Ухвала суду № 64049870, 13.01.2017, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

УХВАЛА

про порушення провадження у справі

"13" січня 2017 р. Справа № 902/20/17

Суддя господарського суду Колбасов Ф.Ф., розглянувши матеріали

за позовом: Казенного науково-виробничого об"єднання "ФОРТ" МВС України, код ЄДРПОУ 01199251 (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 27)

до: Компанії "UNIS-Group" d.o.o. (71120, Hidza-Sarajevo, Ustanicka 11, Bosnia and Herzegovina)

про стягнення 2848493,76 грн.

ВСТАНОВИВ

Казенне науково-виробниче об'єднання "ФОРТ" МВС України, м. Вінниця звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Компанії "UNIS-Group" d.o.o., Республіка Боснія і Герцеговина про стягнення суми основного боргу в розмірі 82070,00 Євро, що є еквівалентом на день звернення до суду 2273339,00 грн, суми пені в розмірі 15018,81 Євро, що є еквівалентом на день звернення до суду 416021,03 грн, суми штрафу в розмірі 5744,90 Євро, що є еквівалентом на день звернення до суду 159133,73грн, судових витрат за адвокатські послуги у розмірі 10000,00 дол. США, що є еквівалентом 256100,00 грн та суми сплаченого судового збору в розмірі 42727,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за контрактом № 504 від 10.09.2014р.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач - Компанія "UNIS-Group" d.o.o. по справі є нерезидентом - зареєстрованим у Республіці Боснія і Герцеговина за адресою: 71120, Hidza-Sarajevo, Ustanicka 11, Bosnia and Herzegovina. Достовірна інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва на момент порушення провадження в справі у суду відсутня, а тому про розгляд даної справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про міжнародне приватне право", якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

За змістом статті 125 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регламентовано Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р., підписаною в м.Гаага (далі - Конвенція), згода на обов'язковість застосування положень якої надана Україною згідно Закону України „Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000р. №2052-14. Крім того, учасником конвенції з 07.06.2001р. є Боснія і Герцеговина. Відтак, до правовідносин щодо вручення судових документів відповідачу необхідно застосовувати положення зазначеної Конвенції.

Відповідно до статті 1 вказаної Конвенції остання застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно статті 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках (стаття 3 Конвенції).

Відповідно до положень інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/315 від 29.05.2009р. „Про деякі питання, пов'язані із застосуванням Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" встановлено, що доручення щодо вручення документів за кордоном надсилається безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі ст. 2 Конвенції.

Процедура вручення судових документів за кордоном регулюється ст.ст. 2-16 Конвенції. Водночас, Інструкцією про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008р. №1092/5/54 (далі-Інструкція) визначений порядок опрацювання доручень про вручення документів.

Статтею 5 Конвенції передбачено, що Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом:

а) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або

b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ має завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Згідно із ч.2 ст.15 Конвенції передбачено, що кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідно, мінімальний строк для вручення судових документів складає шість місяців.

Відповідне доручення про вручення документів за кордоном складається судом у формі Прохання згідно з додатком до Інструкції, заповненню з урахуванням приписів пунктів 6.2.1 і 6.2.2 Інструкції підлягають дві частини формуляра: „Прохання" і „Короткий виклад документа".

При цьому, відповідно до ст. 7 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах формуляр обов'язково складається французькою чи англійською мовою чи мовою запитуваної держави, а в разі заповнення українською мовою - обов'язково супроводжується перекладом на одну із зазначених мов (пункт 6.3 Інструкції).

Згідно пунктів 6.5 і 6.6 Інструкції заповнений формуляр доручення і документи, що підлягають врученню, надсилаються у двох примірниках. У разі, якщо документ підлягає врученню в іноземній державі відповідно до частини першої ст. 5 Конвенції про вручення, він має бути складений або перекладений на офіційну мову або одну з офіційних мов запитуваної держави.

Витрати, пов'язані з перекладом відповідних документів, а також з оплатою за вручення їх за кордоном згідно з Конвенцією, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Після закінчення розгляду справи такі витрати розподіляються господарським судом на загальних підставах, визначених ст.49 ГПК України.

Оскільки, позивачем ініційоване звернення до суду із даним позовом, суд вважає за доцільне покласти на нього оплату вартості витрат, пов'язаних із перекладом відповідних документів з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Таким чином, з метою належного повідомлення відповідача - Компанії "UNIS-Group" d.o.o. Республіка Боснія і Герцеговина - про час і місце розгляду даної справи, враховуючи норми Конвенції, спосіб відправлення судових документів здійснюється шляхом направлення Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром.

