Ухвала суду № 64047599, 12.01.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Хавронюк О.Л.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"12" січня 2017 р. Справа № 274/3968/16-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Мацького Є.М.

Капустинського М.М.,

за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,

представника відповідача: Кондратюк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "14" листопада 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зоб'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до Бердичівсього об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з тих підстав, що відповідач неправомірно відмовив їй у виплаті компенсації втрати частини доходів, в зв'язку з порушенням строку їх виплати. Рішенням відповідача від 9.03.2016 року на її звернення повідомлено, що всі виплати за рішенням суду проводяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Позивач вказує, що зверталась до суду з позовом про перерахунок пенсії, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 року її позовні вимоги були задоволені, зобов'язано здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати з 28.01.2009 року по 20.04.2011 року. Вказаним рішенням визнано неправомірність дій органу пенсійного фонду, що призвело до втрати частини доходів на загальну суму 115824,69 грн.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано дії Бердичівсього об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_4 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії протиправною.

Зобов'язано Бердичівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_4 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 року у справі № 2-а-513/10 за період з 28.01.2009 року по 20.04.2011 року, яка визначається як різниця між розміром пенсії, яка була нарахована та виплачена на підставі вказаної постанови суду та розміром фактично сплаченої пенсії, починаючи з 28.01.2009 року по день фактичної виплати пенсії.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Бердичівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в УПФ з 24.11.2012 року та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2011 року за результатами розгляду адміністративного позову ОСОБА_4 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4, як інваліду 2 групи, відповідно до ч.4 ст.54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести відповідні виплати за період з 28.01.2009 року по 20.04.2011 року (а.с.30-33).

Рішення суду щодо нарахування та проведення виплат пенсії позивачу в сумі 115824,69 грн. було остаточно виконано після звернення до Європейського суду з прав людини 17.09.2014 року шляхом перерахування коштів Державною казначейською службою (а.с.57-58,34-40) та виплачено 6.10.2014 року.

03.03.2016 року позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила вчинити дії з нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів на частину нарахованої та сплаченої пенсії (а.с.47-48).

09.03.2016 року у відповідь на звернення відповідачем направлено лист, в якому було повідомлено, що виплати за рішенням суду проводяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік, а значить мають разовий характер (а.с.6).

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Зі змісту ч.2 ст.19 Конституції України слідує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV, яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Колегія суддів вважає, що виходячи з наведених вище вимог Закону доводи апелянта щодо пропуску строку звернення позивачем до суду є безпідставними, оскільки факт не отримання своєчасно позивачем пенсії в належному розмірі з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, встановлений рішенням суду, а тому і нарахування компенсації втрати частини доходів не обмежується будь-яким строком.

Відповідно до статей 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону № 1058-IV, статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Колегія суддів вважає, що виходячи з наведених вище вимог Закону є безпідставними доводи апелянта, що здійснення нарахування та виплати позивачу пенсії, на підставі рішення суду, є одноразовою виплатою.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 18.11.2014 року по справі № 21-518а14 та від 7 листопада 2012 року по справі № 6-131цс12.

У відповідності до ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оскаржуваний дій не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "14" листопада 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: Є.М. Мацький

М.М. Капустинський

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" січня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Л.Карастоянової,29,м.Бердичів,Житомирська область,13312

- ,