Ухвала суду № 64056628, 10.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 р.Справа № 816/1209/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2016р. по справі № 816/1209/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Аарті Індастріз Лімітед"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2016 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2016 №0008581202/890 та №0008591202/891.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідач безпідставно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки позивачем своєчасно сплачувалась орендна плата з земельного податку, самостійно визначена податковими деклараціями з плати за землю. Так, 21.05.2016 через банківську установу було перераховано грошові кошти у розмірі 13500,00 грн з орендної плати за землю за квітень 2015 року, однак, з вини банківської установи зарахування зазначеної плати до бюджету не відбулося, що в свою чергу призвело до застосування штрафних санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аарті Індастріз Лімітед" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 06 липня 2016 року №0008581202/890 та №0008591202/891.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовою особою Кременчуцької ОДПІ проведено перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання по платі за землю (орендна плата за земельні ділянки на території міста Кременчука) за серпень-грудень 2015 року, лютий-березень 2016 року ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед", за результатами якої складено акт від 16.06.2016 №1248/16-03-12-02 (а.с.14-16).

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов'язання зі сплати за землю за серпень-грудень 2015 року, лютий-березень 2016 року в сумі 92775,38 грн, задекларованого згідно з податковими деклараціями №9005536784 від 29.01.2015, №9275793543 від 17.02.2016 (уточнена).

Позивач не погодився з висновками, викладеними в акті від 16.06.2016 №1248/16-03-12-02, та 24.06.2016 направив на адресу відповідача заперечення на вищезазначений акт (а.с.17-20).

Матеріали справи не містять доказів надання відповіді контролюючим органом на вищезазначене заперечення ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед".

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем 06.07.2016 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0008581202/890, яким за затримку на 30 календарних дні сплати/за несплату (неперерахування) грошового зобов'язання в сумі 79775,63 грн зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 7977,56 грн (а.с.21);

- №0008591202/891, яким за затримку на 31 календарних дні сплати/за несплату (неперерахування) грошового зобов'язання в сумі 12999,75 грн зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 2599,95 грн (а.с.22).

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями Кременчуцької ОДПІ від 06.07.2016 №0008581202/890 та №0008591202/891 та оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, чим порушено законні інтереси платника податків

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Пунктом 1.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

У відповідності до п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідно до пункту 1.22 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Положенням п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (п.п. 16.5.2 п. 16.2 ст. 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено, що банк, котрий обслуговує платника, та банк, котрий обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

З системного аналізу викладених норм вбачається, що виконання платником свого обов'язку по перерахуванню в бюджет суми єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжних доручень на перерахування відповідних сум єдиного внеску, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №90005536784 від 29.01.2015, відповідно до якої річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, становить 222028,89 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень-березень, травень-серпень, жовтень-грудень 2015 року по 18502,41 грн та квітень, вересень 2015 року по 18502,40 грн (а.с.66-67).

Також позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік №9275793543 від 17.02.2016, відповідно до якої річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, становить 182847,36 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень-грудень 2015 року по 15237,28 грн (а.с.69-70).

Згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №901705325 від 15.02.2016 річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника, становить 224588,99 грн, з розбивкою річної суми рівними частками за січень-грудень 2016 року по 18715,75 грн (а.с.74-75).

З доводів відповідача слідує, що підставою для виникнення заборгованості у ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" стало несвоєчасне перерахування (несвоєчасна сплата) сум грошових зобов'язань з орендної плати за землю за серпень-грудень 2015 року, лютий-березень 2016 року в сумі 92775,38 грн, задекларованого згідно з податковими деклараціями №9005536784 від 29.01.2015, №9275793543 від 17.02.2016 (уточнена), №901705325 від 15.02.2016.

У висновку акта перевірки від 16.06.2016 №1248/16-03-12-02 зазначено, що причиною виникнення штрафної санкції за серпень-грудень 2015 року, лютий-березень 2016 року по ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" (код 38468738) зі сплати за землю є порушення строку зарахування плати за землю за квітень 2015 року до бюджету фінансовою установою АТ Банк "Фінанси та Кредит" (код 09807856) відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні".

Також, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Аарті Індастріз Лімітед" подано до АТ Банк "Фінанси та Кредит" платіжне доручення №20 від 21.05.2015 на суму 13500,00 грн, призначення платежу: 101; 38468738; 18010600; орендна плата за землю за квітень 2015 року. Вказане платіжне доручення банківська установа прийняла до виконання 21.05.2015, що підтверджується відмітками банку на цьому платіжному дорученні (а.с.23).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно із пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового Кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

З матеріалів справи вбачається, що надане позивачем платіжне доручення №20 від 21.05.2015 містить відмітку банку "одержано банком" та ознаки того, що банком було прийнято вказане платіжне доручення до виконання (а.с.23).

Отже, оскільки платіжне доручення одержане банком та прийняте до виконання, позивачем не допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку, що позивачем виконано обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки) та вчасно подано до банківської установи відповідні платіжні доручення, однак, банк у порушення діючого законодавства не вчинив у встановлений строк відповідні дії, що призвело до виникнення за особовим рахунком позивача недоїмки зі сплати податкового зобов'язання з плати за землю.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується, а тому воно підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 06.07.2016 №0008581202/890 та №0008591202/891 Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області діяла всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване ці рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2016 року по справі № 816/1209/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2016р. по справі № 816/1209/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 16.01.2017 р.