Ухвала суду № 64046967, 11.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 695/2721/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Степанченко М.Ю. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2016 року по справі за її позовом до заступника начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жаркової Марини Вікторівни про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування постанов від 06.09.2016 року № 23-11-50/300-271 та № 23-11-50/300-272 щодо накладення штрафу в розмір 14500 грн. та 1450 грн. відповідно за порушення законодавства про працю.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2016 року, справу передано за підсудністю Черкаському окружному адміністративному суду, оскільки вона предметно не підсудна Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, як адміністративному суду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу про скасування незаконної, на її думку, ухвали суду першої інстанції та просить направити справу для продовження розгляду до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. При цьому апелянтка посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Передаючи справу до Черкаського окружного адміністративного суду, суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення правил предметної підсудності.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянтка посилається на ч. 1 ст. 18 КАС України та ч. 2 ст. 19 КАС України, за якою адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної .. особи …, вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів пристає на позицію апелянти про дотримання нею предметної підсудності при подачі адміністративного позову до суду, з огляду на слідуюче.

Стаття 18 КАС України визначає предметну підсудність адміністративних справ.

Так, в силу приписів ч. 1 вказаної норми місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: …; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; … .

Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: 1) однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, …, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам;… (ч. 2 ст. 18 КАС України).

Колегія суддів встановила, що в даному випадку правовою підставою для прийняття спірних постанов слугувало порушення позивачкою вимог КЗпП України та Закону України «Про оплату праці», в зв'язку з чим до неї було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Більше того, у самому протоколі про адміністративне правопорушення від 26.08.2016 року № 23-11-50/209, на підставі якого прийнято спірні постанови, чітко зазначено про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП. Вказана норма містить приписи щодо виду і розміру санкцій за порушення її вимог. Застосування санкцій, визначених КЗпП України не змінює ні виду правопорушення, ні характеру його вчинення, ні виду відповідальності.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 6) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, йдеться про суд, визначений законом для вирішення конкретного спору, у тому числі з огляду на його повноваження щодо вирішення справи з урахуванням предмету спору, інстанційної та територіальної підсудності.

Термін «неповноважний склад суду» не може сприйматися лише як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов'язків. Повноваження складу суду належить сприймати і як компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах, визначених КАС України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судочинство, яке здійснюється з порушенням цих правил, за наявності сумнівів в безсторонності і неупередженості суду, не може вважатися правосуддям, а прийняті з допущенням таких порушень судові рішення не можуть залишатися в силі через їх незаконність.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуючи вище викладене, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів знаходить, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо направлення справи за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду, оскільки в даному випадку наявний спір з приводу рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, який предметно підсудний місцевому загальному суду як адміністративному. Таким судом у спірних правовідносинах є Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Згідно зі ст. 199 КАС України за наслідками апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку про скасування ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2016 року та необхідність направлення Черкаським окружним адміністративним судом справи до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для продовження розгляду, оскільки у окружному суді здійснювався судовий розгляд та провадження по справі було зупинено.

Керуючись, ст.ст. 41, 195, 196, 199, 205, 206 КАС України, колегія суддів -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2016 року - скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про направлення справи за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду - відмовити.

Чернігівському окружному адміністративному суду передати справу до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області - для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.