Постанова № 64042488, 11.01.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2017 р. Справа № 805/4316/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2016 року позивач звернувся до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовної вимоги зазначив те, що відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» позивач звільнений від плати за користування земельними ділянками, отже, штрафні санкції за несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання по земельному податку застосовані неправомірно. Просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 жовтня 2016 року №0002541200, №0002531200, №0002521200, №0002561200.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, через відділ діловодства надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, через відділ діловодства надав заперечення в якому зазначив, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов'язків сплати податку з орендної плати за землі. Крім того, невиконання обов'язків щодо сплати самостійно визначених грошових зобов'язань та розстрочених платежыв у строк виникло до набрання чинності Закону №1669. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, справу розглянути в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Державне підприємство "Селидіввугілля" (код ЄДРПОУ 33426253, 85400, Донецька обл., місто Селидове, вул.К.Маркса, 41) зареєстровано в якості юридичної особи 06.06.2005 року.

19 жовтня 2016 року за результатом документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Селидіввугілля» з питання своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по земельному податку та розстрочених платежів по земельному податку згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/12898/2012 від 06.02.2013 року щодо розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року по зазначеній справі складено акт №726/05-21-12/33426253.

Перевіркою встановлено порушення п.57.1 ст.57 та п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання по земельному податку та розстрочених платежів по земельному податку згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/12898/2012 від 06.02.2013 року щодо розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року по зазначеній справі.

З акту перевірки вбачається, що позивачем несвоєчасно сплачені грошові зобов'язання, що виникли на підставі поданих податкових декларацій, а саме №9003819241 від 03.02.2014 року, №90053433300 від 15.02.2012 року, №9003834981 від 03.02.2014 року, №9003611130 від 31.01.2014 року, №9012915999 від 11.02.2015 року, №9003843153 від 03.02.2014 року, №9014395516 від 13.02.2015 року; також несвоєчасно сплачені розстрочені платежі по земельному податку згідно ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/12898/2012 від 06.02.2013 року.

30 жовтня 2016 року на підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0002541200, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 4150,36 грн.;

№0002531200, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 15754,96 грн.;

№0002521200, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 8854,63 грн.;

№0002561200, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 784,71 грн.

Позивач не заперечує проти порушення строків сплати узгодженого грошового зобов'язання з земельного податку, спірним є правомірність нарахування штрафних санкцій відповідно до вимог Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Разом з цим, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.11.2012 року №2а/0570/12898/2012 позовні вимоги Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства "Селидіввугілля" про стягнення податкової заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з державного підприємства "Селидіввугілля" суму податкової заборгованості з земельного податку у загальному розмірі 427808,31 грн.; суму податкової заборгованості з екологічного податку у загальному розмірі 2172302,03 грн.; суму податкової заборгованості з плати за користування надрами у загальному розмірі 398097,53 грн.

З постанови вбачається, що заборгованість утворилась в результаті несплати узгодженого грошового зобов'язання по наданим:

податковим розрахункам земельного податку: 31 січня 2011 року (вх. № 1408) за звітний період - 2011 рік; 31 січня 2011 року (вх. № 1411) за звітний період - 2011 рік; 31 січня 2012 року (вх. № 9000164163) за звітний період - 2011 рік; 31 січня 2012 року (вх. № 1413) за звітний період - 2011 рік; 31 січня 2012 року (вх. № 11408413) за звітний період - 2011 рік;

податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): 15 лютого 2012 року (вх. № 9005466038) за звітний період - 2012 рік; 15 лютого 2012 року (вх. № 9005348028) за звітний період - 2012 рік; 15 лютого 2012 року (вх. № 9005343330) за звітний період - 2012 рік; 15 лютого 2012 року (вх. № 9005508355) за звітний період - 2012 рік;

податковим повідомлення - рішення:

№ 0001711840 від 24.11.2011 року; № 0000311501 від 20.06.2012 року; № 000571501 від 26.07.2012 року; № 0001221840 від 25.08.2011 року; № 0001721840 від 24.11.2011 року; № 0001241840 від 25.08.2011 року; № 0001741840 від 24.11.2011 року; № 0001301840 від 25.08.2011 року; № 0002161840 від 21.12.2011 року; № 000241840 від 05.03.2012 року; № 0000361501 від 20.06.2012 року; № 0000611501 від 26.07.2012 року; № 0000811501 від 30.08.2012 року;

податковим деклараціям екологічного податку:

