Ухвала суду № 64043978, 11.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

11 січня 2017 року №826/10962/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участі секретаря судового засідання Левкович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення у адміністративній справі

за позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській областідо концерну «Військторгсервіс»про стягнення заборгованості,

за участю:

представника відповідача: Коломеєць І.В.

ВСТАНОВИВ:

Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до концерну «Військторгсервіс» про стягнення заборгованості з земельного податку з юридичних осіб в сумі 82 446,22 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2016 позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задоволено повністю, стягнуто податковий борг з концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 33689922) по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 82 446,22 грн. в наступному порядку: на р/р 33216811700026, код 18010500, отримувач УДКС у Центрально-Міському районі, код ОКПО 38032222, банк одержувача ГУ ДК у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровська, МФО 805012.

30.12.2016 відповідач подав до суду заяву про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.01.2017 заяву концерну «Військторгсервіс» призначено до судового розгляду

В судовому засіданні 11.01.2017 представник відповідача підтримав подану заяву та просив її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, письмових заперечень суду не надав.

Відповідно до частини 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши матеріали справи та письмові обґрунтування відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення з огляду на наступне.

Підставою для відстрочення, розстрочення, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Представник концерну «Військторгсервіс» у своїй заяві посилається на те, що у відповідача склалася скрутна фінансова ситуація, що унеможливлює сплату поточних платежів до бюджету та одночасно ускладнює своєчасне та повне виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2016.

Також, представник відповідача вказує, що на виконанні в державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві перебуває 63 виконавчих проваджень по яким концерн виступає боржником та згідно зведеного виконавчого провадження №35683134 загальна суму боргу складає 6 027 686,23 грн., в тому числі заборгованість з податків і зборів, платежів, станом на 01.10.2016 складала з ПДВ 14 813, 2 тис. грн., а з плати за землю 3 191,6 тис. грн.

Представник відповідача наголошує, що концерн складається на 100% із державного майна, що унеможливлює погашення боргів шляхом реалізації його майна.

Окрім того, представник концерну «Військторгсервіс» зазначає, що у зв'язку з проведенням часткової мобілізації, Міністерством оборони України за кошти Державного бюджету зроблено замовлення у концерну «Військторгсервіс» на виготовлення речового майна та надання послуг лазні військовослужбовцям, а тому існує реальна загроза списання коштів з рахунків концерну, що належать державі в особі Міністерства оборони України, та використання їх не за цільовим призначенням, і як наслідок не виконання відповідачем мобілізаційного завдання, не отримання частини прибутку від наданих послуг, які могли б бути спрямовані на погашення боргів.

Однак, суд не погоджується із зазначеними доводами відповідача.

Щодо фінансового становища концерну «Військторгсервіс», суд зауважує, що оцінка фінансових можливостей вказаного платника податків повинна проводитись на підставі даних бухгалтерського обліку, із окремим підтвердженням сум бюджетних асигнувань, що не були надані підприємству розпорядником бюджетних коштів та даних про суми власних коштів на розрахункових рахунках.

Суд наголошує, що відповідач не надав на підтвердження свого скрутного фінансового становища звітів про фінансовий стан, про рух грошових коштів та довідки з банків про суми коштів, що обліковуються на рахунку.

Отже, вказані концерном «Військторгсервіс» обставини, не можуть слугувати беззаперечними підставами для відстрочки виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2016 на один рік.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Порядок розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків врегульовано статтею 100 Податкового кодексу України.

Згідно статті 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Однак, відповідач з моменту виникнення податкового боргу не звертався до контролюючого органу за розстроченням своїх грошових зобов'язань, що негативно вплинуло на стан розрахунків із бюджетом та неодноразового вирішення питання про стягнення заборгованості в судовому порядку. Суд розцінює такі дії заявника як небажання вести податкові розрахунки з бюджетом відповідно до вимог Податкового Кодексу України.

Також, суд наголошує, що на виконанні в державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві перебуває 63 виконавчих проваджень, що свідчить про постійне накопичення податкового боргу. Тобто мова йде не про можливість виконання конкретного судового рішення, а про фінансову неспроможність заявника взагалі.

Окрім того, відстрочення податкового боргу на один рік призведе до знецінення грошових коштів, які концерн «Військторгсервіс» мав б заплатити до бюджету ще в 2012 році (податкова вимога від 03.07.2012 №320).

Отже, суд приходить до висновку про недоцільність відстрочення податкового боргу саме на такий тривалий час.

Відстрочення виконання судового рішення має на меті захист інтересів боржника за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, однак не може бути направлене на уникнення останнього від належного виконання рішення.

Водночас, концерн «Військторгсервіс» з 2012 року вчиняє дії з ухилення від сплати податкових зобов'язань.

Всупереч статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявник не надав суду відповідних доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, при цьому відсутність достатніх коштів на рахунках заявника не є винятковою обставиною в розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутність коштів на рахунку, як достатня для відстрочення виконання рішення суду підстава, має бути тривалою та свідчити про безперечне унеможливлення виконання рішення суду протягом тривалого часу, натомість, за твердженням заявника ним періодично погашаються поточні платежі. Заявник не надав до суду належних та допустимих доказів, які б обґрунтовували підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання постанови строком один рік.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного суду міста Києва від 12.05.2015 №826/12057/14.

Керуючись положеннями статей 160-165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви концерну «Військторгсервіс» про відстрочення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2016 №826/10962/16 на один рік.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.М. Кобилянський