Рішення № 64050004, 26.12.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2016 р. Справа № 911/194/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства

до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго»

про скасування рішення (оперативно-господарської санкції)

Суддя Карпечкін Т.П.

Представники сторін:

позивач ОСОБА_1 (дов. №1Д/1016 від 31.10.2016 року);

відповідач ОСОБА_2 (довіреність № 382 від 14.12.2016 року).

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/194/16 за позовом Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про скасування рішення (оперативно-господарської санкції).

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2016 року у справі № 911/194/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року, позовні вимоги Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року у справі Господарського суду Київської області № 911/194/16 та рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2016 року № 911/194/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Згідно автоматизованого розподілу справ справу № 911/194/16 передано до провадження судді Господарського суду Київської області Карпечкіна Т.П. для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2016 року справу № 911/194/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 21.11.2016 року.

В судовому засіданні 21.11.2016 року позивачем подано пояснення у справі, відповідач подав відзив на позов, у звязку з чим, відповідності до ст. 77 ГПК України, судом оголошувалась перерва в розгляді справи на 30.11.2016 року.

В судовому засіданні 30.11.2916 року відповідачем було надано витребуваний судом розрахунок. Розгляд справи відкладався до 21.12.2016 року.

В судовому засіданні 21.12.2016 року позивачем подано додаткові докази та клопотання про призначення у справі експертизи спірного лічильника, у звязку з чим, оголошувалась перерва до 26.12.2016 року.

В судовому засіданні позивач пзовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував та подав додаткові пояснення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з обставин спору та встановлено під час попереднього розгляду справи, у січні 2016 року Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції, накладеної на позивача протокольним рішення від 30.12.2015 року №0215 комісії Києво-Святошинського районного підрозділу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго».

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 року, позов задоволено повністю. Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, визнав, що відповідачем при здійсненні нарахування оперативно-господарської санкції не вірно визначено період нарахування електричної енергії, позаяк застосовано пункт 2.6 ОСОБА_2 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (надалі - ОСОБА_2) замість пункту 2.5, оскільки згідно з актом про порушення №029061 від 22.09.2014 року індикатори впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів на об'єкті встановлені не були. Суди керувались пунктами 1.2, 2.1, 2.5, 2.6 ОСОБА_2, пунктами 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією (надалі ПКЕЕ), статтями 235, 236 Господарського кодексу України, приписами статті 27 Закону України «Про електроенергетику».

Під час касаційного перегляду наведених рішень судів першої та апеляційної інстанції, Вищий господарський суд в постанові від 19.10.2016 року встановив, що матеріалами справи підтверджено факт укладення 20.05.2015 року між ПАТ «Київобленерго» та Києво-Святошинським виробничим житлово-комунальним господарством Договору №0714, відповідно до умов якого відповідач передає позивачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок полігону твердих побутових відходів, а Києво-Святошинське ВЖКГ оплачує спожиту електроенергію.

02.07.2014 року відповідачем здійснено технічну перевірку засобу обліку електроенергії, про що складено акт №034160, відповідно до якого встановлено належне дотримання позивачем ПКЕЕ.

22.09.2014 року відповідачем було проведено повторну технічну перевірку засобу обліку електроенергії, про що складено акт технічної перевірки №046427 та акт про порушення №К029061, відповідно до яких встановлено порушення п. 6.40 ПКЕЕ, а саме те, що позивачем приєднано до лічильника генератор, який змінює показання засобу обліку електроенергії.

Протокольним рішенням комісії Києво-Святошинського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» №0215 від 30.12.2015 року було вирішено застосувати оперативно-господарські санкції відносно Києво-Святошинського ВЖКГ на підставі акта про порушення ПКЕЕ №029061 від 22.09.2014 року та вирішено нарахувати Києво-Святошинському ВЖКГ вартість не облікованої електричної енергії, в обсязі, передбаченому п. 2.6 ОСОБА_2, за порушення, передбачені п. 2.1.3. Методики в сумі 133 990,67 грн. вартості електричної енергії за період 487 діб (а саме, з 24.05.2013 року по 22.09.2014 року), тобто з дати встановлення лічильника до дати усунення порушення.

Також, судами попередніх інстанцій та судом касаційної інстанції встановлено, що на дослідження науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Миколаївській області надавався опломбований у сейф-пакет електричний лічильник типу НІК2301 АП1, зав. №0854258 та електротехнічний пристрій. За допомогою дослідження необхідно було встановити, чи призводить до зупинки лічильного механізму пристрій вкладений разом з ел. Лічильником №08544258 в сейф пакет №В00007171. Для проведення дослідження надано обєкти дослідження упаковані в поліетиленовий сейф-пакет №В00007201 з поясненнями. Цілісність сейфу-пакету не порушена та забезпечує-збереження обєктів дослідження

Згідно з висновком експертного дослідження експерта електротехніка ВІТЕ ОСОБА_3 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Миколаївській області №28 від 15.10.2015 року пристрій вкладений разом з приладом обліку №0854258 в сейф-пакет призводить до зупинки (похибки) лічильного механізму.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем було здійснено нарахування штрафних санкцій за інший період, аніж передбачено пунктом 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, що, на думку судів попередніх інстанцій, є безумовною підставою для скасування оперативно-господарської санкції за порушення законодавства в сфері електроенергетики.

Однак, суд касаційної інстанції під час перегляду рішень судів попередніх інстанцій скасував відповідні судові рішення з направленням справи на новий розгляду до суду першої інстанції у звязку з необхідністю встановлення та врахування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Зокрема, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що відповідно до статті 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення ПКЕЕ.

За порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин згідно зі статтею 235 Господарського кодексу України можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку; до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Пунктом 6.40 ПКЕЕ визначено, що в разі виявлення представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до ОСОБА_2.

Відповідно до п. 1.2. Методики, остання застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Пунктом 2.1. Методики визначено, що вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо).

Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

В той же час, суд касаційної інстанції зауважив, що п. 2.5. Методики застосовується у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї ОСОБА_2, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

Поряд з цим, п. 2.6. Методики застосовується у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 цієї ОСОБА_2, та за умови відсутності Договору або в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї ОСОБА_2, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів.

З правового аналізу пунктів 2.5 або 2.6 ОСОБА_2 вбачається, що вони застосовуються у разі виявлення у споживача порушень, зокрема, в залежності від того, чи виявлено перевіркою випадки фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що в свою чергу впливає на те, з якого часу починається розрахунок обсягу самовільно спожитої електричної енергії. Судами встановлено, що згідно з Актом перевірки від 22.09.2014 року позивачем було приєднано до лічильника генератор, який змінює показання засобу обліку електроенергії, а відповідно до висновків експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Миколаївській області №28 від 15.10.2015 року даний пристрій (генератор) призводить до зупинки (похибки) лічильного механізму. Встановивши, що індикатор на об'єкті встановлено не було, а остання перевірка перед виявленням спірного порушення відбулась 02.07.2014 року, суди обох попередніх інстанцій правомірно визначились щодо застосування до спірних правовідносин саме пункту 2.5 ОСОБА_2 і необхідності розрахунку обсягу недоврахованої електричної з дати останньої перевірки.

Проте задовольняючи позов, суди не врахували, що сам лише невірний розрахунок санкцій (з дати набуття споживачем права власності на електроустановку, а не з дати останнього контрольного огляду приладу) не може звільнити споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕ, зокрема, шляхом приєднання до лічильника генератора, який призводить до зупинки (похибки) лічильного механізму, тобто змінює показання засобу обліку електроенергії, що тягне за собою застосування до порушника оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, спожитої внаслідок такого порушення. Таким чином, неправильність вихідних даних, зокрема періоду нарахування, не може бути підставою для скасування оперативно-господарської санкції вцілому, а лише в частині надмірно нарахованих сум.

Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи, на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2016 року у № 911/194/16, судом встановлено наступне.

В період спірної перевірки електропостачання позивача відбувалось на підставі договору № 0714 від 31.07.1997 року, який було переукладено у 2015 році. Порушень, повязаних з без договірним споживанням електроенергії під час перевірки не виявлено.

В Акті про порушення №К 029061 від 22.09.2014 року зазначено, що споживач порушив п. 6.40 ПКЕЕ, оскільки було виявлено дії споживача у вигляді використання високочастотного генератору, які призвели до зміни показів приладу обліку, виявити який представник постачальника електричної енергії під час контрольного огляду не мав можливості.

При цьому, в п. 2 Акту №К 029061 про порушення зазначено, що індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не встановлювались.

Представниками відповідача було виявлене саме обладнання, яке змінювало постійне електричне поле - високочастотний генератор, тобто, виявлені дії споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, Акт порушення № К029061 від 22.09.2014 року та рішення комісії, оформлене протоколом засідання комісії № 0215 від 30.12.2015 року на якому розглянуто вказаний Акт, складені та прийняті з порушенням чинного законодавства, оскільки позивач втручання в роботу лічильника не проводив, для ухвалення спірного рішення були відсутні належні докази, які б свідчили про вплив на роботу лічильника, перевірку проведено за відсутності уповноваженого представника позивача, а також відповідачем неправомірно застосовано п. 2.6 ОСОБА_2, оскільки відповідно до п. 2 Акту про порушення індикатори впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів не встановлювались.

В постанові Вищого господарського суду України не наведено зауважень стосовно висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій перевіряючи та законності Акту перевірки. Також, визнано встановленим факт порушення, в тому числі, виходячи з висновку експертного дослідження експерта електротехніка ВІТЕ ОСОБА_3 науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Миколаївській області №28 від 15.10.2015 року, що пристрій вкладений разом з приладом обліку №0854258 в сейф-пакет призводить до зупинки (похибки) лічильного механізму.

Таким чином, відповідні обставини не підлягають повторному дослідженню під час нового розгляду справи, у звязку з чим, клопотання позивача про призначення експертизи судом відхилено.

