Ухвала суду № 64046894, 11.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року справа №805/2475/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Челахової О.О., представника відповідача - Колеснікової О.М., діючої на підставі довіреності, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 805/2475/16-а за позовом Приватного підприємства «Астон» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови у реєстрації податкової накладної від 15 вересня 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2016 року, Приватне підприємство «Астон» звернулось до суду із позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови у реєстрації податкової накладної від 15 вересня 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 4-6).

08 листопада 2016 року постановою Донецького окружного адміністративного суду позов задоволено. Визнано протиправною відмову Державної фіскальної служби України у реєстрації податкової накладної від 15 вересня 2016 року за № 14 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с. 62-63).

Не погодившись із судовим рішенням, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм Податкового кодексу України на норм процесуального права - ст. 7, 11, 69, 70, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просила суд скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що податкова накладна від 15 вересня 2015 року № 14 на суму 101 400 грн. виписана позивачу за минулий період (248 днів від дати реєстрації), тому відповідач правомірно її не прийняв з огляду на положення Податкового кодексу України (а.с. 66-68).

Представник апелянта в судовому засідання надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явилась, про дати, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Астон" є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області 22 вересня 2000 року, місцезнаходження: 84300, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 2В. Є платником податку на додану вартість (а.с. 7-9).

На виконання Договору від 10 червня 2015 року № 904 року на поставку товару ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» позивачем виписана видаткова накладна № 167 від 15 вересня 2015 року на загальну суму 608 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 101 400,00 грн. (а.с. 10-11) та податкова накладна № 14 від 15 вересня 2015 року на загальну суму 608 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 101 400,00 грн. (а.с. 12).

Приватне підприємство "Астон" 20 травня 2016 року в електронному вигляді подало до Державної фіскальної служби України податкову накладну № 14 від 15 вересня 2015 року, що підтверджується повідомленням про отримання звітності податкового органу (а.с. 13).

Цього ж, 20 травня 2016 року Державною фіскальною службою України підприємству засобами електронного зв'язку направлено Квитанцію №1, якою фіскальним органом відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15 вересня 2015 року за №14 у зв'язку з порушенням вимог п.120.2 ст.120 Податкового кодексу України, а саме, дата реєстрації не може перевищувати 180 календарних днів з дати складання податкової накладної, а подану податкову накладну виписано за минулий період (248 днів від дати реєстрації) (а.с. 14).

Спірним питанням у справі, є правомірність відмови податкового органу у прийнятті податкової накладної для реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування протягом 365 календарних днів з дати їх складання, а норми статті 120 - 1 Кодексу лише встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в реєстрі податкових накладних та/або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у податковій звітності за вересень 2015 року задекларовано податкову накладну на суму податку на додану вартість 101 400,00 грн. (а.с. 15-17).

Відповідно до Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ № 2069883 станом на 20 травня 2016 року позивач має право зареєструвати податкові накладні на суму 119 703,55 грн.(а.с. 54).

При цьому, податкова накладна від 15 вересня 2015 року №14 складена на суму ПДВ 101 400,00 грн., тобто в межах суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні.

У разі порушення платниками податку термінів реєстрації або відсутність такої реєстрації протягом 180 календарних днів з дати складання податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, до таких платників податку застосовуватимуться штрафні санкції в розмірі, визначеному у статті 120 - 1 Кодексу.

Разом з тим, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та/або розрахунками коригування.

При цьому, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних та/або розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за той звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати їх складення.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування протягом 365 календарних днів з дати їх складання, а норми статті 120 - 1 Кодексу лише встановлюють відповідальність платника податку за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунку коригування до них протягом певного періоду з дати їх складання.

Крім того, дана правова позиції узгоджується з листа Міністерства фінансів України від 30 березня 2016 року № 30-11120-09-10/9133 (а.с. 56-58).

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2016 року у справі № 805/2475/16-а за позовом Приватного підприємства «Астон» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною відмови у реєстрації податкової накладної від 15 вересня 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних - залишити без змін.

Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 11 січня 2017 року.

Повний текст ухвали виготовлено 13 січня 2017 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Судді Т.Г.Арабей

І.В.Геращенко

Г.М. Міронова