Постанова № 64043967, 10.01.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року м.Чернігів Справа № 825/1927/16

Чернігівський окружний адміністративний суд

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участі секретаря Пархомчука Д.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Тарасенка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського прикордонного загону військової частини 2253 про визнання дій протиправними та скасування наказів

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1) до Чернігівського прикордонного загону військової частини 2253 (далі-відповідач), в якому остаточно просить суд визнати протиправними дії відповідача про накладення на ОСОБА_1 стягнень на підставі наказів від 26.09.2016 № 487-КП, від 27.09.2016 № 490-КП, від 28.09.2016 № 491-КП, від 08.07.2016 № 319-КП та від 09.09.2016 № 449-КП, скасувати вказані накази та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 5500,00 грн., за надання позивачу юридичних послуг.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він проходив військову службу за контрактом у Чернігівському прикордонному загоні (військова частина 2253) на посаді старшого техніка групи пожежної безпеки відділу персоналу, у військовому званні прапорщик. Оскаржуваними наказами його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, Порядку звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов'язків у разі тимчасової непрацездатності, Розпорядку дня, затвердженого наказом Чернігівського прикордонного загону від 04.08.2016 № 95-ОД, Розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби України від 29.08.2009 № 374, Посадової Інструкції. З такими наказами позивач не погоджується, посилаючись на те, що він не допускав невиконання своїх службових обов'язків та порушення вимог нормативно-правових актів та розпорядчих документів. Посилається на те, що відповідач накладаючи дисциплінарні стягнення, не врахував всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, не встановив вини позивача у вчинених діяннях.

В судовому засіданні позивач та представник позивача остаточні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях (а.с. 148-154, 175-181). Акцентують увагу суду на тому, що в діях позивача взагалі відсутній склад будь-якого дисциплінарного правопорушення і належних та допустимих доказів на спростування цього відповідачем не надано. Крім того, службове розслідування проведено за одним й тим же фактом відсутності підпису безпосередніх начальників, але якими правовими нормами це передбачено в акті службового розслідування не вказано. Також просить врахувати, що з наказом № 382АГ від 02.07.2016 Про затвердження Порядку звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов'язків у разі тимчасової непрацездатності ознайомлений не був. Просить суд адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с. 31-46). Зазначає, що всі оскаржувані накази прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства України. Представник відповідача просить суд не брати до уваги доводи позивача щодо не вчинення ним порушень, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами службового розслідування, зокрема письмовими поясненнями посадових осіб, а також по деяким фактам визнавальними поясненнями самого позивача. Так, службовими розслідуваннями встановлені факти порушення позивачем нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини під час проходження військової служби та внутрішніх розпорядчих документів відповідача. Відтак, посилання позивача про відсутність в його діях будь-якого складу правопорушення, на думку відповідача, є безпідставними. Також представник відповідача стверджує, що при виборі виду дисциплінарного стягнення відповідачем були враховані усі обставини вчинення дисциплінарного правопорушення, надано належну оцінку діям позивача. Відтак, на думку представника відповідача, підстав для задоволення позову немає, а тому просить суд відмовити у його задоволенні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що у Чернігівському прикордонному загоні займає посаду заступника начальника відділу персоналу. Свідок підтвердив, що він дійсно входив до складу осіб, які проводили службове розслідування по факту порушень позивачем вимог нормативно-правових актів та розпорядчих документів. За результатами службових розслідувань перевірки виявлено ряд порушень. Вважає, що розслідування проведене належним чином. Також пояснив, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконанням ним службових обов'язків, військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, що не було зроблено позивачем.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що до вересня 2016 року у Чернігівському прикордонному загоні займав посаду начальника відділення охорони здоров'я. Свідок пояснив, що медичні довідки позивач здавав своєчасно. На його думку, наказ Північного регіонального управління від 02.07.2016 № 382АГ, яким встановлено термін повідомлення військовослужбовця про своє захворювання та термін про надання підтверджуючих документів про лікування суперечить положенням законодавству України про охорону здоров'я, а Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України таких строків не визначено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та оцінивши інші докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив службу за контрактом у Чернігівському прикордонному загоні (військова частина 2253) на посаді старшого техніка групи пожежної безпеки відділу персоналу, у військовому званні прапорщик.