Також позивач вказує, що спірним протокольним рішенням нараховано оперативно-господарські санкції згідно з п. 2.6 ОСОБА_2, згідно якого для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості дів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення - хоча комісія розрахунок провела за 487 діб, що дорівнює 16 календарним місяцям, крім того, п. 2.6 ОСОБА_2 застосовується в разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї ОСОБА_2, у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів. У звязку з чим, позивач стверджує, що нарахування мало проводитись згідно з п. 2.5. Методики.

На відповідні обставини також вказав суд касаційної інстанції, направляючи справу на новий розгляд. Зокрема, оскільки згідно з Актом перевірки від 22.09.2014 року позивачем було приєднано до лічильника генератор, який змінює показання засобу обліку електроенергії, а відповідно до висновків експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління МВС України в Миколаївській області №28 від 15.10.2015 року даний пристрій (генератор) призводить до зупинки (похибки) лічильного механізму. Встановивши, що індикатор на об'єкті установлено не було, а остання перевірка перед виявленням спірного порушення відбулась 02.07.2014 року, суди обох попередніх інстанцій правомірно визначились щодо застосування до спірних правовідносин саме пункту 2.5 ОСОБА_2 і необхідності розрахунку обсягу недоврахованої електоенергії з дати останньої перевірки.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про те, що відповідачем не вірно визначено період нарахування електричної енергії.

Однак, як зазначив суд касаційної інстанції, сам лише невірний розрахунок санкцій (з дати набуття споживачем права власності на електроустановку, а не з дати останнього контрольного огляду приладу) не може звільнити споживача від відповідальності за порушення ПКЕЕ, зокрема, шляхом приєднання до лічильника генератора, який призводить до зупинки (похибки) лічильного механізму, тобто змінює показання засобу обліку електроенергії, що тягне за собою застосування до порушника оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування вартості необлікованої електроенергії, спожитої внаслідок такого порушення. Таким чином, неправильність вихідних даних, зокрема періоду нарахування, не може бути підставою для скасування оперативно-господарської санкції вцілому, а лише в частині надмірно нарахованих сум.

Як визначено п. 2.5 ОСОБА_2, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2.1 цієї ОСОБА_2, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт·год) визначається за формулою W доб = P · t доб · K в, кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок (Д пер., день), визначається за формулою Д пер = Д пор + Д усун, де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки;

Таким чином, з огляду на п. 2.5 ОСОБА_2 кількість днів нарахування без облікової електроенергії складається з кількості днів від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки до дня виявлення порушення та кількості днів після його виявлення і до моменту усунення.

З матеріалів справи вбачається, що остання технічна перевірка електроустановки Києво-Святошинського ВУЖКГ проводилась 02.07.2014 року, про що свідчить акт № 034160 складений Києво-Святошинським РП ПАТ «Київобленерго».

Таким чином, розрахунок по Акту про порушення №К029061 від 22.09.2014 року мав проводитись згідно з п.2.5 ОСОБА_2 за період з 02.07.2014 року по 22.09.2014 рок (83 дні), згідно з яким вартість недорахованої електроенергії становить 33337,61 грн.

Оскільки, протокольним рішенням комісії Києво-Святошинського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» №0215 від 30.12.2015 року застосовано оперативно-господарські санкції на підставі акта про порушення ПКЕЕ №029061 від 22.09.2014 року та безпідставно проведено нарахування вартості не облікованої електричної енергії на підставі п. 2.6 ОСОБА_2, що призвело до збільшення періоду нарахування (487 діб), в сумі 133 990,67 грн. вартості електричної енергії, за наслідками нового розгляду спору встановлено правомірність застосування оперативно-господарської санкції, однак за період з 02.07.2014 року по 22.09.2014 рок (83 дні), згідно з яким вартість недорахованої електроенергії становить 33337,61 грн. таким чином, у відповідній частині нарахування відсутні підстави для скасування оперативно-господарської санкції, накладеної на Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства протокольним рішенням № 0215 від 30.12.2015 року комісії Києво-Святошинського районного підрозділу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго». В решті нарахування 100653,06 грн. оперативно-господарська санкція підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині застосування оперативно-господарської санкції, накладеної на Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства протокольним рішенням № 0215 від 30.12.2015 року комісії Києво-Святошинського районного підрозділу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» в сумі 100653,06 грн. В решті нарахування 33337,61 грн. оперативно-господарська санкція є правомірною, тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 1035,15 грн.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати оперативно-господарську санкцію, накладену на Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства протокольним рішенням № 0215 від 30.12.2015 року комісії Києво-Святошинського районного підрозділу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» в частині нарахування 100653,06 грн. вартості не облікованої електроенергії.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська 2-Б, код 23243188) на користь Києво-Святошинського виробничого управління житлово-комунального господарства (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Матросова, 11) 1035,15 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набранням судовм рішеннм законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 10.01.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін