Ухвала суду № 64047893, 12.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 січня 2017 року м. Київ К/800/36651/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Єрьомін А.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати зазначені вище судові рішення. ухвалити нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підчас перерахунку пенсії велична середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалась під час призначення пенсії.

Частиною четвертою статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058-IV) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.

За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.

При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV).

За змістом частини першої статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону №1058-IV: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + + Кз3 + ... + Кзn );

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.

Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).

У частині четвертій статті 42 Закону №1058-IV зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.

Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону №1058-IV цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Зважаючи на те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, УПФ обґрунтовано відмовило позивачу у застосуванні показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2009 рік.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у постанові від 27 лютого 2012 року є помилковим.

У постанові Верховного Суду України від 27.02.2012 року зазначено, що виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону України №1058-IV показник заробітної плати повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Висновок Верховного Суду України стосується того, що суд касаційної інстанції повністю обмежив право пенсіонера на зміну показника середньої заробітної плати, вказавши "у будь-якому випадку показник залишається незмінним".

Законодавством визначено два метода розрахунку пенсії заявника. У випадку розрахунку пенсії з тієї заробітної плати з якої була призначена пенсія показник є змінним, а у випадку обрахунку пенсії з урахуванням стажу після призначення пенсії цей показни є незмінним.

Крім того, у постановах Верховного Суду України від 12 та 26 червня 2012 року (№№21-187а12, 21-195а12 відповідно) міститься висновок, відповідно до якого перерахунок пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, а розмір пенсії розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.

Відповідно до частини другої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене підстав для задоволення позовних вимог не вбачається.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 7 липня 2010 року №2453-VI та частини третьої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) від 6 липня 2005 року №2747-IV Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки були належним чином досліджені й оцінені судами, а заявник не наводить підстав вважати, що суди при цьому неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи з викладеного, та керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянути Верховним Судом України у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Єрьомін