08.07.2016 наказом начальника Чернігівського прикордонного загону "Про результати службового розслідування" № 319-КП (п.4) за невиконання в повному обсязі вимог пунктів 2.1, 2.5, 2.7, 2.8, 2.11 розділу ІІ та пункту 3.2 розділу ІІІ Посадової інструкції, затвердженої наказом Чернігівського загону від 12.11.2015 № 1690-АГ, старшому техніку групи пожежної безпеки відділу персоналу ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.137-138).

09.09.2016 наказом начальника Чернігівського прикордонного загону "Про результати службового розслідування" № 449-КП за порушення вимог статей 11, 12, 13, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, невиконання вимог відомчих стандартів культури прикордонної служби, затверджених розпорядженням Адміністрації Держприкордонслужби України від 29.08.2009 № 374 "Про затвердження відомчих стандартів прикордонної служби", яке виразилось у не доповіді безпосередньому начальникові про складання відносно позивача співробітниками Державної автомобільної інспекції 10.07.2016 протоколу про адміністративне порушення за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, старшому техніку групи пожежної безпеки відділу персоналу ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.135-136).

26.09.2016 наказом начальника Чернігівського прикордонного загону № 487-КП на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 2.1, п. 2.6 розділу 2 Порядку звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов'язків у разі тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Північного регіонального управління від 02.07.2016 № 382АГ. Підставою для прийняття цього наказу, стало встановлення факту порушення позивачем порядку звернення за медичною допомогою (а.с.7-8).

27.09.2016 наказом начальника Чернігівського прикордонного загону № 490-КП на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог статей 11, 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, п. 2.1, п. 2.6 розділу 2 Порядку звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов'язків у разі тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Північного регіонального управління від 02.07.2016 № 382АГ. Підставою для прийняття цього наказу, стало встановлення факту неодноразового, повторного порушення позивачем порядку звернення за медичною допомогою (а.с.9-10).

28.09.2016 наказом начальника Чернігівського прикордонного загону № 491-КП на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за порушення вимог статей 11, 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, розпорядку дня управління Чернігівського прикордонного загону, затвердженого наказом від 04.08.2016 № 95-ОД, а саме: неприбуття позивача на шикування та відсутність на робочому місці без поважних причин до 15.00 год. 26.09.2016 (а.с. 11-12).

Надаючи оцінку правомірності вищезазначених наказів, суд керується такими мотивами.

Щодо оскаржуваних наказів Чернігівського прикордонного загону від 26.09.2016 № 487-КП, від 27.09.2016 № 490-КП, суд зазначає таке.

Загальні обов'язки військовослужбовців визначені Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548-XIV (далі-Статут).

Згідно з ст. 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, позивач протягом 2016 року хворів та звертався до медичних установ м. Чернігова за медичною допомогою.

Разом з тим, на думку представника відповідача, позивач всупереч ст. 12 Статуту та з порушенням строків, визначених Наказом Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 02.07.2016 № 382АГ "Про затвердження Порядку звільнення військовослужбовців Північного регіонального управління від виконання службових обов'язків у разі тимчасової непрацездатності" (далі- Наказ № 382АГ) не доповідав своєму безпосередньому начальникові про факт захворювання, несвоєчасно подавав рапорти та листки про тимчасову непрацездатність, що стало підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

З такими доводами відповідача суд не погоджується, з огляду на те, що ст. 12 Статуту не встановлено строк, в межах якого військовослужбовець зобов'язаний доповідати безпосередньому начальнику про те, що з ним сталося, в даному випадку про захворювання.

Що стосується порушення Наказу № 382АГ, то представником відповідача не надано суду доказів про ознайомлення позивача з вказаним наказом, тому факт порушенням даного наказу відповідачем не доведений.

Суд також вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про порушенням позивачем п.2.6 Наказу № 382АГ, оскільки зі змісту даного пункту вбачається, що у разі непредставлення в одноденний термін після закінчення лікування перехворілими військовослужбовцями документів, підтверджуючих їх право на звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, начальник підрозділу зобов'язаний порушити клопотання про призначення службового розслідування щодо відсутності підлеглого військовослужбовця на службі без поважних причин.

Проте докази непредставлення позивачем після закінчення лікування підтверджуючих медичних документів, відсутні.

Водночас, суд враховує пояснення свідка ОСОБА_5, якій в судовому засіданні підтвердив, що позивач медичні довідки здавав своєчасно.

