Постанова № 64055204, 13.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 року м.Житомир справа № 806/2473/16

категорія 3.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Грабський А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Поплавської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області №82;

- зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області внести зміни до наступних актових записів:

- про шлюб №36 від 20.09.1980, зареєстрованого виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Житомирського району, вказавши в графі "національність" відомостей про наречену "полька" замість "українка";

- про розірвання шлюбу №24 від 14.02.1989, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції, вказавши в графі "національність" відомостей про дружину "полька" замість "українка"

- про шлюб №2807 від 25.11.1990, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, вказавши в графі "національність" відомостей про наречену "полька" замість "українка";

- про народження ОСОБА_3 в актовому записі №3768 від 26.10.1982, зареєстрованого Житомирським міським відділом РАЦС, вказавши в графі національність матері "полька" замість "українка";

- про народження ОСОБА_4 в актовому записі №22 від 28.10.1992, зареєстрованого Кам'янською сільською радою Житомирського району, вказавши в графі національність матері "полька" замість "українка".

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що звернулась до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №36 від 20.09.1980, про розірвання шлюбу №24 від 14.02.1989, про шлюб №2807 від 25.11.1990, щодо виправлення своєї національності з "українка" на "полька". Проте, їй було відмовлено з огляду на те, що під час державної реєстрації вказаних актів цивільного стану не було допущено помилок, а тому відсутні підстави для їх виправлення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на те, що національність позивача у вказаних актах цивільного стану була внесена на підставі даних паспорту СРСР позивача. Звертає увагу, що при одержанні паспорту СРСР позивач самостійно обрала національність по батькові, тобто українка. Це свідчить про те, що під час державної реєстрації актів цивільного стану про шлюб та його розірвання помилок допущено не було, а тому вважає, що висновок складений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з підстав, викладених нижче.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1, звернулась до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області з письмовою заявою про внесення зміни до актового запису про шлюб №36 від 20.09.1980, про розірвання шлюбу №24 від 14.02.1989, про шлюб №2807 від 25.11.1990 щодо виправлення своєї національності з "українка" на "полька".

У відповідь на своє звернення позивач отримала висновок відповідача про внесення змін до актового запису цивільного стану №82, з якого вбачається за неможливе задовольнити прохання заявника, оскільки в актовому записі про народження №61 від 30.08.1963, складеного виконавчим комітетом Соколовогірської сільської ради Житомирського району та повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження серії АКА №744309-744310, сформованому 10.12.2015, національність батька - українець, національність матері - полька. Відповідно до законодавства, діючого на час отримання ОСОБА_1 паспорту СРСР, якщо мати і батько були різних національностей, при отриманні паспорту дитина мала право самостійно обрати собі національність. Отже, громадянка при отриманні паспорту використала право вибору національності, свідомо обравши національність - українка. Це свідчить про те, що під час державної реєстрації актів цивільного стану про шлюб та його розірвання помилок допущено не було (а.с.15-16).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010, № 2398-VI (надалі - Закон №2398-VI ).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно із ч.1 ст.22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793 (далі - Правила).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

В силу п.2.6 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

За змістом п.2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст.300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

При цьому, Закон України "Про національні меншини" від 25.06.1992 року № 2494-ХІІ встановлює, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Згідно зі ст. 3 Рамкової конвенції ОСОБА_3 Європи про захист національних меншин (ратифікована Законом України №703/97-ВР від 09.12.1997 року), кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підтвердження існування обставин, які свідчать про наявність підстав для внесення змін до актових записів щодо національності, позивачем надано докази, які досліджені судом.

Зокрема, відповідно до актового запису про народження ОСОБА_1 №61 від 30.08.1963, складеного виконавчим комітетом Соколовогірської сільської ради Житомирської області (а.с.11) та повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження серії АКА №744309-744310. сформованому 10.12.2015 національність батька - українець, національність матері - полька (а.с.19).

Водночас, в актовому записі про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_6 №36 від 20.09.1980 року, складеного виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Житомирського району, в графі "національність" відомостей про наречену зазначено "українка" (а.с.20). Згідно із актовим записом №24 від 14.02.1989, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції, шлюб розірвано.

В актовому записі про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_8 №2807 від 25.11.1990, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, в графі "національність" відомостей про наречену також вказано "українка".

Як вбачається із довідки Римсько-католицької церкви Парафії Святої Софії від 27.10.2016 позивач являється прихожанкою цієї церкви з 1980 року (а.с.24).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку що позивач має право на відновлення своєї національності по матері, оскільки об`єктивні дані, які зібрані та представлені до суду свідчать про те, що ОСОБА_1 за національністю є полькою.

Слід зазначити, що відповідачем не надано доказів, що згідно паспорту СРСР національність позивача була українка, а тому суд критично оцінює посилання відповідача в цій частині.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для внесення змін до актових записів про укладення шлюбу та його розірвання щодо національності позивача, а тому оскаржуваний висновок відповідача, яким було відмовлено у внесенні таких змін є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 2.13 Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, постанова адміністративного суду.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині зобов'язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області внести зміни до наступних актових записів: про шлюб №36 від 20.09.1980, про розірвання шлюбу №24 від 14.02.1989, про шлюб №2807 від 25.11.1990, вказавши національність позивача "полька" замість "українка", є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов'язання Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області внести зміни до наступних актових записів: про народження ОСОБА_3 в актовому записі №3768 від 26.10.1982, про народження ОСОБА_4 в актовому записі №22 від 28.10.1992, вказавши в графі національність матері "полька" замість "українка", суд вважає передчасними і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не зверталась до відповідача з заявою про внесення змін до цих записів, а тому між сторонами відсутній публічно-правовий спір.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 551,21 грн.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати висновок Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області №82.

Зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області внести зміни до наступних актових записів:

- про шлюб №36 від 20.09.1980, зареєстрованого виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Житомирського району, вказавши в графі "національність" відомостей про наречену "полька" замість "українка";

- про розірвання шлюбу №24 від 14.02.1989, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції, вказавши в графі "національність" відомостей про дружину "полька" замість "українка";

- про шлюб №2807 від 25.11.1990, зареєстрованого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції, вказавши в графі "національність" відомостей про наречену "полька" замість "українка".

В решті позову відмовити.

Стягнути з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Житомирського районного управління юстиції в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 21 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 16 січня 2017 р.