Ухвала суду № 64055470, 16.01.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 січня 2017 року № 813/228/17

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Хома О.П., перевіривши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 1 статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) в адміністративних судах функціонує автоматизована система документообігу суду, що забезпечує: 1) об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості справ для кожного судді; 2) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду справ, у яких вони беруть участь; 3) централізоване зберігання текстів судових рішень та інших процесуальних документів; 4) підготовку статистичних даних; 5) реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції та етапів її руху; 7) видачу судових рішень та виконавчих листів на підставі наявних у системі даних щодо судового рішення та реєстрації заяви особи, на користь якої воно ухвалено; 8) передачу справ до електронного архіву.

У відповідності до частини 3 статті 15-1 КАС України визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 105 КАС України адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником.

Вимоги до позовної заяви встановлено статтею 106 КАС України.

Як видно із вступної частини позовної заяви, така подана з численними порушеннями вимог КАС України, зокрема позивачем самостійно визначено суддю у справі, призначено номер справи та невірно вказано - зустрічна позовна заява.

Вказані недоліки в сукупності з численними виправленнями та закресленнями не відповідають вимогам до позовної заяви, встановленим статтею 106 КАС України, тому їх слід усунути шляхом подання виправленої позовної заяви.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Разом із позовною заявою позивач просить відстрочити сплату судового збору з врахуванням майнового стану сторони.

Зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат визначено статтею 88 КАС України, згідно з частиною першою якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

За приписами вищезазначеної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також звільнення від його сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.

Зважаючи на викладене, жодних доказів відсутності коштів чи важкого матеріального становища на підприємстві позивачем не подано, тому у задоволенні клопотання про відстрочку від сплати судового збору слід відмовити.

За наявності клопотання про відстрочку сплати судового збору, позивачем до позовної заяви долучено платіжне доручення № 14927 від 11.01.2017 року, яким сплачено судовий збір в розмірі 3000 грн. Вказана сума судового збору не відповідає заявленим вимогам даної позовної заяви з огляду на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI) в редакції Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600 гривень.

Згідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб’єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як видно зі змісту даного адміністративного позову, позовні вимоги носять майновий характер, відтак позивачу слід доплатити судовий збір у відповідності до вимог Закону № 3674-VI.

Для усунення вказаних недоліків і приведення позовної заяви у відповідність до вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу необхідно надати певний строк.

Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Червоноградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху та надати термін для усунення недоліків до 10 лютого 2017 року.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.