Таким чином, накази Чернігівського прикордонного загону від 26.09.2016 № 487-КП, від 27.09.2016 № 490-КП, є протиправними і підлягають скасуванню.

Що стосується наказу Чернігівського прикордонного загону від 09.09.2016 № 449-КП, яким притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за недоповідь своєму безпосередньому начальнику про факт складання 10.07.2016 відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, то суд зазначає, що ст. 12 Статуту не встановлено обов'язку негайно доповідати про вказані обставини, а з матеріалів службового розслідування, яке проведено по даному факту 08.09.2016 вбачається, що позивач між 07 та 08 годиною 11.07.2016 в телефонному режимі повідомив свого безпосереднього начальника ОСОБА_6 про вище вказані обставини (а.с. 208).

Таким чином, факт доповіді позивачем про складання 10.07.2016 відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами службового розслідування, а відтак, наказ Чернігівського прикордонного загону від 09.09.2016 № 449-КП, є протиправним і підлягає скасуванню.

Доводи представника відповідача, що оскільки позивача звільнено зі служби, то згідно з положеннями ч. 3 ст. 45 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 551-XIV(далі-Дисциплінарний статут) оскаржувані накази втрачають чинність з дня звільнення, тому скасуванню в судовому порядку не підлягають, суд вважає необґрунтованими, з огляду на те, що позивача звільнено 14.11.2016, а адміністративний позов подано 31.10.2016, тобто до дня звільнення. За таких обставин, оскаржувані накази на час звільнення позивача були неузгодженими, а отже, вказана правова норма в такому випадку застосуванню не підлягає.

Щодо наказів Чернігівського прикордонного загону від 28.09.2016 № 491-КП, від 08.07.2016 № 319-КП, то суд погоджується з доводами представника відповідача про їх правомірність, з огляду на таке.

Так, наказом від 28.09.2016 № 491-КП позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неприбуття на шикування та відсутність на робочому місці без поважних причин до 15.00 год. 26.09.2016

Даний факт не заперечує і позивач, однак зазначає, що був відсутній на службі з поважних причин, оскільки знаходився у військовій прокуратурі Чернігівського гарнізону на підтвердження чого надав лист від 27.12.2016 № 14-4492 вих-16, в якому зазначено, що ОСОБА_1 26.09.2016 звертався до військової прокуратури Чернігівського гарнізону із заявою (а.с.161).

Однак вказані у листі від 27.12.2016 № 14-4492 вих-16 обставини не свідчать про знаходження позивача до 15.00 год. 26.09.2016 у військовій прокуратурі Чернігівського гарнізону. Крім того, позивачем не надано суду докази, що про вказані обставини він повідомляв свого безпосереднього начальника, що є порушенням ст. 12 Статуту та Розпорядку дня, затвердженого наказом Чернігівського прикордонного загону від 04.08.2016 № 95-ОД.

Пунктом 4 наказу Чернігівського прикордонного загону від 08.07.2016 № 319-КП позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання в повному обсязі вимог пунктів 2.1, 2.5, 2.7, 2.8, 2.11 розділу ІІ та пункту 3.2 розділу ІІІ Посадової інструкції, затвердженої наказом Чернігівського загону від 12.11.2015 № 1690-АГ.

Так, обов'язки старшого техніка групи пожежної безпеки визначені Посадовою інструкцією, яка міститься в матеріалах справи (а.с.82-84).

Матеріалами службового розслідування підтверджено факт недоліків, виявлених під час перевірки групи офіцерів Адміністрації Державної прикордонної служби України, зокрема порушення позивачем пунктів 2.1, 2.5, 2.7, 2.8, 2.11 розділу ІІ та пункту 3.2 розділу ІІІ Посадової інструкції, затвердженої наказом Чернігівського загону від 12.11.2015 № 1690-АГ.

Розрахунки по монтажу системи протипожежного захисту в приміщення відділу прикордонної служби Чернігівського прикордонного загону, які містяться в матеріалах справи (а.с.184-206) не є належними доказами, які підтверджують виконання посадових обов'язків, визначених в пунктах 2.1, 2.5, 2.7, 2.8, 2.11 розділу ІІ та пункту 3.2 розділу ІІІ Посадової інструкції.

При цьому письмових пояснень та відповідних доказів в ході проведення службового розслідування позивач не надавав.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначаються Дисциплінарним статутом Збройних сил України, затвердженим Законом України № 551-XIV від 24.03.1999.

