Постанова № 64043025, 12.01.2017, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1601/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом,-

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачено до бюджету узгоджених сум податкового боргу у загальному розмірі 268 648,75 грн. (268 648,75 грн. - основного платежу), у тому числі: податок на додану вартість - 257 017,00 грн., земельний податок з юридичних осіб - 11 631,75 грн.

Податковий борг відповідача виник на підставі самостійно визначених у податкових деклараціях сум податків.

Відповідно до вимог Закону України № 2181, позивачем було вручено відповідачу 21.11.2007 першу податкову вимогу від 21.11.2007 № 283 та 24.12.2007 другу податкову вимогу від 24.12.2007 № 306.

14.03.2008 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані зміни об'єкта обтяження згідно акту опису майна від 14.06.2012 № 3-19/216-32026192.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, надав через канцелярію суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі, судове засідання просив суд проводити без його участі (а.с.43).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради (код ЄДРПОУ 32026192) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у Рубіжанській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області. Відповідач є платником податку на додану вартість. Відповідач має відкриті розрахункові рахунки у відповідних банківських установах (а.с.5-10).

Станом на 01.09.2016 за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 268 648,75 грн. (268 648,75 грн. - основного платежу), у тому числі: податок на додану вартість - 257 017,00 грн., земельний податок з юридичних осіб - 11 631,75 грн. (а.с.13-16,18,19).

Податковий борг відповідача з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб виник на підставі самостійно визначених у податкових деклараціях сум податку, у тому числі: податкова декларація з податку на додану вартість № 9223412441 від 21.11.2016 на суму 257017,00 грн. (строк сплати 30.11.2016); податкова декларація з плати за землю від 19.02.2016 № 9020270031 (а.с.17, 20, 21).

З метою погашення податкового боргу, контролюючим органом до відповідача були застосовані відповідні заходи щодо стягнення існуючого податкового боргу, а саме, вручено 21.11.2007 перша податкова вимога форми «Ю1» № 283 від 21.11.2007 та 24.12.2007 другу податкову вимогу форми «Ю2» № 306 від 24.12.2007 (а.с.11).

14.03.2008 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровані зміни об'єкта обтяження згідно акту опису майна від 14.06.2012 № 3-19/216-32026192 (а.с.12).

Податкові вимоги, отримані відповідачем, не оскаржені та вважаються узгодженими.

Наявність суми податкового боргу у загальному розмірі 268 648,75 грн. за підприємством відповідача підтверджено даними облікової картки платника податків (а.с.16,19).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На підставі п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.49.16 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.

Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Відповідно до п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.2 ст.282 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислює суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 287 Податкового кодексу України зокрема зазначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.п. 36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.59.1 ст.59 ПК України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.5 ст. 59 ПК України передбачає, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилась, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно зі ст. 6 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами Рубіжанською ОДПІ вручено 21.11.2007 першу податкову вимогу форми «Ю1» № 283 від 21.11.2007 та 24.12.2007 вручено другу податкову вимогу форми «Ю2» № 306 від 24.12.2007 (а.с.11).

Доказів оскарження вищезазначених податкових вимог сторонами до суду не надано.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, позивачем здійснено заходи по стягненню податкового боргу з платника податків, передбачені діючим законодавством, але вони не призвели до погашення податкового боргу у сумі 268648,75 грн., сума боргу є узгодженою, відповідачем не сплачена.

Відповідач визнав позовні вимоги, про що надав письмову заяву.

В силу ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

У частинах 3, 4 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 268648,75 грн. з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області до комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом, - задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства "Рубіжанське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства" Рубіжанської міської ради (ід. код 32026192, адреса: 93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Менделєєва, 49) кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку за податковим боргом з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 268648,75 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч шістсот сорок вісім гривень 75 коп.) в дохід Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.І. Ковальова