палата у господарських справах Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного Кодексу України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У ч. 1 ст. 66 та у ст. 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення. виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду від 07.12.2012 року по справі №5023/091/11, в основу розрахунку розміру такої виплати повинні, бути покладені дані фінансового обліку та звітності (балансу) товариства станом на дату виходу позивача зі складу учасників останнього.

Отже, встановлення вартості частки спадкоємця у майні товариства неможливо без визначення вартості майна товариства і потребує спеціальних знань, адже при розрахунках важливе значення має правильне обчислення вартості частки учасника у майні товариства. При цьому необхідно врахувати вартість усіх активів товариства - як оборотних, так і необоротних.

Загальні збори учасників Товариства можуть приймати рішення про визначення шляху формування статутного капіталу тільки після затвердження документів фінансового обліку та звітності (балансу) з метою визначення прибутку Товариства отриманого по дату смерті учасника та вартості майна Товариства.

Таким чином, товариство може відмовитися від прийняття спадкоємця до складу учасників з обов'язковою виплатою у грошовій або натуральній формі частки у майні Товариства, яка належала померлому учаснику, вартість якої визначається на день смерті учасника. Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства за вирахуванням його зобов'язань, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату смерті. Вартість частини майна товариства, належна до сплати померлому учаснику визначається виключно із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки. Така виплата не проводиться в день виходу учасника з товариства, а проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Тільки після затвердження документів фінансового обліку та звітності, загальні збори учасників можуть прийняти рішення про шлях формування статутного капіталу.

Представник позивача був присутнім на зборах на яких розглядалось питання про прийняття до складу учасників Товариства спадкоємця померлого учасника - ОСОБА_2 Рішенням Загальних зборів відмовлено у прийнятті спадкоємця до учасників ТОВ та постановлено виплатити їй вартість частки в статутному капіталі Товариства в сумі 38 337 грн. 50 коп., у відповідності до Свідоцтва про право на спадщину за законом. Питання про розгляд і затвердження річного звіту та балансу товариства на дату смерті учасника не було включено до порядку денного та не розглядалось, річний звіт та баланс не затверджувався загальними зборами товариства.

Наявність чистих активів підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 09.11.2015 року про справі № 910/18936/15, а саме нежилі приміщення № 1, №1а, №№ 2-34; №№ 51-78; №№ 92-120; №№ 132-146; № 147 інженерно-побутового корпусу (літ. А), загальною площею 2091,90 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, загальною вартістю 22 541 900 грн. станом на 22 липня 2014 року.

Таким чином, протоколом загальних зборів прийнято рішення про виплату спадкоємцю вартості частки в статутному капіталі Товариства в сумі 38 337, 50 грн. В порушення чинних норм законодавства, питання про виплату належної частини прибутку Відповідача та вартості частини майна, яка пропорційна частці у статутному капіталі із дійсної (ринкової) вартості об'єкта оцінки з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об'єктів нерухомого майна не розглядалось.

Отже, спадкоємець не отримав вартість частки, пропорційної 61,340 % в загальних активах Відповідача з урахуванням суми прибутку отриманого за 1-й квартал 2012 року (по дату смерті учасника товариства) та вартість частини майна, пропорційної 61,340% із ринкової вартості об'єкта оцінки нерухомого майна, оскільки до порядку денного не було включено питання про затвердження балансу Товариства станом на дату смерті учасника. Відповідач порушив порядок визначення вартості частки майна, яку вирішено виплатити спадкоємцю та передчасно прийняв рішення про зменшення статутного капіталу.

Згідно п.5 ст.144 Цивільного кодексу України, зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.

Відповідно до ч.4 ст.52 Закону України «Про господарські товариства», рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Рішення Товариства про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і оприлюднення у встановленому порядку, згідно ст. 56 Закону України «Про господарські товариства».

Таким чином, законодавством передбачений порядок зменшення статутного капіталу, який полягає у повідомлення кредиторів не пізніше триденного строку з дня його прийняття, державній реєстрації рішення Товариства і опублікуванні відомостей на веб-сайті Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами і доказування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" які оформлені протоколом 13.09.2016 підлягають визнанню недійсними.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно, розміру задоволених вимог, а саме в сумі 1 378,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, г84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» (код ЄДРПОУ: 32047377, адреса: АДРЕСА_2), оформлене Протоколом позачергових загальних зборів учасників від 13.09.2016 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Республіканський будинок моделей взуття" (код ЄДРПОУ: 32047377, адреса: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: 02068, АДРЕСА_1) витрати на сплату судового збору у розмірі 1378 грн.

4. Видати наказ у відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.12.2016

Суддя М.О. Лиськов