Так, ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно із ст. 62 Дисциплінарного Статуту на прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Статтею 65 Дисциплінарного Статуту передбачено, що командир полку (корабля 1 рангу), бригади має право: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність.

Статтею 66 Дисциплінарного Статуту зазначено, що командир дивізії має право: а) робити зауваження, оголошувати догану, сувору догану; б) попереджувати про неповну службову відповідність; в) понижувати у посаді.

У відповідності до ст. 83 та 84 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Як видно з оскаржуваних наказів Чернігівського прикордонного загону від 28.09.2016 № 491-КП, від 08.07.2016 № 319-КП підставою для їх прийняття були матеріали службових розслідувань, якими встановлено вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, відтак останні прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстав для визнання їх протиправними та скасування судом не встановлено.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд встановив, що відповідач при видачі наказів від 28.09.2016 № 491-КП, від 08.07.2016 № 319-КП діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, накази Чернігівського прикордонного загону від 28.09.2016 № 491-КП, від 08.07.2016 № 319-КП, що прийняті відносно позивача, є обґрунтованими та законними.

Позивачем оскаржуються дії відповідача, результат яких знайшов своє відображення у прийнятті наказів, які визначено позивачем як об'єкт оскарження. При оскарженні відповідних наказів суд перевіряє правомірність дій щодо їх прийняття і, у випадку встановлення протиправності в таких діях, скасовує дані накази. Вказане свідчить про те, що визнання протиправним та скасування наказів охоплює в собі й визнання протиправності дій щодо їх прийняття, а тому питання протиправності дій в даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.

Не підлягають задоволенню вимоги представника позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, що пов'язані з розглядом справи у суді, з огляду на таке.

Виходячи з положень ч. 1, 2, 4 ст. 94 КАС України компенсація витрат на правову допомогу - це надана нормами Кодексу перевага фізичним та юридичним особам - позивачам у справі, оскільки суб'єкт владних повноважень може компенсувати лише витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У ч. 2 ст. 16 КАС України зазначається, що для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Порядок і умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів та інших фахівців у галузі права, які беруть участь в адміністративному процесі і надають правову допомогу, визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Як зазначено в ч. 1 ст. 90 КАС України, до витрат на правову допомогу відносяться витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором.

Отже, до витрат на правову допомогу можуть відноситися витрати, пов'язані з оплатою іншого фахівця в галузі права, якщо ця допомога надавалась у випадках, встановлених законом.

Правова допомога в адміністративному судочинстві може надаватись іншими фахівцями у галузі права, тобто особою, яка доведе, що вона є фахівцем у галузі права (наприклад, таким доказом, виходячи з положень ч. 3, 4 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України від 17.01.2002 № 2984-III "Про вищу освіту" може бути диплом магістра або спеціаліста за спеціальністю право/правознавство); надавала правову допомогу у конкретній судовій справі за договором, укладеним зі стороною справи; сторона по справі фактично понесла витрати на таку правову допомогу за договором і існують документальні підтвердження зазначених обставин.

Виходячи з положень ст. 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Порядок обчислення вартості послуг з надання правової допомоги визначається в договорі про надання правової допомоги.

Тому, не зважаючи на порядок обчислення витрат на правову допомогу у договорі, для визначення суми компенсації необхідно зазначати і (або тільки) вартість однієї години роботи фахівця в галузі права, при цьому вартість години роботи встановлюється за згодою сторін договору, але компенсації буде підлягати лише сума, що не перевищує 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Докази, що підтверджують погодинну вартість правової допомоги, наданої у справі, є розрахунок, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та має міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Таким чином, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 5 КАС України.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, представником позивача не надано суду копію диплома магістра або спеціаліста за спеціальністю право/правознавство, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця на підтвердження виду діяльності - в галузі права, а також оригінали та /або засвідчені копії актів приймання -передачі наданих послуг, проектів процесуальних документів (позову), складених сторонами за результатами виконання договору про надання правової допомоги та розрахунок платної правової допомоги, якій відображає вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях відповідно до Журналу судових засідань; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді у відповідності до ч.2 ст. 5 КАС України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати накази Чернігівського прикордонного загону військової частини 2253 від 26.09.2016 № 487-КП, від 27.09.2016 № 490-КП та від 09.09.2016 № 449-КП.

В решті відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя І.І. Соломко