26 січня 2012 року (вх. № 9014464368) за звітний (податковий) період - 4 квартал 2012 року; 07 травня 2012 року (вх. № 9024568453) за звітний (податковий) період - 1 квартал 2012 року; 24 липня 2012 року (вх. № 9043256236) за звітний (податковий) період - 2 квартал 2012 року; 01 листопада 2011 року (вх. № 9009773893) за звітний (податковий) період - 3 квартал 2011 року; 26 січня 2012 року (вх. № 9014464190) за звітний (податковий) період - 4 квартал 2011 року; 07 травня 2012 року (вх. № 9024568617) за звітний (податковий) період - 1 квартал 2012 року; 25 липня 2012 року (вх. № 9043754275) за звітний (податковий) період - 2 квартал 2012 року; 26 січня 2012 року (вх. № 9014464389) за звітний (податковий) період - 4 квартал 2011 року; 07 травня 2012 року (вх. № 9024568556) за звітний (податковий) період - 1 квартал 2012 року; 25 липня 2012 року (вх. № 9043746473) за звітний (податковий) період - 2 квартал 2012 року; 26 січня 2012 року (вх. № 9014464315) за звітний (податковий) період - 4 квартал 2011 року; 07 травня 2012 року (вх. № 9024568523) за звітний (податковий) період - 1 квартал 2012 року; 24 липня 2012 року (вх. № 9024568523) за звітний (податковий) період - 2 квартал 2012 року; 26 січня 2012 року (вх. № 9014464280) за звітний (податковий) період - 4 квартал 2011 року; 07 травня 2012 року (вх. № 9024568536) за звітний (податковий) період - 1 квартал 2012 року; 25 липня 2012 року (вх. № 9043746727) за звітний (податковий) період - 2 квартал 2012 року.

податковим розрахункам з плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

09 липня 2012 року (вх. №9041939881) за звітний (податковий) період - 2 квартал 2012 року; 09 липня 2012 року (вх. № 9042001762) за звітний (податковий) період - 2 квартал 2012 року.

10 січня 2013 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду №2а/0570/12898/2012 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року скасовано в частині відмови, позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто 3007433,45 грн.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/12898/2012 від 06.02.2013 року розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/12898/2012 від 20.11.2012 року строком на тридцять шість місяців, з внесенням у період з січня 2013 року по грудень 2015 року включно щомісячно платежів у розмірі 83580,00 грн. та в останній місяць розстрочки за грудень 2015 року - 82133,45 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 Податкового кодексу України, передбачені обов'язки платника податків, одним із обов'язків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим Кодексом України та законами з питань митної справи.

Згідно п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 257.5. ст.257 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

У відповідності до ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з цим, суд не приймає твердження позивача на застосування положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» як підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання по ухвалі Донецького окружного адміністративного суду №2а/0570/12898/2012 від 06.02.2013 року, якою розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/12898/2012 від 20.11.2012 року, та по декларації №9005343330 від 15.02.2012 року, оскільки податковий борг виник до прийняття вказаного Закону.

Щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з земельного податку визначеного в податкових деклараціях №9003819241 від 03.02.2014 року, №9003834981 від 03.02.2014 року, №9003611130 від 31.01.2014 року, №9012915999 від 11.02.2015 року, №9003843153 від 03.02.2014 року, №9014395516 від 13.02.2015 року суд зазначає наступне.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, в силу вимог п. 46.1 ст. ПК України, це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1669 " Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", прийнятий Верховною Радою України 02.09.2014 року,набравши чинності 15.10.2014 року,- територія проведення антитерористичної операції це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Відповідно до ст. 6 Закону № 1669 під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Разом з тим, ст. 10 вказаного закону закріплено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Згідно з п. 6.2 розділу 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Пункт 6.5 зазначеного Регламенту, встановлює, що тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника.

Проте, в матеріалах справи відсутній вказаний сертифікат та будь-які докази звернення позивача до Торгово-промислової палати України або регіональної торгово-промислової палати з цього приводу.

Відтак, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, протягом терміну дії Закону №1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Водночас, суд зазначає, що позивачем подані податкові декларації з плати за землю в яких платником самостійно визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю.

У п.56.11 ст. 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.50.1 ст.50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючого розрахунку про зменшення задекларованої суми податкового зобов'язання позивачем не надано.

Відповідно до вимог п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами п.37.3 ст. 37 ПК України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Водночас, позивачем не надано доказів на підтвердження припинення спірного податкового зобов'язання щодо сплати земельного податку, у встановлений законом спосіб.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм права, звертаючи увагу на те, що у Товариства відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, а доказів на підтвердження припинення спірного податкового зобов'язання щодо сплати земельного податку в матеріалах справи не міститься, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від16 листопада 2016 року №805/2435/16-а, постанові Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року №805/3232/15-а.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

У задоволені позовних вимог Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повінстю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.