Ухвала суду № 64050362, 10.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

10 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/116/14

Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Танасогло Т.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Привалової Євгенії Євгеніївни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Привалової Євгенії Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4965908 від 13 серпня 2013 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1,-

В С Т А Н О В И В :

Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" звернувся з позовом до суду до до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Привалової Євгенії Євгеніївни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Привалової Євгенії Євгеніївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №4965908 від 13 серпня 2013 року, яким проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

10 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на вищезазначену постанову, та з клопотанням щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року у задоволені клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору - відмовлено, апеляційну скаргу було залишено без руху та надано тридцятиденний строк, з моменту отримання вказаної ухвали шляхом надання через канцелярію суду оригіналу квитанції про сплату судового збору, та надання доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

26 грудня 2016 року на адресу Одеського апеляційного адміністративного суду від представника апелянта ОСОБА_4 надійшов оригінал про сплату судового збору та клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що судом першої інстанції було порушено порядок направлення третій особі оскаржуваної постанови, проте ніяких доказів не надано. Про винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 стало відомо нещодавно, та вказана постанова стосується безпосередньо прав та обов'язків апелянта.

Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження судом враховується наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Європейський суд з прав людини також наголошував на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод також гарантується право на розгляд справи судом у «розумні строки». У своїй практиці Європейським судом з прав людини встановлені певні критерії, відповідно до яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі «Странніков проти України», де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі «розумності строку».

У рішеннях у справі «Девеер проти Бельгії» та у справі «Стаббігс та інші проти Великобританії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав.

У силу закону, поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.04.2014р. судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні проголошено оскаржувану постанову, копія якої надіслана ОСОБА_1 на адресу, зазначену позивачем в позовній заяві, разом із супровідним листом від 07.04.2014р.

В матеріалах справи міститься конверт з повідомленням про вручення та копією судового рішення для ОСОБА_1, на якому міститься відмітка від 10.06.2014р. про повернення конверту у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 167 КАС України, судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що судове рішення від 02.04.2014р. слід вважати врученим ОСОБА_1 10.06.2014р.

ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував поважності обставин, які перешкоджали йому отримати копію оскаржуваного рішення, яке було направлене на його адресу засобами поштового зв'язку, та вжити заходів для з'ясування наслідків розгляду вказаної справи впродовж більш ніж двох років.

При цьому, судом враховується термін пропущення строку на апеляційне оскарження, який становить більше двох років, а також ненадання апелянтом жодних належних та допустимих доказів наявності об'єктивних обставин які б унеможливлювали і не залежали б від волі ОСОБА_1, зокрема, докази, які б перешкоджали зверненню до суду протягом кількох років.

Згідно ст. 101 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Ч. 2 зазначеної статті визначено, що процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Стаття 102 передбачає, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

З огляду на об'єктивну неможливість апелянта обґрунтувати поважність строку на апеляційне оскарження вважаю, що строк для усунення недоліків апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року має бути продовженим зі встановленням 30-денного строку для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали, шляхом надання апелянтом заяви про поновлення строку з іншими підставами щодо поважності причин пропуску строку, якщо такі є.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку апеляційного оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2016 року, а клопотання про поновлення цього строку - залишити без задоволення.

Продовжити ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2016 року по справі №815/116/14, а саме, встановити апелянту 30-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня отримання копії ухвали, шляхом надання апелянтом заяви про поновлення строку з іншими підставами щодо поважності причин пропуску строку, якщо такі є.

Якщо в зазначений строк таке клопотання апелянтом до суду не буде подано або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя: Т.М. Танасогло