ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 636/4477/16-а
Провадження № 2-а/636/45/17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2017 року
Чугуївський міський суд Харківської області в складі :
головуючого - судді Оболєнської С.А.,
за участі секретаря - Гамоліної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, третя особа: Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним рішення Чугуївського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області від 30.11.2016 р. щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії державного службовця з 01.12.2015 р. у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р, № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»;
- зобов'язати Чугуївське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію державного службовця по інвалідності з 01.12.2015 р. у зв'язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки про заробітну плату від 22.11.2016 р. № 970/К/20-38-05-30, виданої Східною об'єднаною ДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області , з включенням до складових заробітної плати усіх виплат, викладених в цій довідці, а також суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, премій та індексації заробітної плати у загальній сумі 11664 грн.09 коп. згідно довідки від 05.03.2014 р. № 280/к/20-36-05-29, із збереженням 81 проценту нарахування пенсії на момент його виходу на пенсію та без врахування індексації пенсії;
- стягнути з відповідача суму судового збору.
В обґрунтування позову зазначає, що він з 2011 р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чугуївському районі, з лютого 2014 р. отримує пенсію по інвалідності 2 групи як державний службовець.
04.02.2016 р. 22.04.2016 р. він звертався до Східної об'єднаної ДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця, у зв'язку з підвищенням посадових окладів державним службовцям. Однак йому було вімовлено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
30.06.2016 р. Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі № 820/2899/16, якою його позов задоволено та зобов'язано Східну об'єднану ДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області видати вказану довідку. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.1016 р. по справі №820/2899/16 залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2016 р. по справі № 820/2899/16 .
22.11.2016 р. довідка була йому видана та 29.11.2016 р. він звернувся до відповідача по справі із заявою про перерахунок пенсії державного службовця. 06.12.2016 р. рішенням Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області йому було відмовлено в перерахунку пенсії. Вважає рішення відповідача по справі протиправним та просить позов задовольнити.
В запереченнях відповідача зазначено, що з 01.05.2016 р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
В судовому засіданні позивач та його представник надали суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, а представник відповідача - в запереченнях.
Вислухавши думку сторін по справі, дослідивши матеріали справи, провівши аналіз законодавства, регулюючого дані правовідносини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.03.2011 року перебуває на обліку в Чугуївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області та отримує пенсію по інвалідності II групи, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 81 % від заробітної плати, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 05.02.2014 р.
29.11.2016 р. позивач звернувся до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою щодо перерахунку пенсії від заробітної плати, призначеної згідно із Законом України «Про державну службу», на підставі довідки від 22.11.2016 р. № 970/К/20-38-05-30, виданої Східною об'єднаною ДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області.
Рішенням Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 30.11.2016 р. №9990-02/23 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що постановою Кабміну від 09.12.2015 р. № 1013 виключено пункт 4 постанови Кабміну від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», яким передбачалось проведення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабміну. Крім того, зазначено, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VIII з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України «Про державну службу», тому призначені державним службовцям пенсії не перераховуються.
Згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, пенсія позивачу призначена з 2011 року у розмірі 81 % від заробітної плати.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 р. було врегульоване зазначеними нормами Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 р.
З 01.05.2016 р. набув чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 р.
У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 р. положення Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 р. втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р., яка набрала чинності з 01.05.2016 р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Таким чином, з 01.05.2016 р. Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р., по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Отже, враховуючи приписи ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р., з 01.05.2016 р. відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Як зазначалось вище, позивач звернувся до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області 29.11.2016 року із заявою про перерахунок пенсії, на підставі довідки від 22.11.2016 р. № 970/К/20-38-05-30, виданої Східною об'єднаною ДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківської області.
Таким чином, виходячи з того, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01.05.2016 р., відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні такого перерахунку.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 33 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсії».
Пунктом 4 вищезазначеної постанови (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, встановлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання "заслужений", за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію. За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 р. «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01.12.2015 р., а саме виключено пункт 4.
Таким чином, поточна редакція постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000 р. не містить норми щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.12.2015 р. у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 р. № 1013.
Стосовно тверджень позивача про звуження його прав, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 22 Загальної Декларації прав людини кожна людина як член суспільства має право на соціальне забезпечення, здійснення необхідних для підтримання її гідності, вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах "Аррас та інші проти Італії", "Сухобоков проти Росії").
У рішенні Європейського суду з прав людини за заявою Великоди проти України №43331/12 від 03 червня 2014 року щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19 січня 2010 року щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленим статями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, Європейський суд з прав людини констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01 листопада 2011 року, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19 січня 2010 року, і таким чином для скарги немає підстав.
Цим же рішенням Європейського суду з прав людини підтвердив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
На залежність розмірів соціальних виплат від економічних чинників вказав і Конституційний Суд України, зокрема, у рішенні від 26.12.2011 р. N 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
У цьому Рішенні вказано, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень (абзац сьомий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення). При цьому Конституційним Судом України взято до уваги статтю 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979р. у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004 року (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 Рішення).
Як відзначив Конституційний Суд України, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
У іншому рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 Конституційний Суд України дійшов висновку, що …однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.
Також, в цьому Рішенні вказано, що …суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
З системного аналізу наведених рішень слідує, що при їх прийнятті Конституційний Суд України виходив із додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування у межах фінансових можливостей держави права кожного на достатній життєвий рівень.
При цьому, як відзначив Конституційний Суд України, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист (пункт 2.1 рішення від 26.12.2011 N 20-рп/2011).
З огляду на наведене, суд вважає, що застосування до спірних відносин положень ст.90 Закону України «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 у редакції згідно з постановою КМУ № 1013 від 09.12.2015 року, в даному випадку не є підставою для визнання рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області протиправним.
Враховуючи встановлені у справі обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення від 30.11.2016 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому підстави для визнання протиправним даного рішення відсутні.
Щодо посилання позивача на ту обставину, що він не звернувся своєчасно до відповідача з вини Східної об'єднаної ДПІ м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не може слугувати підставою для визнання протиправним рішення Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити позивачеві перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, третя особа: Східна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.А. Оболєнська
Судове рішення № 64054434, Чугуївський міський суд Харківської області було прийнято 16.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 636/4477/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: