Вирок № 64054075, 16.01.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/322/17

Справа № 643/14303/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017 року Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.

при секретарі - Бахметьєвій Ю.С.

за участю прокурора - Шкоркіної І.О.

захисника обвинуваченого - адвоката Веселянської О.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Козіївка Краснокутського району Харківської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, який має малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційно не працевлаштованого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

24.09.2016року, приблизно о 22год.00хв., ОСОБА_2, прийшов до кафе «Чарка», розташованого за адресою: м.Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 86/23, де його співмешканка ОСОБА_4 працює офіціанткою. 25.09.2016року приблизно о 02-00год. біля кафе «Чарка» за вищевказаною адресою між його співмешканкою ОСОБА_4 та незнайомим раніше ОСОБА_5 виник конфлікт з приводу незаконної реалізації, як на думку ОСОБА_5, спиртних напоїв у кафе «Чарка» з боку ОСОБА_4 З метою уникнення подальшого розвитку конфлікту, ОСОБА_2 завів ОСОБА_4 у приміщення кафе, зачинивши двері. В цей час ОСОБА_5 з метою продовження конфлікту та з'ясування особистих стосунків з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 знову повернувся до кафе та ногами почав стукати в зачинені двері.

Так, за вищевказаних обставин, на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 у ОСОБА_2 виник злочинний намір, направлений на умисне спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, побачивши через скло вхідних дверей кафе ОСОБА_5, який стояв за дверима, взяв з барної стійки ніж, яким різав продукти харчування та діючи умисно, усвідомлюючи, що своїми злочинним діями може спричинити шкоду здоров'ю ОСОБА_5, відкриваючи двері лівою рукою і утримуючи ніж в правій руці, зі значною силою, із відповідним обертальним рухом двері у бік ОСОБА_5, одним ударом ножа, розбив скло в дверях кафе, завдавши потерпілому ОСОБА_5 один удар в область шиї при неповному проникненні клина ножа через розбите скло.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи умисно за вищевказаних обставин та бажаючи діяти саме так, заподіяв потерпілому ОСОБА_5 фізичний біль, моральні страждання та тілесні ушкодження.

Після вчинення злочину ОСОБА_2 надав першу медичну допомогу потерпілому, а саме намагався зупинити кровотечу ушкодженої шиї потерпілого, стиснувши рану своїм светром. 25.09.2016року на місце вчинення злочину вчасно прибула бригада екстреної медичної допомоги, яка доставила потерпілого ОСОБА_5 до ДУ «Інституту загальної та невідкладної хірургії ім.. В.Т.Зайцева Національної академії медичних наук України», де останньому надана своєчасна, кваліфікована медична допомога та збережено життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1169-А/16 від 07.11.2016року у ОСОБА_5 мало місце колото-різане поранення шиї лівої передньо-бокової поверхні в її верхній третині із ушкодженням по ходу раньового каналу трахеї, яке проникло у її порожнину, а також із ушкодженням верхньої лівої щитоподібної артерії та лицьової вени. Згідно п.4.8 Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, що затверджені Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., травма ОСОБА_5 є такою, що відноситься до Тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя (згідно п.п.2.1.3 «і» даних правил).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, надав пояснення про обставини їх скоєння, як вказано вище. Фактичних обставин справи не оспорював. Щиро розкаявся у скоєнні злочину та надав критичну оцінку своїм діям. Просив суворо не карати. Цивільний позов Прокурора, діючого в інтересах держави в особі ДУ «Інститут Загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева Національної академії медичних наук України» про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 5361,68грн. визнав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заяву, в якій просить розглядати кримінальне провадження без його участі. Претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_2 не має.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, враховуючи те, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_2, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а саме умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_2 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, одружений, має малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, офіційного не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 02.2014року, за місцем проживання характеризується задовільно.

У відповідності до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, дані, які характеризують його особу, обставини, які пом'якшують його покарання, відсутність обставин які обтяжують його покарання, відсутність у потерпілого до ОСОБА_2 матеріальних та моральних претензій, та приходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Заявлений цивільний позов Прокурора, діючого в інтересах держави в особі ДУ «Інститут Загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева Національної академії медичних наук України» про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого підлягає задоволенню, у зв'язку з його визнанням обвинуваченим.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт на майно, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27.09.2016року, ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.09.2016року та ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.09.2016року слід скасувати.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши ОСОБА_2 негайно з-під варти в залі суду.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, та встановити йому іспитовий строк тривалістю в 3/три/ роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 протягом випробувального строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Змінити ОСОБА_2 міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з - під варти негайно в залі суду.

Відповідно до вимог п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_2 обов'язки: на першу вимогу з'являтися до суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи, навчання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченому в строк відбуття покарання у вигляді позбавлення волі попереднє ув'язнення в період з 25.09.2016р. по 16.01.2017р. із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов Прокурора, діючого в інтересах держави в особі ДУ «Інститут Загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева Національної академії медичних наук України» до ОСОБА_2 про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ДУ «Інститут Загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева Національної академії медичних наук України» (розрахунковий рахунок 31252250101468, МФО 820172, код 02012154, код призначення платежу 240603) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_5 у сумі 5361 /п'ять тисяч триста шістдесят одну/ грн. 68 коп.

Арешт на майно, а саме - чорні чоловічі кросівки, чоловічі джинси синього кольору та куртку білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27.09.2016року скасувати.

Арешт на майно, а саме - кухонний ніж зі слідами речовини бурого кольору, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.09.2016року скасувати.

Арешт на майно, а саме - светр біло-синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, що був накладений згідно ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.09.2016року скасувати.

Речові докази:

- картонна коробка опечатана биркою №1163-Ц/16 в якій знаходиться кухонний ніж загальною довжиною 25,5 см.; паперовий конверт опечатаний биркою №1161-Ц/16 в якому знаходяться два марлевих тампона зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт опечатаний биркою №1164-Ц/16 в якому знаходиться два тампона зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт опечатаний биркою №1162-Ц/16 в якому знаходиться фрагмент скла зі слідами речовини бурого кольору; картонна коробка опечатана биркою №607-Ис/16 в якій знаходяться чоловічі кросівки з кожзамінювача чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт опечатаний биркою №605-ИС/16 в якому знаходиться чоловічий светер синьо-сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; картонна коробка опечатана биркою №604-Ис/16 в якій знаходиться чоловіча куртка з шкіри сіро-жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт опечатаний биркою №606-ИС/16 в якому знаходяться чоловічі джинси синього кольору зі слідами речовини бурого кольору; паперовий конверт, опечатаний биркою №633-Ис/16 в якому знаходиться зразок крові ОСОБА_2 передані на зберігання до камери схову Московського ВП ГУНП в Харківській області (квитанція №00270 ) - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити, захиснику обвинуваченого, обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя - Т.М.Довготько