Ухвала суду № 64047926, 30.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2016 року м. Київ К/9991/1004/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року

у справі № 2а-19239/10/0570

за позовом Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 76" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент"

до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство "Центральна районна аптека № 76" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" (далі - ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Сігма Рент", позивач) звернулось до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - ОДПІ, відповідач), в якому, з урахуванням уточнення та зміною позовних вимог, просило визнати недійсними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2010 року № 0000182342/0 та податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2010 року № 0000182342/1, прийняте ОДПІ у порядку адміністративного оскарження, якими підприємству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на суму 23528,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 11764,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2010 року № 0000172342/0 та податкове повідомлення-рішення від 19 травня 2010 року № 0000172342/1, прийняте ОДПІ у порядку адміністративного оскарження, в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 18223,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9111,50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року, позов ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Сігма Рент" задоволено: визнані протиправними податкові повідомлення - рішення від 11 березня 2010 року № 0000182342/0 від 19 травня 2010 року № 0000182342/1 повністю та податкові повідомлення - рішення від 11 березня 2010 року №00001722342/0, від 19 травня 2010 року № 0000172342/1 в частині нарахування заборгованості з податку на прибуток у сумі 18223,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 9111,50 грн.

У касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд касаційної скарги здійснено у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, які не дозволяють суду касаційної інстанції здійснювати переоцінку досліджених та оцінених судами попередніх інстанцій доказів, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 січня 2011 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою ОДПІ та витребувано матеріали справи з Донецького окружного адміністративного суду.

Через втрату матеріалів справи № 2а-19239/10/0570 внаслідок захоплення будівель Донецького окружного адміністративного суду незаконним озброєним формуванням ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року відкрито провадження з відновлення втраченого судового провадження у вказаній адміністративній справі та витребувано у сторін документи, що долучалися до матеріалів справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року втрачену справу № 2а-19239/10/0570 відновлено частково, а саме в частині процесуальних документів та документів, що подавались ОДПІ (заперечення на позовну заяву; апеляційна скарга).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23 лютого 2016 року у справі за позовом ТОВ "Ремо" ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Державної фіскальної служби України у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на стадії касаційного перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій, приводом для якого є касаційна скарга, а підставами - порушення судом норм матеріального чи процесуального права, суд касаційної інстанції не має повноважень на ревізію рішення суду про відновлення втраченого судового провадження і права на підставі ст. 279 Кодексу адміністративного судочинства України з посиланням на недостатність зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого провадження ухвалювати рішення про закриття касаційного провадження.

Як свідчить зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій, фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 18223,10 грн. та з ПДВ в сумі 23528,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті планової виїзної перевірки ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Сігма Рент" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року від 18 лютого 2010 року № 316/23/30335546, про заниження позивачем валових доходів на суму 40004,41 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2007 рік на 10001,10 грн. та ПДВ за грудень 2007 року на 8001,00 грн.; про заниження позивачем валового доходу на залишкову вартість переданих основних фондів у сумі 32888,00 грн., внаслідок чого у І кварталі 2009 року занижено податок на прибуток на 8222,00 грн. та ПДВ за березень 2009 року на 6578,00 грн.; про заниження позивачем податкових зобов'язань із ПДВ за квітень - вересень 2009 року на 8949,00 грн. внаслідок збільшення суми податкового кредиту на вказану вище суму на підставі податкових накладних, виписаними ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія", яке на дату виписки податкових накладних змінило назву та свідоцтво платника ПДВ.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що надані позивачем докази на підтвердження правомірності формування своїх даних податкового обліку спростовують доводи податкового органу про порушення підприємством пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 ст. 4, пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997року № 168/97-ВР (втратив чинність з 01 квітня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, далі - Закон № 168/97-ВР) об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Під поставкою товарів розуміють будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4).

Аналогічна норма міститься і в пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (втратив чинність з 01 квітня 2011 року, за виключенням деяких статей, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України, далі - Закон № 334/94-ВР), згідно якого валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону). При цьому відповідно до п. 1.31 цього Закону продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що операція продажу основних фондів повністю відповідає визначенню поставки. У разі продажу об'єкти основних фондів розглядаються як товар. Отже, на операції з реалізації основних фондів поширюються загальні правила нарахування і сплати податку на прибуток та ПДВ.

Підпунктом 2.3.2. п. 2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205, передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Встановивши, що позивачем була допущена помилка у синтетичному регістрі головної книги внаслідок віднесення суми 40004,41 грн. на рахунок 109 "Інші основні засоби" замість рахунку 104 "Машини та обладнання", яка була виправлена у березні 2006 року, про що складно відповідну бухгалтерську довідку від 01 березня 2006 року, а висновок контролюючого органу про вибуття основних засобів на суму 40004,41 грн., які позивач повинен був відобразити у складі валових доходів, зроблений на підставі співставлення даних головної книги станом на відповідні податкові періоди (станом 01 жовтня 2006 року та станом на 01 січня 2008 року) без дослідження первинних документів у ході перевірки, суди дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 10001,10 грн. та ПДВ на 8001,00 грн. із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями - рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір.

