Ухвала суду № 64043990, 10.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

УХВАЛА

про закриття провадження в адміністративній справі

10 січня 2017 року м. Київ № 826/4638/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У письмовому провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться адміністративна справа №826/4638/16 (далі - справа) за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною відмови відповідача включити вимоги позивача до Реєстру акцептованих вимог кредиторів за вкладами в ПАТ "КБ "Надра";

- зобов'язання відповідача включити вимоги позивача до Реєстру акцептованих вимог кредиторів за вкладами в ПАТ "КБ "Надра".

Як з'ясовано судом у ході розгляду справи, позовні вимоги обгрунтувані протиправністю діянь відповідача щодо невизнання позивача кредитором ПАТ "КБ "Надра".

Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що позивач звертався до відповідача із заявами, у яких просив визнати його кредитором ПАТ "КБ "Надра" у належній йому сумі залишку всіх коштів на всіх рахунках, які відкриті на його ім'я у ПАТ "КБ "Надра".

Листом відповідача від 26 січня 2016 року №22-7-989 позивача повідомлено про те, що його кредиторські вимоги не включені до Реєстру акцептованих вимог кредиторів у зв'язку із неподанням кредиторської вимоги у встановлений законодавством строк.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст. 243 КАС України, у постанові Верховного Суду України, прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, що була неоднаково застосована.

Враховуючи викладені норми, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду України від 15 червня 2016 року №21-286а16 (справа №826/20410/14) міститься висновок про те, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дата ратифікації 09 лютого 2006 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

У свою чергу, відповідно до ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних вище норм та враховуючи норму ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 червня 2015 року №113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", та на підставі цих рішень розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкову І.О. строком на 1 рік із 05 червня 2015 року по 04 червня 2016 року включно.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дана справа підвідомча господарському суду, оскільки по суті є спором про майнові вимоги до банку, адже заявлені позивачем вимоги стосуються саме питання невключення його до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись ст.ст. 128, 157, 160, 165 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі №826/4638/16 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Надра" Стрюкової І.О. про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію ухвали направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам), роз'яснивши, що повторне звернення до адміністративного суду з тим самим позовом не допускається.

Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення спору віднесено до юрисдикції господарських судів.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, ухвала може бути оскаржена повністю або частково шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів із дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин