Постанова № 64042847, 12.01.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 808/3831/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 3056,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016 Токмацька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3056,67 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №808/3831/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.12.2016.

28.12.2016 розгляд справи відкладався у зв'язку із неявкою відповідача до 12.01.2017.

Позивач у судове засідання не з'явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі. Згідно з позовними вимогами просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3056,67 грн. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України). Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем податкових зобов'язань, самостійно ним визначених із зазначеного податку. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання 28.12.2016, 12.01.2017 не з'явився. Поштові відправлення, які надсилались на адресу відповідача: АДРЕСА_1, повернулись до суду без вручення адресату із позначками пошти «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2474-IV (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована 22.08.2013 в органах реєстрації як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 07.11.2016 та є платником податків і зборів, передбачених чинним законодавством.

28.08.2013 відповідачем подано до позивача заяву про застосування спрощеної системи оподаткування №1308125100227, в якій відповідач просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.09.2013, при цьому в заяві вказано вид діяльності, якою відповідач має займатися, а саме: роздрібна торгівля одягом у спеціалізованому магазині (КВЕД 47.71).

Відповідно до поданої заяви, відповідачем обрано другу групу платника єдиного податку із обраною ставкою єдиного податку у розмірі 20% до розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідачем у заяві зазначено, що йому відомі вимоги глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України, граничні терміни сплати єдиного податку та ставки єдиного податку, термін подання звітності, обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та відповідальність платника єдиного податку, а також вимоги чинного законодавства про необхідність утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, які нараховуються і виплачуватимуться найманим працівникам та про необхідність подання до органів державної податкової служби відомостей про виплачені доходи.

Ставка єдиного податку для зазначеного виду діяльності становила 243, 60 грн.

Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем єдиного податку з 20.02.2014 по 20.09.2014 (щомісячна сума сплати - 243, 60 грн.).

Згідно із розрахунком заборгованості податкового боргу, за відповідачем рахується переплата у розмірі 103, 03 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача по єдиному податку становить 1845,77 грн. (243,60 грн. * 8 місяців - 103,03 грн.).

Актом відповідача від 11.10.2016 №000040/08-12-13/НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки позивача з питання своєчасності сплати платежів до бюджету за період з 20.10.2013 по 11.10.2016 встановлено порушення п.295.1 ст.295 ПК України - несвоєчасна сплата до бюджету єдиного податку з фізичних осіб.

На підставі акту перевірки, 21.10.2016 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0000891300, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 1210,9 грн.

Як свідчать матеріали справи, вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 27.10.2016.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку не надано.

Згідно із довідкою позивача станом на 11.01.2017 загальна сума податкового боргу відповідача складає 3056,67 грн. (1845,77 + 1210,9).

Судом також встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» №35-25 від 23.07.2014 на суму 384,17 грн., яка отримана відповідачем особисто 27.03.2014.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожний громадянин України зобов'язаний сплачувати податки та збори в розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.295.1 ст.295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного податку другої групи та повинен сплачувати платежі з єдиного податку в порядку, передбаченому вищезазначеними нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як було встановлено матеріалами справи, зазначене вище податкове повідомлення - рішення відповідачем в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалось

Доказів сплати заборгованості з єдиного податку у розмірі 3056,67 грн. відповідачем не надано.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ш» №35-25 від 27.03.2014 на суму 384,17 грн., яку вручено особисто відповідачу 27.03.2014.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За правилами ч.ч. 1, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи викладене, та звертаючи увагу на те, що доказів сплати податкового боргу ОСОБА_1 до суду не надала, заперечень проти позову до суду не надходило, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3056,67 грн., - задовольнити.

Стягнути фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на р/р №31412699700188, одержувач - УК у Михайл.р-ні/Тимошівська/18050400, код ЄДРПОУ 37830868, банк ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3056 (три тисячі п'ятдесят шість) грн. 67 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Садовий