Ухвала суду № 64044226, 12.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

12 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі головуючого - Кирилюк Г.М.

суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.

при секретарі Чумаченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Заможна Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Таурус-2015» про зобов'язання укласти договір суборенди нежитлового приміщення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фадж» на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року про забезпечення позову,

встановила:

02.03.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов'язати ТОВ «Заможна Україна» укласти з ТОВ «Таурус-2015» договір суборенди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 10 586,6 кв.м.

Одночасно подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Таурус-2015» передавати будь-кому в будь-якій спосіб нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 10 586,6 кв.м. на користь чи на вимогу третіх осіб.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року заяву задоволено. Заборонено ТОВ «Таурус-2015» передавати будь-кому в будь-якій спосіб нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 10 586,6 кв.м. на користь чи на вимогу третіх осіб.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 р. позовну заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Фадж» просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Свої доводи мотивує тим, що ТОВ «Фадж» є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2016 р. витребувано на користь ТОВ «Фадж» з незаконного володіння ТОВ « Таурус-2015» вказану нежитлову будівлю та зобов'язано ТОВ «Таурус -2015» її звільнити. Вказане судове рішення перебуває на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Маріупольського Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

В порушення вимог ч. 3 ст.151 ЦПК України суд не встановив, що власником будівлі є ТОВ «Фарж». Незаконність перебування інших осіб у будівлі, а також те, що усі договори оренди чи суборенди, на підставі яких інші особи знаходяться у будівлі, є недійсними (нікчемними) або підробленими, було встановлено численними судовими рішеннями. Забезпечення позову у даній справі є спробою ТОВ «Таурус-2015» заблокувати виконання рішення про зобов'язання звільнити приміщення.

В судовому засіданні представник ТОВ «Фадж» - Шульженко Д.Ю. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інші особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, пояснення представника ТОВ «Фадж», перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він не обґрунтований та не відповідає обставинам справи.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не встановив, кому належить спірне нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та територіально не відноситься до Дніпровського району м. Києва, та не з'ясував, чи не призведе це до порушення прав та законних інтересів власника цього майна.

Суд першої інстанції також не пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та не навів мотивів, в чому існувала реальна загроза невиконання можливого рішення у даній справі, з огляду на предмет і підстави позову.

Забезпечивши позов шляхом заборони ТОВ «Таурус-2015» передавати будь-кому в будь-яких спосіб чи на вимогу третіх осіб нежитлове приміщення, суд першої інстанції не з'ясував питання відповідності такого виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам про зобов'язання укласти договір суборенди.

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 24.04.2015 р. власником нежитлової будівлі загальною площею 10586,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, є ТОВ «Фадж» (а.с.122-123).

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12 травня 2016 р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 червня 2016 р. та постановою Вищого господарського суду України від 27 вересня 2016 р., витребувано на користь ТОВ Фадж» з незаконного володіння ТОВ «Таурус-2015» вищевказану житлову будівлю та зобов'язано її звільнити.

У зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, які суд вважав встановленими, порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фадж» задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 березня 2016 року про забезпечення позову скасувати.

Постановити нову ухвалу.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 22-ц/796/798/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Ластовка Н.Д.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.