Постанова № 64055091, 10.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 р. Справа №805/4839/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку у сумі 1 315,61 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач скористався правом застосування спрощеної системи оподаткування, обіку та звітності, але належним чинном зобов'язання зі сплати податку не виконує, у відповідності до чого податковим органом було сформовано податкову вимогу та направлено відповідачу, проте податковий борг у повному обсязі не сплачений, у зв'язку з чим позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через відділ документообігу та архівної роботи надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень та в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) пройшов передбачену законом держану реєстрацію 22.02.2006 року № 2 244 000 0000 001448, є фізичною особою-підприємцем та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Судом встановлено, що 11 січня 2012 року ФОП ОСОБА_1 подана заява до ДПІ у Мар»їнському районі Донецької області про застосування спрощеної системи оподаткування. Обрано такий вид діяльності, як «роздрібна торгівля з лотків та на ринку», ІІ група платників єдиного податку.

Згідно розрахунку суми позову заборгованість перед бюджетом з єдиного податку за період липень 2014 року - грудень 2014 року складає 1461,60 грн. З урахуванням наявної переплати у відповідача, сума податкого боргу складає 1315,61 грн.

Заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення заборгованості з єдиного податку зумовлена невиконанням ФОП податкового обов'язку, котрий виник внаслідок її несплати.

Суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі -ПК України), який відповідно до пункту 1.1 статті 1 цього Кодексу регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Вимогами цієї статті також встановлено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на шість груп платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Пунктом 1 ст.292 Податкового кодексу України встановлено, що доходом платника єдиного податку є, зокрема для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з вимогами статті 293 цього Кодексу, ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Статтею 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Існування передбачених ст.ст.37 і 38 ПК України підстав, з якими закон пов'язує припинення обов'язку платника податків по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) з матеріалів справи не вбачається.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг-сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зазначена сума заборгованості утворилася за наслідком не сплати відповідачем основного платежу за заявою про застосування спрощеної системи від 11.01.2012 року у сумі 1461,60 грн, яка зменшена на суму існуючої переплати в сумі 145,99 грн.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

01.08.2016 року позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ф" № 2573-17

Судом не виявлено доказів неналежної реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції з примусового виконання податкового обов'язку платника податків в адміністративному (тобто позасудовому) порядку.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання, а передбачені чинним законодавством заходи вчинені податковим органом не призвели до погашення вказаного податкового боргу.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Таким чином, з урахуванням того, що податкову заборгованість відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, податкова вимога відповідачем в межах подальшої процедури адміністративного оскарження чи в судовому порядку не оскаржувалась, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на час розгляду справи не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до місцевого бюджету Мар'їнське УК/ м. Мар'їнка/18050400 податковий борг з єдиного податку в сумі 1 315 (тисяча триста п'ятнадцять) грн 61 коп. на р/р 31412699700294, банк отримувача ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 38028736, код платежу 18050400.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 10.01.2016 року.

Повний текст постанови виготовлено 13.01.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Христофоров А.Б.