Постанова № 64042617, 11.01.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року м. Житомир справа № 806/2683/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дурави В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування наказу №100-о від 29.03.2016 р., поновлення на посаді,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- скасувати наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області Лаврова О.С. №100-о від 29.03.2016 щодо звільнення з посади старшого слідчого з особливо важливих справ та з податкової міліції ОСОБА_1;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого з особливо важливих справ відділу розслідувань кримінальних справ слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Житомирській області, що являється правонаступником ДПС у Житомирській області та на службі в податковій міліції.

В обґрунтування позову зазначає, що його було звільнено з посади та податкової міліції у зв'язку з набранням законної сили вироком суду, яким його притягнено до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд. У зв'язку з цим позивач вважає, що його необхідно поновити на посаді, з якої його було звільнено.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом №488-0 від 15.11.2010 ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Житомирській області.

Наказом №242-0 від 14.09.2011 ОСОБА_1 відсторонено від займаної посади, підставою слугувала постанова прокуратури Житомирської області від 07.09.2011 (а.с. 4).

27 січня 2015 року Корольовський районний суд м. Житомира виніс вирок у справі №296/149/12-к, яким ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч. 1, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 5-12).

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 29.02.2016 вирок Корольовського районного суду м. Житомира залишено без змін (а.с. 13-20).

Наказом №100-0 від 29 березня 2016 року ОСОБА_1 звільнено із посади та податкової міліції у запас Збройних сил України за пунктом 64 підпункту "й" (у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатись діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення). Підстава: повідомлення Корольовського РВ м. Житомира КВІ УДПСУ в Житомирській області №1053 від 24.03.2016, вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 27.01.2015 (а.с. 21).

06 жовтня 2016 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги заступника прокурора Житомирської області та засудженого ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29.02.2016 щодо ОСОБА_1 скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд (а.с. 22-24).

Судом безспірно встановлено, що 31.10.2016 позивач звернувся до начальника Головного управління ДФС у Житомирській області із заявою про поновлення на роботі у зв'язку із скасуванням ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 29.02.2016. (а.с. 25).

Листом від 30.11.2016 №782/14/06-30-04-27 ГУ ДФС у Житомирській області повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для поновлення заявника на службі в податковій міліції, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (а.с. 26).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1. Постанови КМ України, від 30.10.1998, № 1716 "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги", особи начальницького складу податкової міліції проходять службу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114.

Постановою КМ УРСР, від 29.07.1991, №114 затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" (далі - Положення).

Підпунктом "й" пункту 64 Положення визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення.

Пунктом 67 Положення передбачено, що особи рядового або начальницького складу, притягнуті до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня надходження до органу внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Судом безспірно встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі повідомлення Корольовського РВ м. Житомира КВІ УДПСУ в Житомирській області №1053 від 24.03.2016, вироку Корольовського районного суду м. Житомира від 27.01.201, який набрав законної сили.

Разом з тим, позивач вважає, що оскільки Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ скасовано ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 29.02.2016 щодо ОСОБА_1, а справу направлено на новий апеляційний розгляд, отже, ОСОБА_1, з моменту винесення ухвали суду касаційної інстанції, отримав статус особи, яка не притягувалась до кримінальної відповідальності, а тому підлягає поновленню на роботі.

Суд вважає таке твердження позивача хибним з огляду на наступне.

Статтею 6 Закону України, від 01.12.1994, № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", визначено, що громадянин, звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, має бути поновлений на колишній роботі (посаді), а в разі неможливості цього (ліквідація підприємства, установи, організації, скорочення посади, наявність інших передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) - йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота (посада) надається громадянинові не пізніше ніж через один місяць з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з дня набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Отже, проаналізувавши норми вищезазначених нормативних актів, суд приходить до висновку, що визначальною підставою для поновлення на роботі (посаді) особи, звільненій з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відстороненій від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності є саме виправдувальний вирок або постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення.

Судом також безспірно встановлено, що станом на день розгляду адміністративної справи відсутній виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів винесення щодо нього постанови (ухвали) про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_1 таким, що звільнений з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням або відсторонений від посади у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про скасування наказу №100-о від 29.03.2016 р., поновлення на посаді - відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 13 січня 2017 р.