Обґрунтованого висновку дійшли суди попередніх інстанцій щодо невключення позивачем до складу валового доходу у І кварталі 2009 року залишкової вартості безоплатно отриманої будівлі аптеки, розташованої у м. Сіверськ, вул. Артема, 7, у сумі 32888,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п. 1.2 статуту позивача ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Сігма Рент" є правонаступником ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія"; відповідно до статуту п. 4.2 ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" майно, що передано ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" є власністю засновника (ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія") і належить дочірньому підприємству на праві повного господарського відання; ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" нежитлове приміщення (будівля аптеки), належне товариству на праві власності, внесено ним на праві повного господарського відання до статутного фонду ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія"; 20 березня 2009 року між ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" (продавець) та ТОВ "Сігма Рент" (покупець) укладено договір купівлі - продажу корпоративних прав (прав засновника) № 11, предметом якого є передача продавцем покупцю своїх прав засновника дочірніх підприємств, при цьому згідно з п. 1.2.35 цього договору ТОВ "Сігма Рент" передано права засновника на ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія"; 27 березня 2009 року між ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" (продавець) та ТОВ "Сігма Рент" (покупець) укладено договір купівлі - продажу нежитлового приміщення (нежитлової будівлі загальною площею 80,6 м2, розташованої по вул. Артема, 7 у м. Сіверськ); договір купівлі - продажу від 27 березня 2009 року зареєстровано в Державному реєстрі правочинів та згідно з передаточним актом від 27 березня 2009 року повернено з балансу позивача на баланс ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" з наступною передачею - прийомом на баланс ТОВ "Сігма Рент" нерухомого майна; 28 березня 2009 року між ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Сігма Рент" та ТОВ "Сігма Рент" укладено договір оренди нежитлового приміщення; 26 травня 2009 року ТОВ "Сігма Рент" зареєструвало право власності на придбану нежитлову будівлю в КП "Артемівське бюро технічної інвентаризації".

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 ст. 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Пунктом 1.23 ст. 1 вказаного Закону безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Враховуючи встановлені судами обставини, що у спірних правовідносинах має місце факт зміни права повного господарського відання на договір оренди нерухомого майна, а не факт безоплатного передання такого нерухомого майна, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів ОДПІ щодо заниження позивачем валового доходу у І кварталі 2009 року на суму 32888,00 грн. Крім того, наявна у бухгалтерському обліку позивача дебіторська заборгованість на суму 32888,00 грн., яка власне і стала підставою для висновку про заниження валових доходів, як помилка була усунута позивачем в ході перевірки шляхом її списання, про що не заперечує податковий орган.

Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що під час перевірки контролюючим органом був складений реєстр податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податкового кредиту, як такі, що мають невірно заповненні реквізити назви підприємства та номер свідоцтва платника ПДВ. З посиланням на пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий орган зазначив, що вказані накладні є неналежно оформлені, а тому позивач безпідставно сформував податковий кредит на підставі таких податкових накладних.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР покупець має право відобразити сплачені суми податку у податковому кредиті за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97ВР не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Тобто, підставою для відповідальності платника податку є відсутність підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

Згідно пп. 7.2.6 Закону № 168/97ВР податкова накладна, яка згідно пп. 7.2.3 цього Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Датою ж виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), у відповідності з пп. 7.3.1 зазначеного Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, аналіз норм Закону № 168/97-ВР дає підстави зробити висновок, що податкові накладні є такими документами, що підтверджують проведення господарської операції, оскільки містять відомості про продавця товару, за якими можливо в разі необхідності провести його перевірку щодо підтвердження зазначених у накладній відомостей, відомості про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.

Таким чином, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість.

Отже, вирішуючи спір щодо віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаними ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія", суди правомірно врахували, що недоліки в заповненні податкових накладних, які полягали у неправильному зазначені найменування покупця ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" замість ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Сігма Рент" та свідоцтва платника ПДВ, не робить такі накладні недійсними та не свідчить про їх неналежність та недопустимість як доказу, оскільки ДП "Центральна районна аптека № 76" ТОВ "Обласна аптечна холдингова компанія" та позивач є однією особою, у якої змінився засновник та як наслідок найменування. Такі накладні не перешкоджає ідентифікації підприємства та встановленню достовірності фактичного здійснення господарської операції, відсутності декларування продавцями свої податкових зобов'язань, а недотримання в даному випадку позивачем порядку, встановленого пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не є підставою для висновку про неправомірність включення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції щодо вказаних правовідносин.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, є встановлені наведеною процесуальної нормою підстави для залишення касаційної скарги ОДПІ без задоволення, а постанови Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-19239/10/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: __ Л.І. Бившева

Судді: __ І.Я. Олендер

__ Т.М. Шипуліна