Рішення № 64044352, 12.01.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 січня 2017 р. Справа № 903/860/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Луцьк

до відповідача: Володимир-Волинського підприємства теплових мереж Володимир-Волинськтеплокомуненерго, м. Володимир - Волинський

про стягнення 11725000,11грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: ОСОБА_1 - директор, ОСОБА_2 - довіреність № 18 від 06.01.2016р.

В судовому засіданні 10.01.2017р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 12.01.2017р. до 12:00 год. для надання відповідачем розрахунку індексу інфляції та 3% річних.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернувся до суду з позовом до відповідача - Володимир-Волинського підприємства теплових мереж Володимир-Волинськтеплокомуненерго про стягнення 11725000,11грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №1089/15-БО-2 від 04.12.2014р., в т.ч.: 6581903,43грн. основного боргу, 3581903,43грн. пені, 311491,65грн. 3%річних та 1573695,73грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті отриманого природного газу, у встановлені договором купівлі-продажу природного газу №1089/15-БО-2 від 04.12.2014р. строки.

Позивач в додаткових поясненнях № 14/4-22-в від 06.01.2017р. та представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 19 від 06.01.2017р. (вх. № 01-54/196/16 від 10.01.2017р.) та представник в судовому засіданні повідомляє про те, що заборгованість Володимир - Волинського підприємства теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" за договором купівлі-продажу природного газу №1089/15-БО-2 від 04.12.2014р. виникла як різниця в тарифах на теплову енергію, що постачалася бюджетним установам, організаціям та іншим споживачам, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам.

За таких обставин вважає, що Володимир-Волинським підприємством теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" було вжито усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання грошового зобов'язання в частині погашення заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за спожитий у відповідності до договору №Ю89/15-БО-2 від 04.12.2014р. впродовж 2013 року природний газ, яка виникла внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, в с т а н о в и в:

04.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Володимир - Волинським підприємством теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №1089/15-БО-2 з додатковими угодами №1 від 05.02.2015р., №2 від 23.03.2015р., № 3 від 07.04.2015 р., № 4 від 14.05.2015 р., № 5 від 09.06.2015 р., № 6 від 29.07.2015 р., № 7 від 30.07.2015 р., № 8 від 21.10.2015 р., № 9 від 22.10.2015 р., № 10 від 02.11.2015 р., № 11 від 25.11.2015 р. згідно з умовами котрого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було взято на себе зобовязання щодо передачі у власність Покупця у 2015 році природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями в обсягах і порядку, передбачених угодою, а Володимир-Волинське підприємства теплових мереж Володимир-Волинськтеплокомуненерго, в свою чергу, зобовязання відносно прийняття газу та проведення його оплати у визначеному договором порядку.

Положеннями розділу 11 договору визначалось, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін, діє в частині реалізації газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Пунктом 3.1 договору передбачалось, що Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі.

Пунктом 3.3 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивачем протягом січня-грудня 2015 року було передано, а відповідачем прийнято та в подальшому спожито, природного газу загальною вартістю 12838893,09грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями ОСОБА_2 приймання-передачі природного газу.

Судом встановлено, що зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих субєктів, містять всі визначені законодавством обовязкові реквізити, в повному обємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі згідно умов підписаного договору № 1089/15-БО-2 від 04.12.2014р. впродовж 2015 року господарських операцій.

Передача позивачем природного газу у вказаних обємах та його отримання відповідачем не заперечується відповідачем.

Пунктом 6.1 договору сторонами було передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, Володимир-Волинське підприємство теплових мереж Володимир-Волинськтеплокомуненерго взяті на себе зобовязання в частині проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті переданого природного газу (у порядку та строки, визначені вище) виконувало неналежним чином, чим порушило п. 6.1 Договору.

Судом встановлено, що платежі проводились із допуском у певні періоди порушень встановлених угодою граничних термінів, що, в свою чергу, призводило до прострочення платежів на той чи інший час та виникнення боргу у той чи інший період на певну суму.

Зазначене підтверджено розрахунком позивача та довідкою по операціях за договором.

Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем, існування у у певні періоди заборгованості по оплаті газу стало підставою для здійснення позивачем нарахувань відповідачу сум пені за прострочку виконання грошових зобовязань, а також інфляційних та процентів річних, подальше звернення до суду із позовом про стягнення нарахованих сум.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір купівлі-продажу природного газу № 1089/15-БО-2 від 04.12.2014р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на день розгляду справи заборгованість основного боргу відповідача перед позивачем становить 6581903,43грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Відповідно до пункту 7.2 Договору: у разі невиконання Відповідачем умов пункту 6.1 Договору Позивач має право не здійснювати поставку газу Відповідачу або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості; у разі невиконання Відповідачем пункту 6.1 Договору він зобов'язався сплатити Позивачу крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 1573695,73грн. інфляційних втрат та 311491,65грн. 3% річних, а також 3581903,43грн. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань згідно п. 7.2. договору.

Дослідивши розрахунки, додані позивачем до позовної заяви, суд погоджується з вірністю їх проведення.

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ по відсотках, інфляційних втратах та пені, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача: 311491,65грн. - 3% річних, 1573695,73грн. - втрат від інфляційних процесів та 3581903,43грн. пені.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 175875,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 527, 546, 551, 599, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 173, 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Володимир - Волинського підприємства теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" (44700, Волинська область, м. Володимир - Волинський, вул. Сагайдачного 19, код ЄДРПОУ 05384488) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 11725000,11грн., в тому числі: 6581903,43грн. основний борг, 1573695,73грн. інфляційні втрати, 311491,65грн. 3% річних та 3581903,43грн. пені, а також витрат по судовому збору в сумі 175875,00грн.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст. 85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення

складено 13.01.2017

СуддяВ. М. Дем`як