Постанова № 64042081, 06.12.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2016 р. Справа № 804/7261/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - Січкарук О.О. відповідача - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2, відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: торгово-офісного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

В обґрунтування позову зазначено, що проведеною перевіркою встановлені порушення, які в ході перевірки та у встановлений строк усунені не були, у зв'язку із чим, вжиття заявлених заходів реагування є повністю обґрунтованим, а подальша робота підприємства із виявленими порушеннями пожежної безпеки створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зазначивши, що ним усунуто всі недоліки, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 18.08.2016 по 02.09.2016 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_2 з урахуванням затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 року № 306 критеріїв розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику його господарської діяльності віднесений до високого ступеню ризику.

Актом перевірки об'єкта ФОП ОСОБА_2 щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 02.09.2016 № 269 (далі - Акт) встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), Наказ МНС України Від 23.02.2006 № 98, зареєстрований у Мін'юсті України 20.03.2006 за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МНС України № 151 від 02.04.2004, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за №554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 за № 1006/14273 (далі - ПТБ), а саме:

- Не розміщено пожежні крани у вбудованих або навісних шафках.

- Не проведено ідентифікацію об'єкту господарської діяльності.

- Не пройдено навчання на територіальних курсах цивільного захисту відповідними категоріями осіб об'єкту.

- Не забезпечено приміщення з комп'ютерною технікою вуглекислотними вогнегасниками, сертифікованими в Україні, з розрахунку один вогнегасник ВВК-1,4 чи ВВК-2 на три комп'ютери, але не менше ніж один вогнегасник на приміщення.

- Не проведено перевірку працездатності пожежних кран-комплектів шляхом пуску води 3 реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

- Відсутній журнал обліку та технічного обслуговування вогнегасників.

- Не проведено технічне обслуговування всіх наявних вогнегасників відповідно до Правил експлуатації вогнегасників.

- Не пройдено навчання з питань пожежно-технічного мінімуму.

- Не забезпечено проведення інструктажів з питань пожежної безпеки для працівників з реєстрацією в спеціальному журналі.

- Не забезпечено працюючий персонал засобами індивідуального захисту від вражаючих факторів (хлор, аміак), в зоні ураження яких знаходиться об'єкт.

Актом №331, складеним за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ФОП ОСОБА_2 встановлено наступні порушення: не проведено ідентифікацію об'єкту господарської діяльності; не проведено навчання на територіальних курсах цивільного захисту відповідними категоріями осіб об'єкту.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.

Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Згідно підпункту 57 пункту 4 Указу Президента від 16.01.2013 №20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива.

Відповідно до пп. 63 п. 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 3 від 04.02.2013 року Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Приписами статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V) передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до підпункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо - небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Як встановлено статтею 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд визначаються Правилами пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417.

Дані Правила були затверджені відповідно до пункту 33 частини 2 статті 17 Кодексу цивільного захисту України та з метою вдосконалення нормативно-правового забезпечення у сфері пожежної безпеки.

У судовому засіданні відповідач надав до суду письмові докази усунення встановлених порушень, а саме ідентифікацію потенційно - небезпечного об'єкта торгово - офісного комплексу ФОП ОСОБА_2 та заявку на функціональне навчання у сфері цивільного захисту на Дніпродзержинських курсах 2 категорії у 2017 навчальному році.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем повністю усунуто порушення встановлені Актом №331, а тому у задоволенні позову про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: торгово-офісного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У відповідності до частини 2 статті 88 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

За вказаних обставин, оскільки позивачем не сплачено судовий збір у встановлений судом строк, то останній підлягає стягненню з позивача за наслідками розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 94, 122, 159-163, 167, 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування заходів реагування - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1378, 00 грн. на рахунок: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253, рахунок: 31210206784008 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030001, Банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО: 805012, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 06.12.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар