Ухвала суду № 64055909, 13.01.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 січня 2017 року справа № 823/58/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 до заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови,

встановив:

10 січня 2017 року до суду з позовною заявою звернулася начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1, в якій просить:

1) визнати незаконними дії заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2, при винесенні постанови № 23-01/2.2-04 від 24.11.2016 про результати перевірки зведеного виконавчого провадження № 32096689;

2) скасувати постанову заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2, № 23-01/2.2-04 від 24.11.2016 про результати перевірки зведеного виконавчого провадження № 32096689.

Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 106 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову позивач звернувся до суду, як субєкт владних повноважень, а саме начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в своїх інтересах та інтересах своїх підлеглих.

Відповідно до частин 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу положень пункту 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно частин 4, 5 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Згідно з положеннями частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення субєкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті.

Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Субєкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами, як це передбачено частиною 2 статті 19 Конституції України, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення субєктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У звязку з цим визначений законом предмет позову, з яким субєкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

З наведеного випливає, що позивач має право звертатися до суду з позовною заявою до відповідача виключно у випадках, прямо передбачених законом, з метою виконання покладених на нього завдань і функцій.

Таким чином позивачу необхідно зазначити якими законодавчими нормами передбачено звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Крім того, положенням пункту 4 частини 1 статті 106 КАС України визначена вимога до позовної заяви, яка передбачає необхідність зазначення позивачем змісту позовних вимог згідно з частинами четвертою і пятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Що стосується даного адміністративного позову, то в позовній заяві позивачем не зазначено юридичних обґрунтувань адміністративного позову, а саме які норми законодавства порушено відповідачем.

Також суддя зазначає, що в обґрунтуваннях позовної заяви позивач описую постанову 30-01/2.2-04 від 21.12.2016, а в прохальній частині просить скасувати постанову № 23-01/2.2-04 від 24.11.2016, тобто позивачу необхідно уточнити свої позовні вимоги.

Також суддя звертає увагу, що відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з частиною 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд звертає увагу позивача на те, що статтею 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII, що діють з 01.01.2017) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено розмір судового збору, а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України від 21.12.2016 № 1801-VIII Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Відповідно до п. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 3200 грн. (1600 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 2 вимоги немайнового характеру = 3200 грн.).

Частиною 1 статті 108 КАС України передбачено, що у разі встановлення, що позовну заяву подано без дотримання вимог статті 106 КАС України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу їх усунення та строку, достатнього для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 104-107, 108 КАС України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_1 до заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови, залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 24 січня 2017 року для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко