Постанова № 64053002, 13.01.2017, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Провадження по справі № 3/401/13/17

Справа № 401/3824/16-п

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2017 року місто Світловодськ

Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Волошина Н.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Держпраці у Кіровоградській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого начальником відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", паспорт серії ЕА 300323 виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 05 серпня 1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

за ч. 1, 7 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, працюючи начальником відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", допустив слідуючі порушення законодавства про працю, а саме:

1. ОСОБА_2 було прийнято до відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" на посаду слюсаря-ремонтника 5-го розряду з 18 липня 2013 року по сумісництву з неповним робочим часом, окладом згідно затвердженого штатного розпису 1220 грн., оплатою праці за фактично відпрацьований час, наказ від 17 липня 2013 року № 48-К. З 01 серпня 2013 року ОСОБА_2, слюсаря-ремонтника 5-го розряду за його згодою перевели на постійне місце роботи з повним робочим днем та оплатою праці згідно затвердженого штатного розпису - посадовий оклад 1220 грн., наказ від 01 серпня 2013 року № 52-К. З 02 червня 2015 року ОСОБА_2, слюсаря-ремонтника 5-го розряду за його згодою перевели на посаду водія автотранспортних засобів з посадовим окладом 1500 грн. та установили неповний робочий тиждень згідно затвердженого графіку з оплатою пропорційно відпрацьованому часу, наказ від 02 червня 2015 року № 66-К.

Водій автотранспортних засобів, ОСОБА_2 не був ознайомлений в особовій картці з двома останніми записами, які заносилися до його трудової книжки на підставі наказів від 01 серпня 2013 року № 52-К та від 02 червня 2015 року № 66-К, що призвело до порушення вимог п. 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Мінсоцполітики України № 58 від 29 липня 1993 року;

2. за направленням Світловодського об'єднаного міського військового комісаріату 18, 19, 22, 23, 25, 26 серпня 2016 року, ОСОБА_2 проходив медичне обстеження, перебував у військовому комісаріаті для формування особової справи та для отримання припису, тобто був відсутній на робочому місці в зазначені години у повістках. Накази про звільнення від роботи на час проходження медичного обстеження, перебування у військовому комісаріаті для формування особової справи та для отримання припису не видавалися. В табелі обліку робочого часу за серпень 2016 року вищезазначені дні обліковані ОСОБА_2, як робочі по 8 годин, проставлена позначка «Р», за ці дні йому проведено нарахування оплати праці не з розрахунку середньої заробітної плати, а з розрахунку посадового окладу 1500 грн., що вказує на те, що у відокремленому підрозділі «Кременчуцький судноплавний шлюз» керівник не забезпечує достовірний облік робочого часу, що призвело до порушення вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» та наказу Держкомстату від 05 грудня 2008 року № 489, згідно якого, у табелі обліку робочого часу за час проходження обстеження повинна була бути проставлена позначка «ІН» (інший невідпрацьований час передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов'язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т.ін.»;

3. в звязку з тим, що ОСОБА_2 06 вересня 2016 року підписав контракт із Збройними Силами України про проходження військової служби за контрактом до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію, керівництво ВП «Кременчуцький судноплавний шлюз» припинило з ОСОБА_2 трудові відносини 05 вересня 2016 року у звязку із вступом на військову службу за контрактом у добровільному порядку, п. 3 ст. 36 КЗпПУ, наказ від 30 вересня 2016 року № 73-К, чим порушено вимоги ст.119 КЗпПУ щодо гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків;

4. станом на 18 листопада 2016 року трудова книжка ОСОБА_2, який на той час був звільнений не видана, що призвело до порушення вимог ст. 47 КЗпПУ щодо обовязку власника або уповноваженого ним органу провести рахунок з працівником і видати йому трудову книжку (в особовій картці зазначено, що ОСОБА_2 відмовився отримувати трудову книжку). Керівництво підприємства не відправляло ОСОБА_2 лист поштовим повідомленням з вказівкою про необхідність отримати трудову книжку. Якщо працівник був відсутній на роботі в день звільнення, керівництво підприємства в цей же день повинно відправити йому лист поштовим повідомленням з вказівкою про необхідність отримати трудову книжку згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Мінпраці від 29 липня 1993 року № 58;

5. розрахунок з ОСОБА_2 проведений шляхом перерахування коштів на картковий рахунок 04 жовтня 2016 року в сумі 2938,32 грн., відомість розподілу заробітної плати № 67 від 04 жовтня 2016 року, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 116 КЗпПУ щодо строків розрахунку при звільненні.

Вказані порушення виявлені під час позапланової (вибіркової) перевірки з 18 листопада 2016 року по 24 листопада 2016 року.

Під час розгляду справи ОСОБА_1, пояснив суду, що працівник ОСОБА_2 18, 19, 22, 23, 25, 26 серпня 2016 року проходив медичне обстеження та перебував у військовому комісаріаті для формування особової справи та отримання припису, а 06 вересня 2016 року ОСОБА_2 було укладено контракт із Збройними Силами України про проходження військової служби за контрактом до закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію. Оскільки згідно відповіді Міноборони вбачалось відсутність мобілізації чи кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, воєнного стану, ОСОБА_2 05 вересня 2016 року було звільнено в порядку п. 3 ст. 36 КУпАП. Після виявлення порушень під час перевірки, начальником відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" ОСОБА_1 було усунуто порушення законодавства про працю шляхом скасування запису в трудовій книжці про звільнення. ОСОБА_1 вважає, що на момент підписання працівником контракту в країні не було особливого періоду і його дії вчинено правомірно, на даний час порушення усунуто.

Вчинене та вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 11-05-056/0643 від 24 листопада 2016 року та № 11-05-056/0642 від 24 листопада 2016 року, Витягом з акту перевірки № 11-05-056/0871 та № 11-05-056/0871.

Суддею досліджено протоколи про адміністративне правопорушення, матеріали справи та встановлено наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, в яких вони працювали на час призову.

Із змісту цієї норми трудового законодавства вбачається, що для вирішення питання про наявність права на гарантії, передбачені нею, правове значення мають види військової служби, її підстави, терміни дії особливого стану, початку та завершення мобілізації, демобілізації та наявності кризової ситуації, що загрожує національній безпеці.

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законами України «Про оборону України» від 06.12.1991 р. № 1932-XII, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, «Про військовий обовязок та військову службу», "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

Статтею першою Закону № 3543-XII дано визначення особливого періоду, мобілізації та демобілізації.

Зокрема визначено, що особливий період, це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Із змісту цього визначення та аналогічного змісту визначення наведеного у статті першій Закону № 1932-XII вбачається, що вони дають чітке визначення початку перебігу особливого періоду, але не встановлюють його закінчення.

І за таких обставин висновок про закінчення особливого періоду слід формувати з урахуванням юридичних визначень про мобілізацію, демобілізацію та змісту указів Президента України, який за ст. 5 Конституції України та відповідно до норм наведених Законів, наділений повноваженнями щодо оголошення цих станів та стану воєнного часу.

Зазначені рішення згідно зі ст. 10 Закону № 183/98-ВР вводяться в дію Указами Президента України та є обовязковими до виконання.

Так, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на

організацію і штати мирного часу.

Тобто, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Указом виконуючого обовязки Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року прийняте в межах конституційних повноважень рішення про часткову мобілізацію військовослужбовців строком на 45 діб.

Таким чином, з дня публікації Указу, тобто з 18.03.2014 р. почався особливий період, рішень про закінчення якого, на час розгляду справи, Президент не приймав.

Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу, після видачі цих Указів, Президент не приймав.

Таким чином, на час укладення контракту існувала кризова ситуація, що загрожує національній безпеці України, та існував особливий період.

Укладення контракту в таких умовах не може бути підставою для припинення з працівником трудового договору за п. 3 ст. 36 КЗпП України.

Таким чином, припинення трудових відносин з ОСОБА_2 у звязку із вступом на військову службу за контрактом у добровільному порядку на підставі п. 3 ст. 36 КЗпПУ призвело до порушення вимог ст. 119 КЗпПУ щодо гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обовязків.

Суддею також встановлено, що на час проходження медичного обстеження за направленням військомату 18, 19, 22, 23, 25, 26 серпня 2016 року ОСОБА_2 не проведено розрахунок середньої заробітної плати на час виконання державних або громадських обовязків, що спричинило порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", ч. 1 ст. 119 КЗпПУ, ч. 2 ст. 21 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ наказу Держкомстату від 05.12.2008 року № 489.

Крім того, ОСОБА_2 не був ознайомлений в особовій картці з двома останніми записами, які заносились до його трудової книжки на підставі наказів від 01.08.2013 року № 52-К та від 02.06.2015 року № 66-К, що призвело до порушення вимог п. 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом Мінсоцполітики України № 58 від 09.07.1993 року.

Станом на 18 листопада 2016 року трудова книжка ОСОБА_2, який на той час був звільнений, не видана, що призвело до порушення вимог ст. 47 КЗпПУ щодо обовязку власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку.

29 грудня 2016 року ОСОБА_2 надав підприємству заяву про зберігання трудової книжки на підприємстві "Кременчуцький судноплавний шлюз", відтак порушення не є триваючим.

Суддею встановлено та документально підтверджено порушення ОСОБА_1 вимог законодавства про працю, що кваліфікуються за ч. 1, 7 ст. 41 КЗпПУ.

Обставини, що помякшують та обтяжують відповідальність за вказане адміністративне правопорушення суддею не встановлено.

Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а тому справу № 401/3824/16-п, провадження по справі № 3/401/13/17, провадження по справі № 3/401/1077/16, необхідно об'єднати в одне провадження та присвоїти справі № 401/3824/16-п, провадження по справі № 3/401/13/17.

Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, характер вчинення адміністративного правопорушення, суддя вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1, 7 статті 41 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП - судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється Законом України "Про судовий збір".

Керуючись ч. 1, 7 ст. 41, ст.ст. 34, 35, 36, 40-1, 283, 284, 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Об'єднати в одне провадження справу про адміністративні правопорушення № 401/3824/16-п, провадження по справі № 3/401/1077/16, провадження по справі № 3/401/13/17 та присвоїти справі № 401/3824/16-п, провадження по справі № 3/401/13/17.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 7 ст. 41 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (пятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Штраф сплатити на р/р 31410542700012 Банк ГУДКСУ в Кіровоградській області, одержувач: Світловодське міське фінуправління, код 37918126, МФО 823016.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через пятнадцять днів з дня отримання постанови. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Судовий збір сплатити на рахунок: отримувач коштів - Світловодське УДКСУ; код отримувача 37918126; банк отримувача ГУДКСУ в Кіровоградській області; МФО 823016; рахунок отримувача 31217206700012; код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора та може бути пред'явлено до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Світловодського міськрайонного

суду Кіровоградської області ОСОБА_3

13.01.2017