Враховуючи вище викладене, для забезпечення повідомлення про розгляд справи Компанії "UNIS-Group" d.o.o., Республіка Боснія і Герцеговина в порядку, передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати Господарському суду Вінницької області в строк до 10.02.2017р. нотаріально посвідчені переклади даної ухвали суду, позовної заяви № 4682 від 19.12.2016р. та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів в 2-х примірниках, для подальшого їх направлення судом Центральному органу Боснії і Герцеговини з метою вручення відповідачу.

Згідно з ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Беручи до уваги необхідність забезпечення належного повідомлення про час та місце судового засідання відповідача, який являється нерезидентом, що потребує за собою звернення господарського суду із відповідним судовим дорученням до компетентних органів іноземних держав, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі на підставі ч.1 ст.79 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 65, 79, 86, 125, 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Порушити провадження у справі і прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Справу призначити до розгляду в засіданні на "17" серпня 2017 р. на 11:00 в приміщенні Господарського суду Вінницької області (21018, Україна, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29).

3. Позивача, відповідача, забезпечити явку в засідання представників сторін з доказами про повноваження, визначеними ст.28 ГПК України з документами, що посвідчують особу.

4. Зобов'язати позивача до 10.02.2017 р. надати Господарському суду Вінницької області нотаріально засвідчений переклад на англійську мову ухвали суду про порушення провадження у справі № 902/20/17 від 13.01.2017р., позовної заяви № 4682 від 19.12.2016р., прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (Додаток 10 до Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень) у 2-х примірниках (для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судом справи в порядку визначеним міжнародним законодавством) та завірену копію документу, який підтверджує право перекладача займатися перекладацькою діяльністю.

5. Зобовязати сторони надати суду необхідні для вирішення спору докази (в належно оформлених копіях через канцелярію суду з супровідним листом до судового засідання, в оригіналах - в судове засідання для огляду), в тому рахунку :

Позивачу:

1) Оригінали документів доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні.

2) Докази виконання контракту № 504 від 10.09.2014р. за весь період його дії із наданням письмового пояснення щодо загальної суми поставленого товару та загальної суми проведеного розрахунку (приймальні квитанції, видаткові накладні, платіжні доручення, довіреності, інвойси тощо).

3) Довідку банківських установ та/або довідку за підписом керівника та головного бухгалтера з відтиском гербової печатки) щодо руху коштів по взаєморозрахунках з відповідачем за період з 10.09.2014 р. по 16.08.2017 р.

4) Обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми боргу, пені та штрафу в розгорнутому вигляді з відображенням періоду нарахування, суми простроченої заборгованості на яку нараховуються пеня та штраф початок та кінець періоду прострочення (календарні дати), кількість днів прострочення, суми нарахованих пені та штрафу, суми проведених відповідачем платежів з посиланням на дату та номер платіжного документа за весь період здійснення платежів.

5) Акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на час розгляду справи в суді.

6) Докази на підтвердження статусу адвоката у ОСОБА_1 та фактичного понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжні доручення, банківські виписки тощо).

7) Інші докази в обґрунтування своїх позовних вимог

Відповідачу:

1) Відзив на позовну заяву, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

2) Документи, що підтверджують правосуб'єктність відповідача за законодавством Боснії і Герцеговини (станом на час розгляду справи у суді);

3) Докази виконання умов контракту № 502 від 10.09.2014р., або ж повернення попередньої оплати за товар (первинні бухгалтерські документи, для огляду в суді, належним чином засвідчені копії у справу).

4) Акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на час розгляду справи в суді.

5) Інші докази в обґрунтування заперечень на позов.

У випадку невиконання сторонами вимог даної ухвали в частині надання доказів- надати письмові пояснення з обґрунтуванням причин її невиконання.

6. В разі розгляду справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав господарським судом або іншим органом, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, зобов'язати сторони надати відповідні докази.

7. Попередити позивача, що у разі неподання без поважних причин витребуваних судом матеріалів, позов може бути залишено без розгляду відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

8. Попередити відповідача, що в разі неявки в судове засідання та неподання витребуваних документів суд вправі розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

9. Попередити сторони про те, що невиконання вимог ухвали суду може бути підставою для застосування штрафу у розмірі до 1 700,00 грн. відповідно до п.5 ст.83 ГПК України.

10. Зупинити провадження у справі № 902/20/17 у звязку із зверненням Господарського суду Вінницької області із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави для вручення судових документів на території Республіки Боснії і Герцеговини.

11. Після надходження від позивача зазначених в ухвалі документів, в порядку встановленому ст.ст. 125, 126 ГПК України, звернутися до компетентного органу Боснії і Герцеговини - Міністерства юстиції Боснії і Герцеговини із судовими дорученнями про надання правової допомоги щодо вручення копії цієї ухвали та позовної заяви відповідачу.

12. Копію ухвали надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 27); представнику ОСОБА_1 (01135, м. Київ, вул. Полтавська, 10, оф. 238)