Ухвала суду № 64053178, 16.01.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6980/16-ц

Провадження № 2/415/358/17

УХВАЛА

16.01.17 року м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Калмикова Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зняття арешту

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у п. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Ціну позову визначає позивач у позовній заяві. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

В позовні заяві позивач не зазначив ціну позову, а також не посилається на вартість майна. Ціна позову повинна відповідати дійсній вартості спірного майна, з рахуванням існуючих ринкових цін на вартість майна.

Відповідно до аналізу ст. 80 ЦПК України ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі.

Оцінка правильності визначення ціни позову здійснюється судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Неправильне визначення ціна позову, що приводить до недоплаті судового збору є не достатком позовної заяви, а тому до неї повинні застосовуватися вимоги, передбачені ст. 121 ЦПК України, про залишення заяви без руху.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Отже позивачем не додержано вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України і позовна заява не містить посилання на оцінку вартості обєкту нерухомості, а саме: транспортного засобу ВАЗ 21114 реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (що діяв на час звернення до суду) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставною 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміну мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, позивачу слід зазначити ціну позову, яка відповідала б дійсній вартості спірного майна, оскільки відповідно до вимог ЦПК України це є обовязковою умовою, а крім того сплатити судовий збір враховуючи вимоги ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ч. 5 ст. 119 ЦПК України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільній справі» у випадках об'єднання в одній заяви вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою ст. 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем окрім вимоги майнового характеру - про визнання право власності на транспортний засіб, заявлені ще і вимоги немайнового характеру - про визнання договору купівлі-продажу автомобілю дійсним, зняття арешту від 21.08.2013 р., зняття арешту від 10.06.2014 р., за які слід також сплатити судовий збір.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на час звернення із позовом) за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, по даній справі позивачу необхідно сплатити відповідний судовий збір за три вимоги немайнового характеру за кожну по 551(пятсот пятдесят одна) грн.. 20коп. за такими реквізитами: Одержувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області; код одержувача 37800278, код ЄДРПОУ 05381343; банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області; МФО 804013, рахунок одержувача 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030101 та надати Лисичанському міському суду Луганської області оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, позивачем не міститься посилання на докази, а саме наявність відкритого виконавчого провадження в Відділі державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку, тому слід надати уточнення з цього приводу.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зняття арешту слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 119-121, 208-210 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності та зняття арешту залишити без руху, про що сповістити позивача, надавши йому час для усунення зазначених недоліків у пятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Розяснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА