Постанова № 64046947, 12.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 357/8433/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к апелянта Ляхова К.О.

пр-к позивача ОСОБА_4

пр-к відповідача Сахнюк І.І.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання відмови та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив:

- визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, викладену у листі від 23.06.2016 № 31, у проведенні виплати одноразової грошової допомоги;

- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у п'ятнадцятиденний строк з дня реєстрації заяви (рапорту) від 21.06.2016 висновку щодо можливості проведення одноразової грошової допомоги разом з підтверджуючими документами;

- зобов'язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо можливості проведення грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, разом з підтверджуючими документами;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути в визначений Законом термін документи стосовно одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невірне встановлення фактичних обставин справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 03.08.1992 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління МВС в Київській області № 590 о/с від 06.11.2015 позивача звільнено з органів внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 1 о/с від 07.11.2015 позивача прийнято на службу в Національну поліцію.

В подальшому, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 44 о/с від 21.01.2016 ОСОБА_6 звільнено зі служби в Національній поліції.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 44/ЗВ від 21.01.2016 Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Київській області» при проведенні медичного огляду позивача виявлено наявність захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.

Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії АВ № 0198284 позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності з 10.02.2016 на строк до 01.03.2017, захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії АВ № 0198284 позивачу з 10.02.2016 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС на строк до 01.03.2017.

21.06.2016 позивач звернувся до Головного управління МВС в Київській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у зв'язку з встановленням йому ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Листом № 31 від 23.06.2016 Головне управління МВС України в Київській області повідомило позивача про відсутність підстав вирішення питання про призначення допомоги. Також, повідомлено, що матеріали про призначення одноразової грошової допомоги працівникам поліції Департаментом фінансово-облікової політики МВС України не розглядаються, оскільки призначення вказаної допомоги проводиться за останнім місцем служби поліцейського.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України заяви позивача з доданим пакетом документів та висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та вважав, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХП та постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

Відповідно до п.3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (п.2 Порядку № 850).

Пунктами 7 - 9 Порядку № 850 визначено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

З 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 4, ст. 20 із наступними змінами).

Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Порядок призначення та отримання поліцейськими одноразової грошової допомоги, розміри та підстави, за яких призначення та виплата допомоги не здійснюється, визначено статтями 97-101 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97 - 101 Закону України «Про Національну поліцію», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Згідно з п. 1 р. ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 3 Розділу ІІІ Порядку № 4 визначено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.

Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку №4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу:

1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності;

2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії, які звіряються з оригіналом документа: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).

Пунктом 1 Розділу IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п.2 Розділу IV Порядку № 4).

Положеннями Порядку №850 та Порядку №4 передбачено, що одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби. Таким чином, заява (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності має бути подана працівником за останнім місцем служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07.11.2015 позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Київській області, тобто з цієї дати на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України «Про Національну поліцію». Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 44 о/с від 21.01.2016 ОСОБА_6 звільнено зі служби в Національній поліції.

Останнім місцем служби позивача як поліцейського є Головне управління Національної поліції в Київській області.

Враховуючи викладене, органом, до якого позивач повинен був звертатись з заявою (рапортом) про виплату спірної грошової допомоги є Головне управління Національної поліції в Київській області.

Однак, заяву (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги та відповідні документи позивач подав до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

Наразі, колегія суддів звертає увагу, що Головне управління МВС України в Київській області в листі від 23.06.2016 повідомляло позивача, що матеріали про призначення одноразової грошової допомоги працівникам поліції Департаментом фінансово-облікової політики МВС України не розглядаються, оскільки призначення вказаної допомоги проводиться за останнім місцем служби поліцейського.

Наведене свідчить про порушення позивачем порядку звернення із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності.

Отже, Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області не є належним органом до якого позивач мав звернутися за одноразовою грошовою виплатою у зв'язку з встановленням групи інвалідності після звільнення зі служби в органах Національної поліції.

Таким чином, і позовні вимоги щодо цього відповідача є безпідставними.

Наразі, з наявних в матеріалах справи пояснень Головного управління Національної поліції в Київській області вбачається, що останнім не заперечується право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності. Позивач не позбавлений права звернутись із заявою (рапортом) встановленого зразка та з відповідними документами до уповноваженого органу із вимогою про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності.

Також, є помилковими висновки суду першої інстанції про наявність підстав для зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути у визначений Законом термін документи стосовно призначення позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки позовні вимоги в цій частині, є передчасними, так як відповідний висновок на розгляд до Міністерства внутрішніх справ України щодо виплати грошової допомоги позивачу не надсилався, відповідно і будь-яке рішення з даного питання Міністерством внутрішніх справ України не приймалося. З боку Міністерства внутрішніх справ України не було допущено порушення прав та законних інтересів позивача внаслідок прийняття будь-якого рішення, вчинення дій або допущенної бездіяльності. Отже, відсутній факт спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповне з'ясовані обставини справи.Висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи, внаслідок чого рішення суду ухвалено не у відповідності до норм матеріального права, яке регулює спірні правовідносини.

Згідно з п. 3 ч. 1.ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо є невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи або, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 12.01.2017.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.