Постанова № 64054977, 10.01.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 803/1797/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В. В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Шевчука Я.Ю.,

представника відповідача Михалко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Енко» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Енко» (далі - ПАТ «Енко») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2016 року №0013541201, №0013551201, №0013561201, №0013571201, №0013581201, №0013591201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

1) камеральна перевірка проведена протиправно, оскільки відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податкових деклараціях даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації;

2) проведеною перевіркою охоплено період з жовтня 2015 року по липень 2016 року, що є порушенням встановленого порядку проведення камеральних перевірок, оскільки пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року №71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Обсяг доходу ПАТ «Енко» за 205 рік не перевищує 20 мільйонів гривень, що підтверджується податковою декларацією з податку на прибуток за 2015 рік.

3) застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 ПК України, до 01.01.2016 року мало б відбуватись із обов'язковим застосуванням пункту 120.1-3 ПК України, проте відповідач неправомірно застосував статтю 120-1 ПК України у редакції 2016 року до правовідносин, що мали місце в 2015 році;

4) при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не взято до уваги, що своєчасна реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі була також спричинена перебоями в роботі серверу ДФС, що унеможливлювало своєчасно зареєструвати податкові накладні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та в поданих письмових запереченнях позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні, мотивуючи наступним:

1) посилання позивача на норми пункту 200.10 ПК України як на підставу для проведення камеральної перевірки контролюючим органом є безпідставним, оскільки стаття 200 ПК України регламентує виключно порядок відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, а безпосередньо пункт 200.10 ПК України визначає строк проведення камеральної перевірки у зв'язку з подачею платником податку декларації з метою отримання такого відшкодування. У даному випадку предметом перевірки було дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому при її проведенні застосовується загальний строк проведення камеральних перевірок;

2) Луцька ОДПІ з 01.01.2016 року мала право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних без врахування застережень, які були передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України, оскільки даний пункт на момент прийняття оскаржуваних рішень вже був виключений з Податкового кодексу України. Крім того, відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних у вигляді штрафу була закріплена в ПК України як до 01.01.2016 року, так і після цієї дати.

3) камеральна перевірка проводиться відповідно до вимог підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, тобто без видачі відповідного наказу на проведення такої перевірки і відповідно без необхідності настання однієї з обставин, які є необхідними для видачі такого наказу.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 16.08.2016 року Луцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАТ «Енко», за результатами якої складено акт від 16.08.2016 року №3731/12.1/13367676.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: не забезпечено своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.09.2016 року:

1) №0013541201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 725 985,62 грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 72 598,64 грн.;

2) №0013551201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 83 798,59 грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 16 759,71 грн.;

3) №0013591201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ 6 113,78 грн. застосовано штраф у розмірі 40% в сумі 2 445,52 грн.;

4) №0013561201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 118 281,61 грн. застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 23 656,32 грн.;

5) №0013581201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 45 260,44 грн. застосовано штраф у розмірі 30% в сумі 13 578,13 грн.;

6) №0013571201, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 946 887,70 грн. застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 94 688,81 грн.

Позивач оскаржував дані податкові повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Волинській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 10.10.2016 року №5204/10/03-20-03-06 скаргу позивача задоволено частково, податкові повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0013551201, №0013561201, №0013581201, №0013591201 залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0013541201 скасовано частково в сумі 8,17 грн., в частині 72 590,47 грн. залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0013571201 скасовано частково в сумі 23,57 грн., в частині 94 665,24 грн. - без змін.

Позивач оскаржував дане рішення Головного управління ДФС у Волинській області до Державної фіскальної служби України, проте рішенням Державної фіскальної служби України від 09.11.2016 року №24090/6/99-99-11-03-01-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0013551201, №0013561201, №0013581201, №0013591201, податкові повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №0013541201 та №0013571201 - з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України. Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно із пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та самостійно визначати суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

При цьому, є необґрунтованим посилання позивача на пункт 200.10 статті 200 ПК України (щодо проведення камеральної перевірки контролюючим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації), оскільки стаття 200 ПК України регламентує порядок відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України, пункт 200.10 - строк проведення камеральної перевірки, у зв'язку з подачею платником податку декларації з метою отримання такого відшкодування.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктами 10-11 Порядку №1246 встановлено, що датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Таким чином, позивач був зобов'язаний зареєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання. Підтвердженням дати та часу подання податкової накладної до Реєстру є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 136 податкових накладних зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням термінів реєстрації податкових накладних (на 15 і менше календарних днів, від 16 до 30 календарних днів, від 31 до 60 календарних днів, від 61 і більше календарних днів).

Згідно із пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

В той же час, пункт 120-1.3 статті 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 року по 31.12.2015 року) передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Проте, Законом України від 24.12.2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності 1 січня 2016 року були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, яким виключено пункт 120-1.3.

Отже, відповідач з 1 січня 2016 року (тобто, і на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 1 жовтня 2015 року, без врахування застережень, які були передбачені пунктом 120-1.3 статті 120-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки перевірки про порушення ПАТ «Енко» термінів реєстрації податкових накладних, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 13 січня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук